28.09.2023
Справа № 642/3861/23
Провадження № 1-кп/642/383/23
УХВАЛА
25 вересня 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові дистанційно в режимі відеоконференції між Ленінським районним судом м. Харкова та ДУ «Харківським слідчим ізолятором» кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226260000110, що надійшов з Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, відносно ОСОБА_4 , 1990 року народження, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України ,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на той факт, що на даний час наявні ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти клопотання прокурора заперечували, просили обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, або будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки обвинувачений має постійне місце реєстрації, проживає у цивільному шлюбі, неофіційно працю .
При цьому захисник ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про зміну обвинуваченому запобіжного заходу, в якому зазначив, що якщо суд дійде висновку, про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді, то з урахуванням його майнового стану, зменшити йому визначену судом заставу у розмірі п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження , перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Під час судового провадження вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК (частина 3 статті 315, частина 2 статті 331 КК).
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (частини 3-5 статті 199 КПК).
В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 02.08.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30.09.2023 року, з можливістю внесення застави у розмірі 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 40260 грн..
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії нетяжкого злочину .
Частина 2 ст. 177 КПК України передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Суд погоджується з наявністю ризику, зазначеному прокурором у поданому клопотанні, про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) обвинуваченого ОСОБА_4 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
Існування ризику переховування від суду обумовлюється, зокрема, тяжкістю можливого покарання, передбаченого санкцією частини 2 статті 309 КК України, а саме: можливістю застосування покарання у виді позбавлення волі до трьох років .
Суд зазначає, що ОСОБА_4 раніше судимий, хоча і має постійне місце реєстрації, однак не має постійного місця роботи та заробітку .
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави Суду дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування обвинуваченого від суду.
З цих підстав відхиляються доводи сторони захисту щодо відсутності ризику втечі обвинуваченого.
При цьому перебування у цивільному шлюбі, та неофіційної роботи в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими обставинами, що могли б знизити ризик ймовірного зникнення до мало вірогідності чи до його виключення.
Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що на даний час судовий розгляд справи лише розпочався, жодний свідок сторони обвинувачення не був допитаний судом, у зв'язку з чим, перебуваючи на волі обвинувачений , знаючи місяця проживання свідків, зможе вплинути на їх свідчення, або змусити їх відмовитись від даних свідчень.
Ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що останній раніше був неодноразово судимий.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (частина 1 статті 184 КПК).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Викладені вище обставини свідчать, що заявлені раніше ризики станом на початок судового розгляду справи не зменшились, а тому суд приходить до висновку щодо відсутності обставин, які б свідчили про можливість змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на менш суворий, не пов'язаний з триманням під вартою.
З огляду на викладене суд вважає, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою: буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та зможе запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК, та які були встановлені судом.
Суд звертає увагу, що в цій справі продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи застовування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі .
Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 05.06.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була визначена можливість внесення застави у розмірі п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 40260 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи тяжкiсть кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та дані про його особу, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмiрi п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2684 грн. х 15), що дорівнює 40260 грн.
Суд вважає, що визначений розмір застави є посильним для обвинуваченого та не вбачає підстав для його зменшення, у зв'язку з чим клопотання захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 177, 178, 182,183, 193, 194, 196, 331,369,376, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ « Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 23.11.2023 року.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну ОСОБА_4 розміру застави - відмовити.
Визначити суму застави у розмірі п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 40 260 гривень., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , з-під варти - звільнити.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися такою особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії ухвали до 23.11.2023 р.
Копію ухвали направити до ДУ « Харківський слідчий ізолятор»
Ухвала може бути оскаржена стороною захисту безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя - ОСОБА_1