Справа № 308/16545/23
1-кс/308/4371/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого (зі слів), має на утриманні малолітню дитину, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12023071170000526, відомості про яке 13.07.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12023071170000526, відомості про яке 13.07.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що 10.08.2023 уповноваженими особами ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки проведено контроль за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході проведення оперативної закупки, 10.08.2023 у період часу з 16:30 17:40 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля транспортного мосту на вул. Борканюка в с. Соломоново Ужгородського р-ну, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, всупереч положенням ч. 3 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої, серед іншого, діяльність з обігу психотропних речовин, включених до таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, тобто діючи незаконно, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконний збут психотропних речовин, обіг яких обмежений на території України, передав за наперед обумовлену оплату у вигляді грошових коштів в сумі 1400 грн особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згорток фольги, у якому містилась психотропна речовина, обіг якої обмежено -метамфетамін масою (у перерахунку на метамфетамін основу) 0,0661 г.
За таких обставин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному збуті психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Окрім цього, 22.09.2023 уповноваженими особами ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки проведено контроль за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході проведення оперативної закупки 22.09.2023 близько 19:26 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, всупереч положенням ч. 3 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якої, серед іншого, діяльність з обігу психотропних речовин, включених до таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, тобто діючи незаконно, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконний збут психотропних речовин, обіг яких обмежений на території України, передав за наперед обумовлену оплату у вигляді грошових коштів в сумі 1200 гривень особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згорток із фольги, в якому містилась речовина, схожа на психотропну, обіг якої обмежено - метамфетамін.
За таких обставин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
22.09.2023 о 19:30 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
23.09.2023 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підзору у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, зокрема: протоколом обшуку від 22.09.2023; протоколом затримання від 22.09.2023; показаннями свідка ОСОБА_7 від 24.07.2023 та від 28.08.2023; показаннями свідка ОСОБА_8 від 11.09.2023; висновком експерта № СЕ-19/107-23/7893-НЗПРАП.
Як зауважує слідчий, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може: переховуватися від органу досудового розслідування, зокрема це підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1, 2 ст. 307 КК України який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, з метою зміни наданих раніше показань на свою користь; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку слідчого, вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у виді тримання під вартою. З цих підстав більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава не забезпечить реальної можливості запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КК України.
На підставі викладеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чопа, Закарпатської обл., громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.11.2023, включно.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, зауваживши на наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення, може впливати на свідків.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання слідчого, просила відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023071170000526, відомості про яке 13.07.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
22.09.2023 о 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 затриманий у порядку ст. 208 КПК України. 22.09.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а саме в незаконному збуті психотропних речовин тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 307 та у незаконному збуті психотропних речовин, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
До матеріалів клопотання додано, зокрема, постанови про залучення до конфіденційного співробітництва та проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 24.07.2023, 11.09.2023, протоколом обшуку від 22.09.2023; протокол затримання від 22.09.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 24.07.2023 та від 28.08.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 11.09.2023; висновком експерта № СЕ-19/107-23/7893-НЗПРАП.
Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року по справі «Харченко проти України» (Заява N 40107/02) питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: протокол обшуку від 22.09.2023; протокол затримання від 22.09.2023; показання свідка ОСОБА_7 від 24.07.2023 та від 28.08.2023; показання свідка ОСОБА_8 від 11.09.2023; висновок експерта № СЕ-19/107-23/7893-НЗПРАП, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор дають достатні підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Так, злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, які вже встановлені та будуть встановлені, з метою дачі, зміни ними показань на його користь. Знаходячись на волі, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
У даному випадку стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявні обґрунтовані ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчому судді не спростовують, а матеріали провадження не містять переконливих відомостей, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою. Наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного, на які посилається сторона захисту, не можуть бути безумовними підставами для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчому судді про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, яких ще не було допитано, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що у зв'язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочинів, його високого ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, останньому слід визначити заставу в розмірі шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2684 грн.), відповідно становить 161040 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками. При цьому слідчим суддею враховано розмір предмета злочину.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 19 год. 30 хв. 22 вересня 2023 року.
Встановити строк дії ухвали до 17 листопада 2023 року, включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 161040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відмовити у задовленні клопотання захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 28 вересня 2023 року.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1