ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 214/4145/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 14.06.2023 ( суддя першої інстанції Ковтун Н.Г.) в адміністративній справі №214/4145/23 за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Керівника підрозділу Нікіфорова Олексія Олексійовича, Інспектора роти №1 батальйону №1 лейтенанта поліції Саприкіна Максима Денисовича про визнання дій та рішень суб'єкта владних повноважень протиправними,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду із позовною заявою до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Керівника підрозділу Нікіфорова Олексія Олексійовича, Інспектора роти №1 батальйону №1 лейтенанта поліції Саприкіна Максима Денисовича, відповідно до якої позивач просить суд визнати дії відповідача, а саме працівників Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Національної поліції, в особі суб'єктів оскарження керівника вказаного підрозділу ОСОБА_2 та інспектора роти №1 батальйону №1 цього полку лейтенанта поліції Саприкіна М.Д., щодо : не надання для огляду працівникам поліції ОСОБА_3 на вимогу ОСОБА_4 службового посвідчення працівника Національної поліції України ( порушення ч.3 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію»); застосування лейтенантом поліції ОСОБА_3 до ОСОБА_1 примусових заходів фізичного, психологічного впливу та спеціального заходу у вигляді металевих кайданків, без попереднього попередження позивача; самостійного відкриття з власної ініціативи лейтенантом поліції ОСОБА_3 передніх лівих дверей припаркованого біля обочини дороги автомобіля «Mersedes-Benz» номерний знак НОМЕР_1 та проведення в ньому двох поверхневих перевірок без законних, належних правових підстав; примусового відібрання у ОСОБА_1 особливо важливих документів: посвідчення водія , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а також полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; безпідставного поміщення ОСОБА_1 до службового автомобіля поліції «Toyota Prius» реєстраційний номер НОМЕР_2 до примусового доставлення позивача до чергової частини ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області; не роз'яснення ОСОБА_1 підстав і мети адміністративного затримання; не роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, передбачених ст.ст. 55,56,59,63 КУ та ст.. 268 КУпАП, а також про його права на отримання безоплатної вторинної допомоги відповідно до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» під час адміністративного затримання та при розгляді справи про адміністративне правопорушення; неповідомлення родичів ОСОБА_1 про його адміністративне затримання; порушення права ОСОБА_1 скористатися правовою допомогою свого адвоката ; безпідставного складання відносно ОСОБА_5 адміністративних протоколів від 05.05.2023 року за завчасно сплановані та імітовані «правопорушення», яких він ніколи не скоював, зокрема протоколу про адміністративне затримання серії АЗ №106852 від 05.05.2023 за ст.. 261 КУпАП та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 261187 від 05.05.2023 року за ч.1 ст. 130 КУпАп без залучення двох свідків; скасувати всі адміністративні рішення інспектора роти №1 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Національної поліції України лейтенанта поліції Саприкіна М.Д., як суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які були прийняті ним 05 травня 2023 року; провадження закрити у зв'язку з відсутності в діях позивача будь-якого складу адміністративного правопорушення; з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 зобов'язати працівника ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Національної поліції України лейтенанта поліції Саприкіна М.Д. сплатити 100 000 грн. коштів за шкоду заподіяну його протиправними рішеннями та діями; стягнути з відповідачів судовий збір.
Ухвалою Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 14.06.2023 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Ухвала мотивована тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а може бути розглянутий в порядку КУпАП.
Не погодившись із ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на її незаконність та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду цим обставинам, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не обґрунтовано неможливість розгляду його вимог в частині, яка стосується саме процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 261187 від 05.05.2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме про визнання протиправними діяння поліцейських. Зазначає, що він не оскаржує у цій справі протокол про адміністративне правопорушення, а дії поліцейських, пов'язані з цим та з наступним складанням протоколу, на оскарження яких він теж має право.
Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач фактично оскаржує дії інспекторів патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 261187 від 05.05.2023 року за статтями 130 КУпАП при визначенні відповідачем полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції та просить визнати неправомірних дій інспекторів поліції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до п.1 та п.2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов вірного висновку, що публічно-правовим спором за даним Кодексом є не будь-який публічно правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Як передбачено п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вимогами п.3 ч.2 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Як встановлено судом, позивачем оскаржуються дії інспекторів патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 261187 від 05.05.2023 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який, як вважає позивач був складений з порушенням встановленого Законом порядку та порушенням процедури складання такого протоколу.
Разом з тим, як вірно зазначено судом, провадження у справах про адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП здійснюється у порядку, передбаченому КУпАП, районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами. Такі справи не підлягають розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, ця справа стосується накладення адміністративного стягнення судом, а не суб'єктом владних повноважень, а отже, не може бути розглянута за правилами адміністративного судочинства України.
Судом також враховано висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 712/7385/17, згідно якого, оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду, що оскарження дій відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та й скасування його в судах взагалі не оскаржується окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 638/3490/18, від 22 січня 2020 року у справі № 2-а/489/7/2016, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №307/3754/21.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у цій частині, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а може бути розглянутий в порядку КУпАП.
При цьому, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 14.06.2023 про відмову у відкритті провадження у справі № №214/4145/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 вересня 2023 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров