Справа № 643/1399/23
Провадження № 1-кп/643/127/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року . Московський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває зазначене кримінальне провадження.
Станом на 27.09.2023 кримінальне провадження по суті не розглянуто.
Cтосовно обвинуваченого ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на 60 діб. В обгрунтування клопотання зазначила, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тобто тяжкий злочин, відповідно до ст. 12 КК України. Беручи до уваги те, що у зв'язку із підозрою ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого злочину проти власності, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що у підозрюваного можуть виникнути передбачені п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України спроби: з урахуванням суворості покарання, що передбачається за інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Крім того, про наявність вказаного ризику свідчать і данні про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків. Підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлює незворотність уникнення покарання, у зв'язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду; незаконно впливати на потерпілого, оскільки з ним на даний час не проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій. Також, слід врахувати факт того, що підозрюваному ОСОБА_6 вручені додатки із копіями матеріалів досудового розслідування, що свідчить про те, що йому відомі анкетні дані потерпілого та його фактичне місце мешкання; вчинити інше кримінальне правопорушення проти власності, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, постійного заробітку не має. Тому є достатні дані вважати про об'єктивну наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_6 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. Враховуючи вимоги ч.4 ст. 183 КПК України, просила не визначати розмір застави.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати стосовно її підзахисного більш м'який запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту з носінням електронного браслету, який може забезпечити виконання обвинуваченим як процесуальних прав, так і обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст.ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до частин першої та другої статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, враховуючи конкретні обставини справи та особу обвинуваченого вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 на стадії судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кількох тяжких корисливих злочинів (ст. 12 КК України), за які передбачене покарання до восьми років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не працевлаштований, що свідчить про відсутність законних джерел отримання доходів, не має зареєстрованого місця проживання, в зв'язку з чим є ризики вчинення інших кримінальних правопорушень, а також він може переховуватися від суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
Крім цього, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для скасування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні не встановлено.
Підстав для задоволення клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну стосовно обвинуваченого запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд не вбачає, оскільки не спростовує висновків суду щодо доцільності продовження строків тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з п.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Керуючись ст.ст. 183 ч.2 п.5, 177, 178, 181, 197, 205, 331, 376 ч.2 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на шістдесят днів, тобто до 26 листопада 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Повну ухвалу суду оголосити о 15.00 год. 28 вересня 2023 р.
Суддя ОСОБА_1