ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2023 Справа № 904/3766/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.
за позовом Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Паламарчук Олени Леонідівни, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про стягнення 70174,80 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались
СУД ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (далі-Позивач) 12.07.2023 звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Паламарчук Олени Леонідівни (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму заборгованості за спожиту теплову енергію за період 01.11.2022 - 31.03.2023 у розмірі 67230,79 грн, пеню - 757,32 грн, 3% річних - 622,46 грн, компенсацію за інфляційні втрати - 1499,21 грн та плату за абонентське обслуговування за період 01.11.2022 - 31.10.2023 у розмірі 65,02 грн, а всього 70174,80 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
14.07.2023 року ухвалою суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без виклику сторін не подав, про відкриття провадження у справі повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.с. 54).
3. Позиції інших учасників справи
04.08.2023 канцелярія суду зареєструвала відзив на позов (арк.с. 55-57), в якому Відповідач посилається на те, що між Позивачем та Відповідачем типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що обліковується у Позивача №4012/жб/1, не укладався, типовий індивідуальний договір не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства. Крім того, Відповідач звертає увагу суду на те, що за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Едуарда Фукса, буд. 81, прим. 1, 2 взагалі відсутні батареї централізованого опалення. З дня покупки нежитлового приміщення Позивачем не надавалося Відповідачу послуг з постачання теплової енергії, оскільки це фактично не можливо. Обігрів приміщень 1, 2 по вул.Едуарда Фукса, буд. 81 відбувається за рахунок електроопалення. До того ж, Відповідач вважає незаконним нарахування Позивачем штрафних санкцій, а саме пені в розмірі 757,32 грн, інфляційних втрат в розмірі 1499,21 грн, а також 3% річних в розмірі 622,46 грн, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206, в якій зазначено про те, що в період воєнного стану забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
10.08.2023 на електронну адресу суду від Позивача надійшла відповідь на відзив (арк.с. 67-69), в якій Позивач зазначає про таке:
Законом України від 03.12.2020 №1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі - Закон України №1060-ІХ), який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внесено зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону України №1060-ІХ), надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України«Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону України № 1060-ІХ).
Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті: https://tec.dp.uа розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.
Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу Позивача від співвласників багатоквартирного будинку № 81 по вул.Е.Фукса не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин.
Окрім того, посилання Відповідача на абз. 7 п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого «Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках яа оплату послуг.», «є стосується предмету спору, оскільки Відповідач не є власником індивідуального садибного (житлового) будинку. Предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості з ФОП Паламарчук О.Л., як із співвласника багатоквартирного будинку 81 по вул. Едуарда Фукса, власника нежитлових приміщень 1, 2. Таким чином, з 01 листопада 2021 року між Позивачем та Відповідачем, як споживачем послуги з постачання теплової енергії, фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Факт отримання Відповідачем послуги підтверджується актами подачі теплоносія на будівлю, що містяться в матеріалах справи. Окрім того, Відповідач жодного разу не скористався своїм правом, встановленим ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якої, у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Таким чином, послуга з постачання теплової енергії була надана Відповідачу належним чином і у повному обсязі, так як доказів відсутності опалювальних приладів чи від"єднання від мережі централізованого опалення у встановленому законом порядку Відповідачем не надано.
Щодо твердження Відповідача про відсутність батарей централізованого опалення.
Відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року № 4 (далі - Порядок від 22.11.2005 №4).
Єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.
Вказані правові висновки в повній мірі відповідають правовій позиції Верховного суду, відповідно до якої теж відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійнодіючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком від 22.11.2005 №4 процедури (постанова ВС від 18.09.2019 у справі № 215/1724/16-ц, постанова ВС від 19.09.2019 у справі № 629/367/17, постанова ВС від 17.04.2019 у справі № 683/2223/17, постанова ВС від 23.12.2021 у справі 522/10647/15-ц, постанова ВС від 18.11.2021 у справі № 908/3233/20, постанова ВС від 13.09.2019 у справі № 686/10483/16-ц, постанова ВС від 11.12.2019 у справі № 154/2855/17-ц, постанова ВС від 28.08.2019 у справі № 209/4814/15-ц, постанова ВС від 26.08.2018 у справі №221/1596/16-ц, постанова ВС від 24.10.2018 у справі 554/7927/15-ц, постанова ВС від 04.09.2019 у справі № 209/4403/13-ц, постанова ВС від
03.05.2018 у справі № 209/4980/15-ц, постанова ВС від 25.07.2019 у справі № 361/5676/15-ц, постанова ВС від 18.02.2022 у справі № 159/7123/19, постанова ВС від 01.12.2021 у справі 607/25229/18, постанова ВС від 02.04.2018 у справі № 212/2214/15-ц, постанова ВС від 15.05.2019 у справі №905/1222/18).
Окрім того, Верховний Суд також зазначив, що єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який після закінчення робіт подасться відповідній комісії для затвердження (постанова від 19.09.2019 у справі №629/367/17).
Посилання Відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" не може бути застосовано до ФОП Паламарчук О.Л., як до споживача послуг з постачання теплової енергії, оскільки остання відноситься до категорії споживачів "інші споживачі", а не "населення".
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
Згідно із витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексні номери 326494723, 326497506 власником нежитлових приміщень, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Е. Фукса, буд. 81, прим. 1, 2 площею 58,2 кв.м., 78,6 кв.м відповідно є Паламарчук Олена Леонідівна (далі - Відповідач, Споживач) (арк.с. 15-16). Дані приміщення знаходиться у багатоквартирному житловому будинку.
Як зазначає Позивач у позові, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні статті 1 Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м.Кривого Рогу.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 «Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (копія рішення додається) до ДП «Криворізька теплоцентраль» передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (по новому Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку № 81 по вул. Едуарда Фукса є Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль».
Таким чином, на разі виконавцем послуги теплопостачання для будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Е. Фукса, буд. 81, прим. 1, 2, є Позивач - АТ"Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Таким чином, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Паламарчук Оленою Леонідівною укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (арк.с. 17-20), відповідно до пункту 5 якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Факт поставки теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 підтверджується актами №164 від 02.11.2022 та №319 від 23.03.2023 подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 81 по вулиці Е.Фукса у місті Кривий Ріг (арк.с. 21, 22), згідно з рішенням Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону №760 від 28.09.2022 та №338 від 22.03.2023 (арк.с. 23, 24).
Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) (арк.с. 27, 30, 33, 37, 41):
№27553 від 30.11.2022 Відповідачу у листопаді 2022 поставлено 2,27 Гкал теплової енергії на суму 11757,37 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 10,55 грн;
№32601 від 31.12.2022 у грудні - 3,52 Гкал теплової енергії на суму 18 811,80 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 10,55 грн;
№2254 від 31.01.2023 у січні - 3,21 Гкал теплової енергії на суму 17 155,08 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 10,55 грн;
№5926 від 28.02.2023 у лютому - 2,86 Гкал теплової енергії на суму 15 284,58 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 10,55 грн;
№8719 від 31.03.2023 у березні - 0,79 Гкал теплової енергії на суму 4 221,96 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 22,82 грн.
Відповідно за зазначених актів Позивачем були надані послуги з теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 на суму 67230,79 грн.
Відповідно до актів передавачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) Фізичній особі-підприємцю Паламарчук Олені Леонідівні надані послуги з абонентською обслуговування за період з 01.11.2022 по 31.03.2023 на суму 65,02 грн.
Позивач зазначає, що всі акти разом з рахунками-фактури були надіслані на адресу Відповідача (арк.с. 26, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 38, 39, 42) та отримані ним, що підтверджується відмітками на поштових повідомленнях (зв.арк.с. 26, 29, 32, арк.с. 36, 40), проте Відповідачем не підписані.
Так, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань з оплати за поставлену теплову енергію та послуги з абонентського обслуговування у розмірі 67295,81 грн, що і є причиною виникнення спору.
У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (пункт 45 договору).
Згідно з розрахунком Позивача (зв.арк.с. 44) сума пені складає 757,32 грн, яка нарахована по кожному акту окремо, за періоди з 02.01.2023 по 14.06.2023, з 01.02.2023 по 14.06.2023, з 01.03.2023 по 14.06.2023, з 03.04.2023 по 14.06.2023, з 01.05.2023 по 14.06.2023.
На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу 622,46 грн 3% річних, за періоди з 02.01.2023 по 14.06.2023, з 01.02.2023 по 14.06.2023, з 01.03.2023 по 14.06.2023, з 03.04.2023 по 14.06.2023, з 01.05.2023 по 14.06.2023 та 1499,21 грн інфляційних втрат за період січень - травень 2023 року.
Нараховані Позивачем 3% річних та інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства.
Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Статтею 11 ЦК України встановлено підстави виникнення цивільних прав та обов'язків у громадян України, зокрема, зобов'язання можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію встановлено ст. 19 Закону України "Про теплопостачання".
Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 №630 (далі-Правила №360) (із змінами) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Пунктом 18 Правил №630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин між Сторонами, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 1 та 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача (п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
01 травня 2019 року вступив в дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII), який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов'язки зазначених учасників відносин.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону №2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №2189-VIII).
Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 зазначеного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII).
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону №2189-VIII).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року по справі №6-2951цс15.
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з абзацом третім частини другої статті 25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
Отже, для виникнення грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії, необхідно встановити фактичне споживання теплової енергії Відповідачем.
Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ч. 1 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також положення укладеного між сторонами договору, суд вважає доведеним факт надання Позивачем послуг з теплопостачання на спірну суму та їх неоплату Відповідачем у строки , визначені договором.
Щодо заперечення Відповідача проти позову, суд зазначає про таке.
Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внесенні зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. Закону України “Про житлово-комунальні послуги” надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Господарським судом було встановлено, що Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що співвласниками багатоквартирного будинку №81 по вул. Е. Фукса, м. Кривий Ріг протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору на адресу Позивача надсилалося рішення про обрання моделі договірних відносин.
Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії” від 21.08.2019 № 830 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Господарським судом на підставі аналізу наявних у матеріалах справи документів встановлено, що позивач як теплопостачальна організація надала послуги постачання теплової енергії (теплопостачання), зокрема, для будинку №81 по вулиці Е.Фукса, місто Кривий Ріг.
Також суд зазначає, що відповідно до пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі - Правила №630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж, встановлена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005.
Відповідачем не надано суду жодних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79 ГПК України на підтвердження відключення зазначеного приміщення від мереж централізованого опалення житлового будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Е.Фукса, буд. 81, як і не надано доказів на підтвердження того, що Відповідач, відповідно до ст. 27 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” звертався до Позивача з претензіями щодо кількості та/або якості наданих послуг.
За вказаних обставин, судом встановлено, що АТ "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" виконано зобов'язання з постачання теплової енергії, а Відповідачем, у свою чергу, прийнято та спожито теплову енергію у спірний період без будь - яких зауважень.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Паламарчук Оленою Леонідівною укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Щодо доводів Відповідача про незаконне нарахування Позивачем в період воєнного часу з 24.02.2022 пені, інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд зазначає про таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану” окрім іншого установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
На думку суду заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги, стосується населення за житлово-комунальні послуги, які населення отримує за місцем проживання.
Як вбачається з матеріалів справи, Паламарчук Олена Леонідівна є фізичною особою-підприємцем та є власником спірного нежитлового приміщення, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк.с. 13-14).
Доказів, які б підтверджували, що спірне нежитлове приміщення переведено до об'єктів житлового фонду та використовується Відповідачем для проживання, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно нараховані та заявлені до стягнення пеня, три відсотка річних та інфляційні витрати, оскільки теплова енергія поставлена до нежитлового приміщення Відповідача не для забезпечення умов проживання у ньому населення, а для забезпечення умов використання Відповідачем приміщення в своїй господарській діяльності.
6. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт споживання Відповідачем теплової енергії у період з 01.11.2022 по 31.03.2023, суд задовольняє позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача основного боргу на суму 67230,79 грн, абонентського обслуговування на суму 65,02 грн, 3% річних на суму 622,46 грн та інфляційних втрат на суму 1499,21 грн.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Паламарчук Олени Леонідівни задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Паламарчук Олени Леонідівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) суму заборгованості за спожиту теплову енергію за період 01.11.2022 - 31.03.2023 у розмірі 67230,79 грн, пеню - 757,32 грн, 3% річних - 622,46 грн, компенсацію за інфляційні втрати - 1499,21 грн та плату за абонентське обслуговування за період 01.11.2022 - 31.10.2023 у розмірі 65,02 грн, а всього 70174,80 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29.09.2023
Суддя Н.Б. Кеся