ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3153/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мороза В.Ф. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 (суддя Крижний О.М.)
у справі № 904/3153/23
за позовом:
позивача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив", м. Дніпро
позивача-2 ОСОБА_1 , м. Дніпро
позивача-3 ОСОБА_2 , м. Дніпро
до
відповідача-1 ОСОБА_3 , м. Дніпро
відповідача-2 ОСОБА_4 , м. Дніпро
відповідача-3 ОСОБА_5 , м. Дніпро
відповідача-4 ОСОБА_6 , м. Дніпро
про визнання недійсними договорів відчуження учасниками частки у статутному капіталі, актів приймання-передачі частки, скасування реєстраційних дій та визначення розміру статутного капіталу товариства
ВСТАНОВИВ:
Позивачі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в якому просить:
- визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" у розмірі 237 000,00 грн. із наступним розміром часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив": ОСОБА_1 у розмірі 45,0 %, що становить 106 650,00 грн, ОСОБА_2 у розмірі 45,0 %, що становить 106 650,00 грн, ОСОБА_7 у розмірі 5 %, що становить 11 850,00 грн, ОСОБА_8 у розмірі 5 %, що становить 11 850,00 грн;
- визнати недійсним договір дарування частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" укладений 25.04.2023 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , акт приймання-передачі частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" від 25.04.2023 за яким ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_4 прийняв частку (її частину) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" номінальною вартістю 68 730,00 грн., що становить 29 % від загального розміру статутного капіталу;
- скасувати реєстраційну дію державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Джурук Н.В.: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 26.04.2023, 11:25:29, 1002241070027006213, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- визнати недійсним договір дарування частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" укладений 26.04.2023 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , акт приймання - передачі частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" від 26.04.2023 за яким ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_5 прийняв частку (її частину) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" номінальною вартістю 68 730, 00 грн., що становить 29 % від загального розміру статутного капіталу;
- скасувати реєстраційну дію державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Рички Ю.О.: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 27.04.2023, 11:52:23, 1002241070028006213, Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- визнати недійсним договір дарування частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , акт приймання -передачі частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" за яким ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_6 прийняв частку (її частину) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" номінальною вартістю 59 250,00 грн., що становить 25 % від загального розміру статутного капіталу;
- скасувати реєстраційну дію державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Джурук Н.В.: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 30.05.2023, 12:50:18, 1002241070031006213, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі №904/3153/23 позовну заяву повернуто без розгляду.
Не погодившись з вказаним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі № 904/3153/23 та направити справу на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянти зазначають, що ухвала про повернення позовної заяви Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 р. по справі № 904/3153/23 винесена з порушенням норм процесуального законодавства, є незаконною і необгрунтованою та підлягає скасуванню оскільки неправильно встановлено обставини в контексті вимог ч. 1-2 ст. 81 ГПК України та ст.164 ГПК України, не повно досліджено подані позивачами докази, зроблено неправильний висновок визначаючи підстави для повернення позовної заяви позивачам, чим порушено процесуальні норми ч. 1,2 ст. 81 ГПК України, ч. 4 ст. 164 ГПК України, що вказує на наявні підстави для її скасування. Позивачами подано клопотання про витребування доказів по справі, згідно якого просили витребувати у відповідачів засвідчені належним чином копії договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ «ДЛМК «Верстатолив», укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , акту приймання-передачі частки від 25.04.2023, договір дарування частки ТОВ «ДЛМК «Верстатолив», укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , акту приймання-передачі частки від 26.04.2023, договір дарування частки ТОВ «ДЛМК «Верстатолив», укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Витребувати у державного реєстратора Джурук Н.В. та Рички Ю.О. належним чином засвідчені копії документів матеріалів реєстраційної справи ТОВ «ДЛМК «Верстатолив», у тому числі договори дарування та акти приймання-передачі частки. В обґрунтування вказаного клопотання позивачі зазначали, що на адресу державних реєстраторів Джурук Н.В. та Рички Ю.О. були направлені адвокатські запити про надання відповідних копій документів з реєстраційної справи Товариства по проведеним змінам. Окрім того письмові запити направлялися ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 з проханням надати копії договорів відчуження частки (її частини) статутного капіталу Товариства, актів приймання-передачі частки (її частини) статутного капіталу Товариства. Однак, відповіді станом на дату подання до суду позовної заяви та клопотання про витребування ані на адвокатські запити, ані на надіслані листи не надходили. Таким чином, для позивачів склалась ситуація, що за результатом незаконного відчуження учасником ОСОБА_3 його неоплаченої частки у статутному капіталі Товариства та подальше відчуження до Відповідачів порушені їх права, як учасників цього Товариства, а також насамперед і самого Товариства, яке не може реалізувати прийняте загальними зборами рішення (протокол № 9 від 08.05.2023 р.), через що за захистом та відновленням порушених прав та інтересів звернулись до суду. Позивачами наголошувалось що, вони не можуть надати до суду спірні договори та акти приймання-передачі частки у статному капіталі Товариства, оскільки не є сторонами договорів дарування. Однак, судом було повернуто позовну заяву. В ухвалі судом вказано, що клопотання не відповідає ст. 81 ГПК України. Вжиті самостійні заходи і докази які долучені до цього клопотання на підтвердження цього, судом безпідставно відхилені та не враховані. З клопотання та долучених доказів до цього клопотання, вбачалось про вжиті заходи в отриманні витребуваних доказів та дійсну неможливість отримати важливі для Позивачів докази самостійно. Більш того, припис ч. 4 ст. 164 ГПК України чітко визначає подання клопотання про витребування договорів та актів приймання- передачі. При цьому процесуальними нормами, а саме 81, 164 ГПК України не вимагається від особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, підтвердити розумність строків під час вжиття самостійних заходів в отриманні таких доказів. Процесуальною нормою вимагається саме навести в клопотанні заходи, яких особа, яка подає клопотання вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та причини неможливості самостійно їх отримати.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі № 904/3153/23 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від ОСОБА_5 надійшла заява про залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку з ненадісланням відповідачам додатків до апеляційної скарги №1, 3, 5.
Від ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги та зазначає, що позивачами порушено правила об'єднання позовних вимог, зокрема що позивачі об'єднали позовні вимоги про визнання недійсними договорів дарування частки, актів приймання-передачі частки, про скасування реєстраційних дій та про визначення розміру статутного капіталу товариства. Кожна з таких вимог становить самостійний предмет позову та обґрунтовується самостійними підставами та доказами для їх задоволення. Заявлена вимога про визначення розміру статутного капіталу товариства та перерозподіл часток між учасниками саме в розмірі, вказаному позивачами, не є такою, задоволення якої залежить виключно від задоволення попередніх позовних вимог і є виключною компетенцію загальних зборів учасників, а не суду. Позивачі не навели в позовній заяві обґрунтування з наданням відповідних доказів, яким чином задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів дарування та скасування відповідних реєстраційних дій може вплинути на позовну вимогу про визначення розміру статутного капіталу товариства саме тих розмірах, про яких заявляють в позовних вимогах. Відтак, відсутні підстави вважати, що усі заявлені вимоги є основними та похідними позовними вимогами. Щодо надання відповіді на лист позивачів про надання інформації, то Відповідач 2 надав письмову відповідь та документи, що маються у наявності у строк, передбачений Законом України «Про звернення громадян». Вказана відповідь була надана і до господарського суду Дніпропетровської області і міститься в матеріалах справи.
ОСОБА_6 подано відзив та заперечення, згідно яких зазначає, що позивачі надали копії адвокатських запитів до приватних нотаріусів Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О. та Джурук Н.В та копії листів до відповідачів і докази направлення даних запитів засобами поштового зв'язку. У поясненнях позивачі зазначили, що вже сплив строк на доставку даних відправлень та строк для відповіді на них. Проте відповідач 4 заперечує проти вказаних доводів, оскільки відповідно до пунктів 116 та 117 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Відповідач 4 був у відділенні поштового зв'язку 49064 на 15 чи 16 день після відправлення і на другий день після дзвінка листоноші але листа вже не було бо він був направлений назад відправнику - Позивачу 1 через сортувальний центр Укрпошти. При цьому адвокатські запити було направлено тільки до приватних нотаріусів Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О. та Джурук Н.В . Іншим відповідачам були направлено листи від позивача 1. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відправлення ОСОБА_3 на момент постановлення ухвали знаходилось у поштовому відділенні та ще могло бути отримане адресатом, строки зберігання ще не закінчилися. Відправлення ОСОБА_5 вручено особисто лише 12.06.2023. Тобто враховуючи наведені вище положення, розумний строк на відповідь станом на дату подання клопотання позивачів ще не закінчився. З урахуванням строку на надання відповіді, який встановлений ЗУ «Про звернення громадян» з моменту отримання ним листа, він мав закінчитися лише 12.07.2023 без урахування поштового обігу Недостатньо просто направити запити до відповідачів і відразу ж звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів. Позивачі помилково вважали що для них важливіше сам факт звернення ніж отримання відповідей і це на їх думку вважається вжиттям необхідних заходів, згідно ГПК. Враховуючи наведене суд правомірно дійшов висновку, що позивачами не усунуто недоліки позовної заяви. При цьому надсилаючи запити, позивачами на конвертах вказувалась недостовірна інформація, що значно ускладнило отримання цих запитів з вини самих запитувачів. Для пришвидшення реагування на свої запити позивачі могли б направити запити на електронні адреси відповідачів та/або зателефонували. З наведеного випливає, що заявників цікавило не фактичне отримання відповідних документів, а штучне створення судового спору.
ОСОБА_4 двічі було подано заперечення в яких звертає увагу, що позивачі надсилаючи процесуальні документи по справі не надсилають відповідачам додатки до таких документів, регулярно на конвертах зі своїми документами всередині зазначають в якості номеру телефона отримувача один і той самий неправильний номер телефону НОМЕР_1 одночасно як для ряду відповідачів, так і для декількох третіх осіб. При тому, що апелянти добре повідомлені про дійсні номери телефонів учасників справи (як особисто від цих отримувачів, так і з реєстру нотаріусів). В таких діях вбачаються ознаки недобросовісності та зловживань, які є несумісними з принципом економії процесуального часу. Окрім того зазначає, що позивачами порушено правила об'єднання позовних вимог. Факт подання клопотання про об'єднання позовних вимог не надає право об'єднувати позовні вимоги, які не можуть бути об'єднаними в силу закону. Апелянти просять визначити розмір часток учасників у статутному капіталі товариства таким чином, що у двох учасників розмір їх часток має бути збільшеним, а ще у двох має залишитись незмінним. Доказів на підтвердження саме такого розподілу часток учасників у статутному капіталі товариства апелянти не надали. Саме у зв'язку з непропорційним збільшенням розміру часток учасників у статутному капіталі товариства позовна вимога про визначення розміру часток не може бути похідною вимогою. Тому що задоволення цієї позовної вимоги залежить не тільки від задоволенні інших позовних вимог апелянтів.
Апелянтами подано відповідь на відзив ОСОБА_4 , в якій зазначають, що заперечення Відповідача 2 зводяться до незгоди із апеляційною скаргою з підстав невідповідності ч. 1 ст. 173 ГПК України, які саме на думку Відповідача 2, були допущені Позивачами при поданні позовної заяви. Відзив на апеляційну скаргу Відповідача 2 взагалі не містить обґрунтованих заперечень, щодо визначених позивачами підстав та вказаних доводів в апеляційній скарзі. ОСОБА_4 також не наведено жодних заперечень щодо вказаних в апеляційній скарзі обґрунтувань і доводів. Позивачі звертають увагу, що разом із позовною заявою було подане до суду клопотання про об'єднання позовних вимог, що підтверджується пунктом 3 позовної заяви, отже наведені обґрунтування в цьому клопотанні враховані судом першої інстанції. Позивачами заявляються однакові позовні вимоги до кожного Відповідача і є однорідними, ґрунтуються на одних підставах та доказах, тому наявні всі підстави для їх об'єднання та відсутні порушення ст. 173 ГПКУ.
ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу та заперечення, яких зазначив, що для отримання відповіді від фізичних осіб, від яких витребовувалися документи строк для надання відповіді не встановлено. Отже, у даному випадку повинні застосовуватися розумні строки. Для визначення поняття розумних строків на відповідь допускається звернення до регулювання даного питання в інших сферах, зокрема Закону України «Про звернення громадян». При цьому, як вбачається з матеріалів справи, згідно трекінгу відстеження поштових відправлень (поштова накладна №4903817071591) відправлення ОСОБА_3 , на момент постановлення ухвали знаходилось у поштовому відділенні та ще могло бути отримане адресатом, строки зберігання ще не закінчилися. Згідно трекінгу відстеження поштових відправлень (поштова накладна №4903817071613) відправлення ОСОБА_5 вручено особисто 12.06.2023. Враховуючи наведені вище положення, розумний строк на відповідь станом на дату подання клопотання позивачів ще не закінчився, більш того з урахуванням поштового пробігу. При цьому письмова відповідь від ОСОБА_5 , була надана ним ще 29.06.2023 та отримана товариством 04.07.2023 засобами поштового зв'язку, до подання апеляційної скарги. Однак інформація про те не знайшла відображення у апеляційній скарзі. Більше того, відповідачі з дотриманням розумних строків надали відповіді на запити позивачів, а саме, ОСОБА_4 надав вих. №6/7-2 від 06.07.2023 «Відповідь на лист»; ОСОБА_5 надав додатково заяву з балансами товариства без заборгованості станом на 25.04.2023, вих. №2 від 07.07.2023; ОСОБА_6 надав лист, вихідний №10 від 06.07.2023 «Відповідь на запит». З наведеного випливає, що клопотання позивачів про витребування доказів було не тільки необгрунтованим, а і передчасним та не підлягало задоволенню. Направляючи запити позивачі зазначали власний номер телефону, а також зазначали неправильний індекс відділення одержувача, що призвело до неортримання відповіді ОСОБА_5 раніше. Окрім того звертає увагу, що на офіційному сайті Центрального апеляційного господарського суду наявна інформація, про надходження апеляційної скарги у даній справі 07.07.2023. Проте така скарга була розподілена 10.07.2023. При цьому інші апеляційні скарги, які надходили після апеляційної скарги у справі №904/3153/23 були розподілені раніше. Також згідно заперечень поданих ОСОБА_3 , останній надає пояснення по суті спору.
ОСОБА_5 подав відзив на апеляційну скаргу та заперечення, в яких вказує, що ГПК України чітко регламентує порядок витребування доказів. Особа має вчинити всі можливі заходи для отримання доказів, а у разі відсутності результату таких дій - вправі клопотати перед судом про витребування цих доказів. Тобто поданню відповідного клопотання має передувати завершена, здійснена в повній мірі самостійна діяльність заявника по отриманню доказів. Як вбачається з матеріалів справи, діяльність апелянтів по отриманню доказів не може вважатись завершеною. Оскільки на момент подання відповідного клопотання не завершився встановлений законом строк для отримання відповідей на запити. Тому подання апелянтами клопотання про витребування доказів є передчасним, про що вказав суд. Відповідно, клопотання про витребування доказів не підлягало задоволенню, тому що не містить інформацію про достатність вжитих заявником заходів по самостійному отриманню відповідних доказів. Апелянти в абзаці 6 аркушу 11 апеляційної скарги вказують на незаконність повернення позовної заяви. Проте з цим неможливо погодитись, враховуючи наступне. Апелянти не надали доказів того, що у державних реєстраторів, до яких вони звертались, повинні бути в наявності копії спірних договорів. Щодо отримання відповіді від фізичних осіб строк для надання відповіді не встановлено. Отже, у даному випадку повинні застосовуватися розумні строки. Для визначення поняття розумних строків на відповідь допускається звернення до регулювання даного питання в інших сферах, зокрема Закону України «Про звернення громадян». При цьому, зокрема, згідно трекінгу відстеження поштових відправлень (поштова накладна №4903817071591) відправлення ОСОБА_3 на момент винесення ухвали ще знаходилось у поштовому відділенні та ще могло бути отримане адресатом, строки зберігання ще не закінчилися. Аналогічно на момент винесення ухвали, запит надісланий на адресу ОСОБА_6 ще знаходився у поштовому відділенні та не міг бути отриманий адресатом, строки зберігання ще не закінчилися. Щодо запита на ім'я ОСОБА_4 , то відповідь від нього надійшла на адресу Апелянта 1 у встановлений законом строк (який закінчувався після винесення ухвали судом). Згідно трекінгу відстеження поштових відправлень (поштова накладна №4903817071613) відправлення для ОСОБА_5 вручено особисто 12.06.2023 року. Тобто враховуючи наведені вище положення розумний строк на відповідь станом на дату подання клопотання ще не закінчився, більш того з урахуванням поштового пробігу. Але 29.06.2023 о 13 год, 57 хв. ОСОБА_5 було надано першу відповідь на адресу апелянтів. Апелянти направили запити 06.06.2023 через місяць після проведення зборів учасників товариства. З урахуванням строків поштової доставки, листи із відповідними запитами могли дістатись місця видачі не раніше 09.06.2023. Для фізичних осіб строк для надання відповіді не встановлено. Отже, у даному випадку повинні застосовуватися розумні строки. Для визначення поняття розумних строків на відповідь допускається звернення до регулювання даного питання в інших сферах, зокрема, Закону України «Про звернення громадян». Тобто встановлений законом строк для надання відповідей закінчився тільки 09.07.2023 (після винесення ухвали). Більше того, як вбачається з матеріалів справи, Апелянти отримали відповіді на свої запити у встановлений строк (який сплив пізніше постановлення ухвали). Якщо врахувати строки поштової доставки, то остаточною датою, до якої апелянти могли законно отримати відповіді на свої запити, є 12.07.2023, які і були направлені апелянтам 6-7 липня 2023 р., а їх копії були надані до господарського суду 11.07.2023. Але, незважаючи на фактичне отримання відповідей на момент подання апеляційної скарги, апелянти проігнорували їх наявність. Окрім того ОСОБА_5 надав пояснення по суті спору та зазначив, що доводи апелянтів по суті, який ще не розглядався судом першої інстанції, а також докази, які не досліджувалися по суті спору не є предметом розгляду судом апеляційної інстанції під час оскарження ухвали про повернення позовної заяви.
Апелянтами подано відповідь на відзив ОСОБА_6 , в якому зазначають, що лист ОСОБА_6 про надання ним копії договору відчуження частки статутного капіталу товариства був направлений відповідно до поштової накладної № 4903817071621 із оформленим видом відправлення - Укрпошта Експрес, з оголошеною цінністю, з повідомленням про вручення. Наказом ПАТ «Укрпошта» від 25.04.2017 р. № 506 (зі змінами) затверджений Порядок пересилання відправлень «Укрпошта Експрес». Розділом 8 вказаного Порядку врегульовані строки зберігання, переадресування та повернення відправлень Експрес. Пункт 8.1 визначає, якщо відправлення Експрес, яке не було вручене та стосовно якого є розпорядження відправника «повернути» або «не повертати», зберігається в приміщенні ОПЗ, до якого воно надійшло, протягом 14 календарних днів від дати його надходження до відповідного ОПЗ (за відсутності розпоряджень від адресата). Отже, строки зберігання надісланого листа відповідно до вищевказаного Порядку становить 14 календарних днів, а не місяць як зазначає ОСОБА_6 , а також суд першої інстанції.
Від апелянтів надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якій зазначають, що ухвала, яка оскаржується позивачами, постановлена судом першої інстанції 29.06.2023. В свою чергу на адресу ОСОБА_3 від ТОВ «ДЛМК «Верстатолив» був направлений лист про надання ним копії договору відчуження неоплаченої частини частки та акта приймання-передачі частини частки статутного капіталу Товариства за вих. № 0606/04 від 06.06.2023 (номер відправлення 4903817071591). Вказаний лист був направлений цінним листом, з описом вкладення та рекомендованим з повідомленням про вручення. Відповідно до інформації про відстеження листа, такий був прийнятий до відправлення 06.06.2023 та був у точці видачі/доставки 08.06.2023, а повернувся до відділення відправника 30.06.2023, тобто з 08.06.2023 і по дату повернення листа відправнику, ОСОБА_3 не отримував лист. Отже, на дату винесення оскаржуваної ухвали, а саме 29.06.2023 відповідні строки зберігання такого відправлення вже давно завершились, тому доводи ОСОБА_3 щодо не завершення строків зберігання не підтверджені та спростовуються вищенаведеним. Відповідь від ОСОБА_5 станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали не надходила товариству і у позивачів були відсутні витребувані ними докази.
Позивачі 1, 2, 3 надали свої заперечення щодо викладеного ОСОБА_5 у відзиві на апеляційну скаргу та зазначають, що ОСОБА_5 наводить у відзиві доводи із явною впевненістю щодо обставин, учасником яких він не міг бути та знати, а тим паче стверджувати їх достовірність. Позивачами з дотриманням вимоги в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 21.06.2023 р. по справі №904/3153/23, в установлений судом строк було подане до суду обґрунтоване клопотання від 26.06.2023 про витребування вказаних доказів, оскільки як наголошувалось Позивачами, вони не можуть надати до суду спірні договори та акти приймання-передачі частки у статному капіталі Товариства. Окрім того представником позивачів подано додаткові пояснення в яких повторно наводить заперечення щодо доводів відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Пунктом 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18,31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у якому просить:
- визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" у розмірі 237 000,00 грн. із наступним розміром часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив": ОСОБА_1 у розмірі 45,0 %, що становить 106 650,00 грн, ОСОБА_2 у розмірі 45,0 %, що становить 106 650,00 грн, ОСОБА_7 у розмірі 5 %, що становить 11 850,00 грн, ОСОБА_8 у розмірі 5 %, що становить 11 850,00 грн;
- визнати недійсним договір дарування частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" укладений 25.04.2023 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , акт приймання -передачі частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" від 25.04.2023 за яким ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_4 прийняв частку (її частину) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" номінальною вартістю 68 730,00 грн., що становить 29 % від загального розміру статутного капіталу;
- скасувати реєстраційну дію державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Джурук Н.В.: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 26.04.2023, 11:25:29, 1002241070027006213, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- визнати недійсним договір дарування частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" укладений 26.04.2023 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , акт приймання - передачі частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" від 26.04.2023 за яким ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_5 прийняв частку (її частину) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" номінальною вартістю 68 730, 00 грн., що становить 29 % від загального розміру статутного капіталу;
- скасувати реєстраційну дію державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Рички Ю.О.: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 27.04.2023, 11:52:23, 1002241070028006213, Відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- визнати недійсним договір дарування частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , акт приймання -передачі частки (її частини) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" за яким ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_6 прийняв частку (її частину) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" номінальною вартістю 59 250,00 грн., що становить 25 % від загального розміру статутного капіталу;
- скасувати реєстраційну дію державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Джурук Н.В.: "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 30.05.2023, 12:50:18, 1002241070031006213, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Окрім того, як зазначив господарський суд, позивачами надане клопотання про витребування у відповідачів-1, 2, 3 договорів дарування та актів приймання-передачі частки у статутному капіталі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 у задоволенні клопотання про витребування доказів відмовлено, оскільки подане клопотання не відповідає вимогам ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, зокрема не наведено заходів, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Позовну заяву залишено без руху. Позивачам надано строк 3 дні з дня отримання ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі:
- 12525,34 грн - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив";
- 12525,30 грн - ОСОБА_1 ;
- 12525,34 грн - ОСОБА_2 .
- надати належним чином засвідчені копії спірних договорів дарування та актів приймання-передачі, або обґрунтоване клопотання про витребування вказаних доказів;
- навести виклад обставин та правову підставу позову щодо позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив" про визначення розміру статутного капіталу цього ж товариства, та зазначити, до кого саме з відповідачів заявлена дана вимога.
- навести виклад обставин та правову підставу позову щодо позовної вимоги про визначення часток учасників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , зазначити до кого саме з відповідачів пред'явлена дана вимога.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху надійшла заява, з поясненнями щодо зазначених господарським судом обставин, доказами сплати судового збору та клопотанням про витребування доказів.
Згідно клопотання про витребування доказів по справі позивачі просили витребувати у відповідачів засвідчені належним чином копії договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ «ДЛМК «Верстатолив», укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , акту приймання-передачі частки від 25.04.2023, договір дарування частки ТОВ «ДЛМК «Верстатолив», укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , акту приймання-передачі частки від 26.04.2023, договір дарування частки ТОВ «ДЛМК «Верстатолив», укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Витребувати у державного реєстратора Джурук Н.В. та Рички Ю.О. належним чином засвідчені копії документів матеріалів реєстраційної справи ТОВ «ДЛМК «Верстатолив», у тому числі договори дарування та акти приймання-передачі частки.
Розглянувши подане клопотання про витребування доказів господарський суд дійшов висновку, що подане клопотання задоволенню не підлягає, як таке, що подане без дотримання вимог статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування зазначеного вказав що позивачами надано копії адвокатських запитів до приватних нотаріусів Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О. та Джурук Н.В. та копії листів до відповідачів і докази направлення даних запитів засобами поштового зв'язку. У поясненнях позивач зазначає що вже сплив строк на доставку даних відправлень та строк для відповіді на них. Проте відповідно до пунктів 116 та 117 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Адвокатські запити було направлено до приватних нотаріусів Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О. та Джурук Н.В . Іншим відповідачам, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 були направлені листи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив". Суд звернув увагу, що для фізичних осіб строк для надання відповіді не встановлено. Отже, у даному випадку повинні застосовуватися розумні строки. Для визначення поняття розумних строків на відповідь допускається звернення до регулювання даного питання в інших сферах, зокрема Закону України "Про звернення громадян".
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви та повернув позовну заяву позивачам без розгляду.
Щодо викладених обставин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 8 зазначеного Закону встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з неможливістю додати до позовної заяви копії договорів, які останні просять визнати недійними, позивачами було подано клопотання про їх витребування.
Господарський суд, розглянувши подане клопотання дійшов висновку, що подане клопотання не відповідає вимогам ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Залишаючи позовну заяву без руху, господарський суд надав позивачам час для усунення недоліків позовної заяви, у тому числі для подання до суду належним чином засвідчених копій спірних договорів дарування та актів приймання-передачі, або обґрунтоване клопотання про витребування доказів.
На виконання вимог ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 позивачами, надано пояснення щодо недоліків позовної заяви, докази сплати судового збору кожним із позивачів, а також клопотання про витребування доказів.
В обґрунтування клопотання про витребування доказів позивачі зазначають, що не є сторонами спірних договорів, а тому у останніх відсутня можливість їх самостійно отримати. До клопотання додано докази надіслання на адресу відповідачів, а також на адресу державних реєстраторів, приватних нотаріусів Рички Ю.О., Джурук Н.В. листів та адвокатських запитів щодо надання спірних договорів. При цьому позивачі зазначали, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були направлені рекомендовані листи з описом вкладення, пересилання здійснено по м.Дніпро, тобто нормативний строк їх пересилання вичерпано 09.06.2023. Аналогічними рекомендованими листами були направлені адвокатські запити до державних реєстраторів по м.Дніпро, у яких також нормативні строки пересилання вичерпано 09.06.2023. Тому станом на дату винесення ухвали про залишення позовної заяви без руху 21.06.2023 поштові нормативні строки вже збігли, тому надати відповідь відповідні особи мали змогу та можливість.
Ухвалою суду від 29.06.2023 позовну заяву було повернуто позивачам, у зв'язку з неусуненням недоліків зазначених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. У вказаній ухвали про повернення господарський суд зазначив, що клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки подане без дотримання вимог ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Позивачами не дотримано розумних строків для надання відповіді відповідачами. Адвокатські запити було направлено до приватних нотаріусів Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О. та Джурук Н.В. Проте іншим відповідачам, у яких позивачі просять витребувати докази - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були направлені листи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив". Щодо отримання відповіді від зазначених фізичних осіб, то суд звернув увагу, що для фізичних осіб строк для надання відповіді не встановлено. Отже, у даному випадку повинні застосовуватися розумні строки. Для визначення поняття розумних строків на відповідь допускається звернення до регулювання даного питання в інших сферах, зокрема Закону України "Про звернення громадян". З огляду на викладені обставини, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
За приписами ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено, зокрема, про заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу та про причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч. 4 ст. 81 ГПК України).
Разом з тим, як вже було зазначено раніше, частиною 4 статті 164 ГПК України передбачено, що у разі відсутності договору (додатків до договору) у позивача, останній повинен надати суду клопотання про його витребування.
Позивачами до заяви про усунення недоліків було додано клопотання про витребування спірних договорів, як і докази звернення до відповідачів та державних реєстраторів про витребування договорів дарування та актів до них, а також докази усунення інших недоліків, які були вказані в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Отже позивачами фактично виконано вимоги ухвали суду про залишення позову без руху, та надано документи, в обґрунтування позову, які були в нього наявні, а у зв'язку з відсутністю у позивачів спірних договорів, подано, разом з заявою, клопотання про витребування судом доказів, з урахуванням положень ст. 81 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що норми ст. 164 ГПК України, яка містить вичерпний перелік документів, що додаються до позовної заяви, на сторону не покладають обов'язок при зверненні з позовною заявою надавати до суду докази вжиття заходів самостійного отримання відповідних документів чи доказів неможливості самостійного отримання таких документів, тому безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що позивачами не додержано розумних строків для отримання відповідей від відповідачів та ненадання ними спірних договорів та актів, витребуваних самостійно, оскільки зазначені обставини не є підставою для повернення позовної заяви, згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Враховуючи підстави для повернення позовної заяви зазначені судом першої інстанції, встановивши обґрунтованість доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до господарського суду.
Щодо доводів відповідачів, які наведено у відзивах та запереченнях, колегія зазначає, що більшість таких доводів надано безпосередньо по суті спору, який виник у даній справі. Проте на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суди не мають права давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги. Доводи відповідачів, про порушення позивачами правил об'єднання позовних вимог, не можуть бути враховані апеляційним судом, оскільки не розглядалися судом першої інстанції та не були підставами для повернення позовної заяви.
Доводи ОСОБА_3 про дотримання вимог законодавства під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції та розподілу апеляційної скарги 10.07.2023 є безпідставними, оскільки розподіл відбувся відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду затв. Рішенням РСУ від 26.11.2010 №30 та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді.
Щодо інших заперечень, зокрема щодо недотримання позивачами розумних строків на отримання відповідей на надіслані запити і листи, то як вже було зазначено, норми ст. 164 ГПК України не передбачають надання додатково будь-яких інших документів, окрім тих, що передбачені статтею.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Положеннями ч. 3 ст. 271 ГПК України передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл суми судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 226, 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська ливарно-металургійна компанія "Верстатолив", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 у справі № 904/3153/23 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області 29.06.2023 у справі №904/3153/23 скасувати.
Справу №904/3153/23 направити до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є.Чередко
Суддя Л.А.Коваль