справа № 631/653/23
провадження № 2/631/387/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року смт Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Пархоменко І. О.,
при секретарі - Бондаренко І. М.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 12 березня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 16.
В обґрунтування вимог зазначено, що він з відповідачем проживав однією сім'єю до червня 2021 року, потім проживання однією сім'єю із відповідачем та ведення спільного господарства остаточно припинено, шлюбні стосунки не підтримуються. Кожний має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. На переконання позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки як у нього, так і у відповідача на грунті сімейно-побутових проблем, та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя, розвинулась неприязнь один до одного, зникло взаєморозуміння, тривалий час кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами, втрачено почуття любові та поваги.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, через електронну пошту суду надав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, через канцелярію надала заяву де зазначила, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
12 березня 2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 16 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження видане Жовтневим районним у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 06 липня 2016 року.
Судом було встановлено, що подружжя шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
За приписами ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч. 2 ст. 56 СК України).
Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, при дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами та дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу буде протирічити інтересам чоловіка та дружини.
За ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Ураховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ст. 110 Сімейного кодексу України та небажання сторін відновити сімейні відносини, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Положеннями ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України визначено, що рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 16 Загальної декларації прав людини, ст. 24, 56, 105, 110, 112, 115 Сімейного кодексу України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. 3, 4, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 12 березня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 16, розірвати.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя І. О. Пархоменко