ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29 вересня 2023 року Справа № 280/6466/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (вул. Військбуд, 124, м. Запоріжжя, 69013, ЄДРПОУ 07917635), представник адвокат Барсукова Ірина Георгіївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнаним протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
14 серпня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ», представник адвокат Барсукова Ірина Георгіївна (далі - позивач) до Головного управління ДІІС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнаним протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 39408010706, що прийнято Головним управлінням ДПС у Запорізькій області;
судові витрати розподілити у порядку, передбаченому ст. 139 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 10.03.2023 по 16.03.2023 Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні грудень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено Акт від 23.03.2023 № 5606/13-01-07-07/07917635. За висновками Акту встановлені порушення: п. 200.1, пп. «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8. п. 200.9. пп. «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого товариству відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість на суму 13 357 грн. за грудень 2022 року. В обґрунтування висновку про порушення ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт» норм податкового законодавства контролюючий орган послався на «не надання до перевірки платіжних доручень на оплату комісійної винагороди ДП «СГТФ «Прогрес», які повинні підтверджувати, що суми ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування, є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податкових) періодах». 03 травня 2023 року позивачем отримано прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення форми «ВЗ» від 27.04.2023 №39408010706 про відмову у наданні бюджетного відшкодування на суму 13 357 грн. Вважаючи винесене податкове повідомлення-рішення неправомірним позивач звернувся з даним позовом до суду та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 18.08.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
05 вересня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Запорізькій області на позовну заяву. Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що фахівцями Головного управління ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 07917635) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 23.03.2023 № 5606/13-01-07-07/07917635. Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) за грудень 2022 року, встановлено її завищення ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» на 13 357 грн. внаслідок не надання до перевірки платіжних доручень, які підтверджують, що суми ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування, є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а саме: по ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» (код ЄДРПОУ 05311609) в сумі 13 357 гривень. За висновками акта перевірки від 23.03.2023 №5606/13-01-07-07/07917635 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 39408010706 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2022 року в сумі 13 357 грн. Відповідач вважає, що висновки акта перевірки від 23.03.2023 № 5606/13-01-07-07/07917635 є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. У зв'язку з цим, у Головного управління ДПС у Запорізькій області були всі правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 27.04.2023 №39408010706. Відтак, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Заперечуючи проти позиції відповідача, позивачем подано відповідь на відзив, яка надійшли до суду 14.09.2023 та долучена до матеріалів справи. В обґрунтування своєї позиції позивач вказує на те, що відповідачем жодним чином не спростовано суті позовних вимог та не доведено правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Крім того, позиція відповідача суперечить висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних справах (справа №7821/10/2070, адміністративне провадження № К/9901/9288/18). Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 07917635) (далі - ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ») зареєстроване як юридична особа 15.02.2023 в результаті реорганізації Державного підприємства "Запорізький авіаційний ремонтний завод "МІГРЕМОНТ" (Код ЄДРПОУ: 07917635) (далі - ДП «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ»).
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» є правонаступником ДП "ЗАРЗ "МІГРЕМОНТ".
Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» зареєстроване за адресою: Україна, 69013, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 124, і здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД:
30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування (основний);
33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів;
33.16 Ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
52.23 Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту;
72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.
14 серпня 2020 року між ДП "ЗАРЗ "МІГРЕМОНТ" (Комітент) та Дочірнім підприємством Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» ДП «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРОГРЕС» (ЄДРПОУ 05311609) (Комісіонер) укладено Договір комісії № Д-91-02/2020/П (далі - Договір комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П).
Пунктом 1.1 Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П передбачено, що Комітент доручає Комісіонеру, а Комісіонер бере на себе зобов'язання за комісійну плату на умовах даного Договору вчинити правочини від свого імені, в інтересах і за рахунок Комітента та укласти зовнішньоекономічний контракт із Акціонерним товариством "Військовий авіаційний завод № 2", Республіка Польща, іменованим надалі «Замовник», на виконання наступних поставок та робіт і надання послуг для Замовника, призначених для споживання за межами митної території України: надання послуг з ремонту (далі по тексту іменовані як «Ремонт») запасних частин, блоків, вузлів, агрегатів та запасних частин до агрегатів, комплектуючих виробів, контрольно-вимірювальиої апаратури (КВА), контрольно-перевірочної апаратури (КПА), стендового спеціалізованого і супутнього обладнання, витратних матеріалів, надалі іменованих «Майно», до літаків типу Су-17/Су-22, та інших літаків, падалі іменованих «Вироби»; надання послуг з технічних консультацій, організації і проведення тренінгів для технічного персоналу Замовника, пов'язаних з виконанням Ремонту Виробів, Майна і технічного обслуговування Виробів, Майна надалі іменованих «Послуги»; постачання Майна та витратних матеріалів (разом далі по тексту іменовані як «Товар») до Виробів; постачання технічної документації по експлуатації, розбиранню, ремонту, збиранню, перевірці й випробуванням Виробів, Майна, надалі іменованої «Документація».
Кількість і номенклатура Товару, Документації, Майна для Ремонту, вид та обсяг Ремонту і Послуг будуть визначатися Сторонами в кожному конкретному випадку в Додаткових договорах до даного Договору (п. 2.1. Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П).
Ціни на Товар, Документацію, Ремонт і Послуги встановлюються в євро або доларах США і будуть погоджені та визначені Сторонами в Додаткових договорах до Договору (п. 6.1. Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П).
Загальна ціна Договору складається з суми цін всіх Додаткових договорів до Договору (п. 6.2. Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П).
У відповідності до п. 7.1 - 7.4. Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П розрахунки за Договором за Товар, Документацію, Ремонт, Послуги, будуть здійснюватись в порядку і па умовах, погоджених Сторонами в Додаткових договорах до даного Договору.
Кошти, які надходять на рахунок Комісіонера від Замовника за Контрактом за Товар, Документацію, Ремонт, Послуги, згідно п. 1.1. даного Договору, перераховуються Комітенту за вирахуванням сум комісійної плати разом з нарахованим на неї податком на додану вартість, а також витрат, понесених Комісіонером у зв'язку з виконанням даного Договору, протягом 7 (сім) робочих днів з дня надходження на рахунок Комісіонера відповідного платежу від Замовника за Товар, Документацію, Ремонт, Послуги.
Розмір комісійної плати Комісіонера за Договором встановлюється у сумі гривні, еквівалентній сумі валюти Контракту і буде визначатись Сторонами в Додаткових договорах до Договору.
Після вчинення правочинів, визначених п. 1.1. Договору, Комісіонер повинен щомісячно надавати Комітенту Звіти Комісіонера протягом 10 (десяти) календарних днів з дати закінчення звітного періоду, які підтверджують надходження від Замовника валютних коштів на рахунок Комісіонера та перерахування Комісіонером належних Комітенту валютних коштів, а також витрати Комісіонера, здійснені за рахунок коштів Комітента, протягом звітного періоду з підтверджуючими документами згідно із зразком наведеним в Додатку № 10 до даного Договору.
Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2023 (п. 14.1. Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П).
Пунктом 5.1. Додаткового договору № 1 від 14.08.2020 до Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П передбачено, що Комісіонер зобов'язаний передбачити в умовах Додаткового договору до Контракту наступні умови оплати: Замовник перераховує на рахунок Комісіонера 15 (п'ятнадцять)% від ціни ремонту партії Майна за Контрактом прямим платежем протягом не більше 10 (десять) календарних днів з дня підписання Акту здачі-приймання Майна в Ремонт на підприємстві Комітента (за формою Додатку № 1 до Договору комісії).
Замовник перераховує на рахунок Комісіонера 85 (вісімдесят п'ять)% від ціни Ремонту партії Майна за Контрактом прямим платежем протягом не більше 30 (тридцять) календарних днів з дня оформлення товаротранспортних документів (міжнародна транспортна накладна СМК) і вантажної митної декларації на відремонтоване Майно (партію Майна) та підписання Акту здачі-приймання Майна після Ремонту (за формою Додатку № 2 до Договору комісії).
Згідно п. 5.2. Додаткового договору № 1 від 14.08.2020 до Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П за виконання передбачених даним Договором доручень Комітента Комісіонер отримує комісійну плату, яка складає суму у гривнях еквівалентну 1 889 788,96 (один мільйон вісімсот вісімдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) доларів США 96 центів США, крім того ПДВ 20% в сумі 377 957,79 (триста сімдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) доларів США 79 центів США, всього - 2 267 746,75 (два мільйони двісті шістдесят сім тисяч сімсот сорок шість) доларів США 75 центів США та дорівнює 25% (двадцять п'ять відсотків) від ціни Ремонту Майна заданим Договором.
Під комісійною платою мається на увазі оплата послуг, наданих Комісіонером Комітенту згідно з п. 1.1. Договору, та супроводження виконання Контракту.
Право Комісіонера на комісійну плату виникає з моменту укладання Контракту.
Комітент надає Комісіонеру право самостійно утримувати суму комісійної плати у тому числі ПДВ (20%), з валютних коштів, що надходять до Комісіонера від Замовника за Контрактом (у тому числі право утримувати суму комісійної плати в пропорційних частинах з усіх сум валютних коштів, що надходять до Комісіонера від Замовника за Контрактом та доручає Комісіонеру продавати за посередництвом уповноваженої фінансової установи на міжбанківському валютному ринку цю частину утриманих валютних коштів. Комісіонер набуває право власності на кошти, утримані в якості комісійної плати виключно у національній валюті України.
Моментом нарахування та утримання комісійної плати є дата перерахування Комісіонером належної Комітенту валютної виручки, яка надійшла від Замовника за Контрактом на рахунок Комісіонера.
По виконанню доручень Комітента Комісіонер зобов'язується надавати Комітенту Звіти Комісіонера разом з Актами наданих Комісіонером послуг за кожний звітний період (календарний місяць), в якому відбувалися будь-які фінансові операції за дорученням Комітента. Звіт надається не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітнім. (п. 5.6. Додаткового договору № 1 від 14.08.2020 до Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П).
Комітент зобов'язаний прийняти Звіти Комісіонера та Акти наданих Комісіонером послуг, розглянути їх та затвердити і підписати їх протягом 10 (десять) календарних днів в разі відсутності заперечень, після чого повернути затверджені Звіти Комісіонера і підписані Акти наданих Комісіонером послуг на адресу Комісіонера.
В разі наявності заперечень до Звітів Комісіонера та Актів наданих Комісіонером послуг, Комітент зобов'язаний протягом 30 (тридцять) календарних днів письмово повідомити Комісіонера про наявність та зміст таких заперечень.
Якщо такі заперечення не надійдуть протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Звітів Комісіонера, то такі Звіти вважаються прийнятими Комітентом. (п. 5.7. Додаткового договору № 1 від 14.08.2020 до Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П).
Прийняття Комітентом Звіту Комісіонера без заперечень у визначений строк є підтвердженням виконання зобов'язань Комісіонера за даним Договором. (п. 5.8. Додаткового договору № 1 від 14.08.2020 до Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П).
Згідно Акту наданих Комісіонером послуг від 01.03.2022 надано послуги комісіонера на суму 80 139, 12 грн. в тому числі 66 782,60 комісійна плата та 13 356,52 грн. ПДВ.
В Звіті Комісіонера № 11 від 31.01.2022 вказано, що Комісіонером надано послуги та здійснено платежі: на рахунок Комісіонера перераховано кошти Замовника у сумі 10 957,35 дол. США; комісіонером утримано кошти у сумі 80 139, 12 грн. в тому числі 66 782,60 комісійної плати та 13 356,52 грн. ПДВ; перераховано Комітенту 8 218,01 дол. США; витрати комісіонера за рахунок коштів, які належать комітенту та підлягають відшкодуванню - 3 485,00 грн. та 124,56 дол. США.
На підставі наказу, виданого ГУ ДПС у Львівській області від 12.02.2023 № 509-ПП проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 07917635) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Згідно Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 07917635) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 23.03.2023 №5606/13-01-07-07/07917635 (далі - Акт перевірки) перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено її завищення на 13 357 грн. внаслідок не надання до перевірки платіжних доручень, які підтверджують, що суми ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування, є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а саме ДП СЗТФ «Прогрес» в сумі 13 357 грн. Встановлено порушення п. 200.1, пп. «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9, пп. «в» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого підприємству відмовлено в бюджетному відшкодування з податку на додану вартість на суму 13 357 грн. за грудень 2022 року.
04 квітня 2023 року ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» подано заперечення за № 12/864 на Акт перевірки.
На підставі Акт перевірки та з врахуванням висновку постійно діючої комісії по розгляду спірних питань від 20.04.2023 № 72/12-01-07-07/07917635 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 27.04.2023 винесено податкове повідомлення-рішення № 39408010706 яким ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 13 357 грн.
17 травня 2023 року ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» подано скаргу № 12/1179 на податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 39408010706.
Рішенням ДПС України від 10.07.2023 № 18528/6/99-00-06-01-04-06 податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 39408010706 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Не погоджуючись із податковим повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 39408010706 позивач звернувся до суду.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п.75.1ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок № 727) акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до п.п. 2 п. 4 розділу III Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Судом встановлено, що між ДП "ЗАРЗ "МІГРЕМОНТ" (Комітент) та Дочірнім підприємством Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» ДП «СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «ПРОГРЕС» (ЄДРПОУ 05311609) (Комісіонер) 14.08.2020 укладено Договір комісії № Д-91-02/2020/П.
Сторонами договору виконувалися зобов'язання за договором комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П.
Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Згідно матеріалів справи ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 13 357 грн. з підстав не надання до перевірки платіжних доручень, які підтверджують, що суми ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування, є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а саме по ДП СЗТФ «Прогрес» в сумі 13 357 грн.
Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (п. 22.1 ст. 22 ПК України).
Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
За змістом пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Приписами п. 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Водночас згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В пункті 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Положеннями п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у ст. 200 ПК України.
Згідно вимог п. 200.2. ст. 200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Відповідно до п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
б) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Згідно п. п. 200.7 та 200.10 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п.п. «ґ» п. 200.12 ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
Згідно абзаців 6, 8 п. 200.12 ст. 200 ПК України інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Згідно абз. 1 та 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Згідно зі ст. 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.
Відповідно до вимог п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно Акту наданих Комісіонером послуг від 01.03.2022 надано послуги комісіонера на суму 80 139, 12 грн. в тому числі 66 782,60 комісійна плата та 13 356,52 грн. ПДВ
Судом з матеріалів справи встановлено, що на підтвердження сплати суми податку на додану вартість у складі комісійної плати за договором комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» складено податкову накладну від 01.03.2022 № 7.
Відповідно до вимог чинного податкового законодавства, вказану податкову накладну було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується відповідачем, відтак така обставина не підлягає доказуванню.
Як уже зазначалося, згідно з положеннями п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно вимог п. 200.2. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При проведенні перевірки відповідачем не встановлено та не зафіксовано у акті перевірки фактів нереєстрації отриманої позивачем податкової накладної у реєстрі податкових накладних, а також суду не надано жодних доказів відмови органу податкової служби у реєстрації (блокуванні) податкових накладних, складених контрагентами позивача.
Суд зауважує, що висновки акта перевірки зроблені відповідно до наявної в інформаційних базах ДПС податкової інформації, яка зібрана станом на дату складання акту перевірки в рамках організації і проведення даної документальної перевірки, у тому числі представлена платником.
Однак будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер не є належним доказом у розумінні процесуального закону.
Таку позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 460/143/19.
Висновки контролюючого органу про те, що не надання до перевірки платіжних доручень, які підтверджують, що суми ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування, є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а саме по ДП СЗТФ «Прогрес» в сумі 13 357 грн. свідчить про завищення суми бюджетного відшкодування судом відхиляються з огляду на наступне.
Суд звертає увагу на те, що правове регулювання правовідносин, які виникають на підставі Договору комісії має свою специфіку та особливості.
Згідно ч. 1 ст. 1013 Цивільного кодексу України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Положеннями ст. 1020 Цивільного кодексу України передбачено, що комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові.
Умовами п. 7.2 Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П, п.п 5.2.3 п. 2.3 Додаткового договору № 1 до Договору комісії від 14.08.2020 № Д-91-02/2020/П визначено право Комісіонера утримати суму комісійної плати та ПДВ з коштів, що надходять до нього від Замовника.
Утримання комісійної плати в тому числі ПДВ з коштів, що надійшли до Комісіонера від Замовника підтверджується Звітом Комісіонера № 11 від 31.01.2022.
Таким чином, на думку суду податковим органом не враховано специфіку та особливості правового регулювання правовідносин, які виникають на підставі договору комісії, що призвело до формування хибних висновків про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2 684,00 грн., то такі витрати згідно ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (вул. Військбуд, 124, м. Запоріжжя, 69013, ЄДРПОУ 07917635), представник адвокат Барсукова Ірина Георгіївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнаним протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 № 39408010706, що прийнято Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29 вересня 2023 року.
Суддя О.О. Артоуз