29.09.2023 227/1765/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Любчик В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Сафронової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білозерської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Оніпко Наталя Олександрівна, звернулась до суду з позовом до Білозерської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна бабка позивача з боку матері, ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_2 , належну в 1/3 частці спадкодавцю, в 1/3 частці її чоловіку, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в 1/3 частці її матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину після смерті яких спадкодавець прийняла, але не оформила своїх спадкових прав. За життя ОСОБА_3 заповіт не склала. Позивач є спадкоємцем за законом за правом представлення на частку спадщини, яка належала б за законом її матері, якби вона була жива на час відкриття спадщини. Окрім неї, спадкоємцем першої черги за законом є син спадкодавця (рідний дядько позивача) - ОСОБА_2 , який спадщину після смерті матері у встановлений законом строк не прийняв, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався. Інших спадкоємців не має. 23 червня 2023 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Молодняк Л.П. із заявою про бажання прийняти спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, належне її бабі, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами звернення було заведено спадкову справу № 135/2023. Нотаріусом була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 пропущений строк подання заяви про прийняття спадщини терміном у шість місяців, встановлений ст. 1270 ЦК України, термін сплив 21 червня 2022 року, рекомендовано звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини позивач обґрунтовує тим, що їй не було відомо про те, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини не зупиняється. Також війна внесла свої зміни і у її звичайне життя: у квітні 2022 року евакуювалася до більш безпечної території України, відсутність коштів, відсутність транспортного сполучення та поштового зв'язку, страх за своє життя та життя близьких людей у зв'язку з періодичними обстрілами Покровського району, призвели до того, що позивач не мала змоги першочергово займатися справами щодо оформлення спадщини.
Враховуючи викладене, представник позивача просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю у два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Оніпко Н.О. у судове засідання не з'явились. В матеріалах справи є заява представника позивача розглянути справу у її відсутність та у відсутність ОСОБА_1 , позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача, Білозерської міської ради, у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутність представника ради, рішення просили ухвалити на розсуд суду.
Третя особа, ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 11 січня 2022 року виконавчим комітетом Білозерської міської ради Донецької області (а.с.18)
Померла ОСОБА_3 є рідною бабкою позивача з боку матері, що підтверджується копією свідоцтва про народження матері позивача (а.с.21), копією свідоцтва про укладення шлюбу матері позивача (а.с.22) та копією свідоцтва про народження позивача (а.с.23).
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Вказана квартира в рівних частках по 1/3 кожна належить спадкодавцю, її чоловіку ОСОБА_4 та її матері, ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 22 квітня 1997 року (а.с.24), копією технічного паспорту на квартиру (а.с.25-27).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 52, зворотній бік).
Мати позивача, ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 59, зворотній бік).
Постановою приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу Молодняк Л.П. від 23 червня 2023 року № 136/02-31 ОСОБА_1 відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру після смерті її бабки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.32).
Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була відкрита спадкова справа № 132/2023, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.31).
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» у редакції постанови КМУ № 719 від 24.06.2022 року установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як установлено судом, позивач пропустила строк звернення до нотаріуса із заявою в порядку визначеному законодавством України про прийняття спадщини у зв'язку зі збройною агресією рф проти України та оголошенням по всій країні воєнного стану, вважала, що перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється. Вона вимушена була евакуюватися з місця постійного проживання, через страх за своє життя та життя близьких людей у зв'язку з періодичними обстрілами Покровського району, тривалий час було відсутнє транспортне з'єднання та поштовий зв'язок, що призвело до того, що позивач не мала змоги першочергово займатися справами щодо оформлення спадщини.
З огляду на викладене суд вважає, що причини пропуску для прийняття спадщини, є поважними.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення строку, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, те, що відповідач не має заперечень щодо задоволення позову, суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини після смерті її рідної бабки з боку матері, ОСОБА_3 , тому її вимоги є доведеними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 до Білозерської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_5 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.М. Любчик
29.09.2023