Справа № 149/1220/23
Провадження №2/149/381/23
Номер рядка звіту 61
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2023 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Олійника І. В.,
за участі секретаря Янюк А. Й.,
представника позивача - Спірідонова В. В., діє на підставі ордера
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з цивільним позовом до Уланівської сільської ради Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Позов, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець - тітка позивача ОСОБА_2 , після смерті котрої залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка (пай) розміром 3.3027 га, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області. Позивач зазначає, що його мати, згідно ст. 549 ЦК УРСР, прийняла спадщину після смерті сестри, а він (позивач) прийняв спадщину після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак отримати свідоцтво про право власності на вищевказану земельну ділянку не представляється можливим, оскільки правовстановлюючий документ відсутній. За таких обставин позивач просить визнати за ним, у порядку спадкування за правом представлення, право власності на земельну ділянку розміром 3,3027 га, кадастровий номер 0524883100:06:003:0237, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та належала ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ВН № 024264.
Ухвалою суду від 21.04.2023 у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 06.06.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та витребувано докази.
Позивач у судове засідання не з'явився, заяв, клопотань до суду не подав.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений позов та просив задовольнити заявлені вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, з позовними вимогами ознайомлений.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Клітенка Хмільницького району Вінницької області померла спадкодавець (тітка позивача) - ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно (а.с. 5-7, 10-22, 31-32, 35, 81-82).
Положеннями ч.ч. 4, 5 Перехідних положень ЦК України передбачено, що цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ст. 548 ЦК УРСР (тут і надалі в редакції чинній на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 )для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її сестра (мати позивача) - ОСОБА_2 . Спадкова справа не заводилася (а.с. 5, 8, 11, 13-14, 31-32, 35, 64-66).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла спадкодавець (мати позивача) - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке вона заповіла позивачу - ОСОБА_1 (а.с. 9, 80).
Згідно із ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням (ч.ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв син спадкодавця (позивач) - ОСОБА_1 , якому видано свідоцтво про право на спадщину на частину садкового майна (а.с. 9).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на момент смерті спадкодавцю (тітці позивача) - ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ВН № 024264 належало право власності на земельну ділянку площею 3,3027 га, кадастровий номер 0524883100:06:003:0237, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.
Суд не погоджується із вказаними доводами позивача з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 22 ЗК України (тут і надалі в редакції чинній на момент прийняття органом місцевого самоврядування рішення пропередачу спадкодавцю (тітці позивача) у приватну власність земельної ділянки) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ч. 1 ст. 23 ЗК України).
Рішенням 16 сесії 3 скликання Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 28.09.2001 вирішено: 1. Погодити проект організації території земельних часток (паїв) та розрахунок розміру вартості земельних часток (паїв). 2. Затвердити технічну документацію передачі земельних часток (паїв) в натурі громадянам Кропивнянської сільської ради з земель колективної власності ТОВ "ім. Фрунзе". 3. Видати державні акти на право приватної власності на землю громадянам власникам сертифікатів Кропивнянської сільської ради в розмірах і по угіддях згідно додатку, з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 81).
Згідно із додатку до рішення 16 сесії 3 скликання Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 28.09.2001 (а.с. 82) встановлено, що ОСОБА_3 є власником сертифіката Кропивнянської сільської ради, яка отримує державний акт на право приватної власності на земельну частку (пай).
За змістом листа Відділу у Хмільницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № П-498/0-0.25-728/149-17 від 07.12.2017 (а.с. 15) встановлено, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ВН № 024264 було виготовлено після смерті ОСОБА_3 і зареєстровано 28.03.2002, що вказує на те, що спадкодавець за життя не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.
Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі 350/67/15-ц.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, зокрема те, що органом місцевого самоврядування прийнято рішення про передачу спадкодавцю (тітці позивача) у приватну власність земельної ділянки, однак спадкодавець (тітка позивача) не набула права власності на земельну ділянку відповідно до чинного на той момент законодавства України, а тому воно не може перейшти до її спадкоємців, а тому у задоволені позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно належить відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
На підставі ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 22, 23 ЗК України, ст.ст. 1218, 1220, 1222-1223, 1225, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, - відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 28.09.2023.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК