ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 р.Справа № 440/9965/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2023, головуючий суддя І інстанції: Супрун Є.Б., вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 17.01.23 по справі № 440/9965/22
за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Головного управління ДПС у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у загальному розмірі 533897,01 грн, у тому числі борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 94250,39 грн, борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 405708,55 грн та заборгованість зі сплати військового збору у розмірі 33 938,07 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що за відповідачем обліковується сума узгодженого податкового боргу, яка не сплачений в добровільному порядку.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 позов задоволено.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , кошти за податковим боргом у розмірі 533897,01 грн, у тому числі боргу з:
- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 94 250 грн 39 коп на р/р UA528999980313060029000016001, отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/14060100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 405 708 грн 55 коп на р/р UA208999980333159341000016706, отримувач: ГУК у Полт.обл/тг.м.Кременчук/11010500, код отримувача: (ЄДРПОУ 37959255), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- військового збору у сумі 33 938 (тридцять три тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн 07 коп на р/р UA798999980313000063000016001, отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/11011000, код отримувача (ЄДРПОУ 37959255), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа - підприємець 14.09.2006 за №24380000000000374.
На час звернення до суду з вказаним позовом за відповідачем обліковується заборгованість з ПДВ у розмірі 84250,39 грн, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 405708,55 грн, з військового збору в розмірі 33 938,07 грн, всього в сумі 533 897,01 грн.
Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами проведення якої складено акт від 26.06.2017 № 831/16-31-13-11-16/ НОМЕР_1 .
У висновках акту перевірки зафіксовано наступні порушення: пунктів 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено ПДВ на суму 482628,00 грн; пункту 44.1 статті 44, підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, підпунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 507216,11 грн; пункт 2 частини першої статті 7 та частини одинадцятої статті 8, статті 9 Закону України "Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у результаті чого занижено єдиний внесок у сумі 166328,30 грн; підпункти 1.1-1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання з військового збору в сумі 42 214,12 грн; статтю 128 Господарського кодексу України, підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункт 177.10 статті 177 Податкового кодексу України щодо включення до декларацій про майновий стан і доходи за 2015-2016 роки перекручених даних.
На підставі висновків акту перевірки позивачем винесені податкові повідомлення-рішення: №0008671311, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 634020,14 грн, у тому числі: за податковим зобов'язанням - 507216,11 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 126804,03 грн; №0008691311, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 160146,00 грн; №0008681311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 52767,65 грн, у тому числі: за податковим зобов'язанням - 42214,12 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 10553,53 грн; №0008701311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 603285,00 грн, у тому числі: за податковим зобов'язанням - 482628,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями - 120657,00 грн.
ФОП ОСОБА_1 скористався своїм правом на адміністративне оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень до ДФС, однак, за результатами розгляду скарги, рішення податкового органу залишені їх без змін.
05.10.2017 ФОП ОСОБА_1 подав адміністративний позов до Полтавського окружного адміністративного суду, який своїм рішенням від 25.01.2018 у справі №816/1774/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018, позов задовольнив у повному обсязі.
Постановою Верховного Суду України від 20.11.2018 вказані судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі 816/1774/17 позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду України від 29.09.2020 скасовано постанову апеляційної інстанції від 10.10.2019, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 у цій справі - залишено в силі.
Пунктом 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження, зокрема, грошове зобов'язання, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
З урахуванням вказаного та висновків Верховного Суду України у рішенні від 29.09.2020 у справі 816/1774/17 ГУДПС позивачем винесені нові податкові повідомлення-рішення:
- №0014020710 від 10.11.2020, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 51176,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 12794,00 грн, всього в розмірі 63 970,00 грн;
- №0014040710 від 10.11.2020, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами (надалі - ПДФО) у розмірі 218882,95 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 54720,76 грн, всього в розмірі 273 603,71 грн;
- №0014030710 від 10.11.2020, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами у розмірі 17920,87 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 4480,21 грн, всього в розмірі 22 401,08 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, які вручені відповідачу, після чого останній оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням ДПС України від 15.01.2021 №853/6/99-00-06-01-04-06 скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без розгляду.
В судовому порядку вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися, у зв'язку з чим грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, набули статусу узгоджених.
Згідно з ІКП за відповідачем обліковується заборгованість по нарахованій пені: по податковому повідомленню-рішенню від 10.11.2020 № 0014020710 у розмірі 30 293,39 грн; по податковому повідомленню-рішенню від 10.11.2020 № 0014040710 у розмірі 132 117,57 грн; по податковому повідомленню-рішенню від 10.11.2020 № 0014030710 у розмірі 11 546,86 грн.
Крім цього ФОП ОСОБА_1 подана податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємця або особи, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року) від 18.01.2021 №9368899313, в якій платник самостійно визначив суму зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 196,38 грн.
Станом на момент звернення до суду з цим позовом залишок податкового боргу складає: з ПДВ - 94 250,39 грн, у т.ч. 51 163,00 грн - за основним платежем, 12 794,00 грн - за штрафними санкціями, 30 293,39 грн - пеня; з ПДФО - 405 708,55 грн, у т.ч. 218 673,84 грн - за основним платежем, 54 720,76 грн - за штрафними санкціями, 132 117,57 грн - пеня, 196,38 грн - нараховано самостійно; з військового збору - 33 938,07 грн, у т.ч. 17 911,00 грн - за основним платежем, 4 480,21 грн - за штрафними санкціями, 11 546,86 грн - пеня.
На підставі того, що відповідачем не сплачено податковий борг у добровільному порядку у строк встановлений законом, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Так, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як свідчать матеріали справи, ГУДПС сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 18.02.2021 №4620-13 на загальну суму податкового боргу, яка станом на 17.02.2021 становила всього 928 984,98 грн. Вимога направлена відповідачу рекомендованим листом та вручена останньому 15.03.2021. Доказів оскарження вказаної вимоги матеріали справи не містять.
За доводами відповідача контролюючим органом порушено правила нарахування пені, без урахування обмежень запроваджених п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки пеню нараховано протягом дії карантину на території України. Крім цього, заявлені позивачем вимоги стосуються боргу, який утворився у 2017 році, а до суду податковий орган звернувся лише в листопаді 2022 року, тобто після спливу визначеного ст. 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку.
Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно з п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Тобто, у разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а податковий орган втрачає право вживати будь-яких заходів щодо стягнення суми заборгованості, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Однак, відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Відповідно, за фактом оскарження платником у судовому порядку в межах адміністративної справи №816/1774/17 спірних грошових зобов'язань, такі зобов'язання вважаються узгодженими у день набрання судовим рішенням законної сили, тобто 29.09.2020.
Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що про те, що перебіг 1095-денного строку станом на момент звернення до суду з цим позовом (16.11.2022) не закінчився, а відтак підстави стверджувати що податковим органом пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом, встановлений ст. 102 ПК України, відсутні.
Крім того, підставою звернення з вказаним позовом про стягнення податкового боргу також є податкова вимога, як вже вище зазначалось належним чином направлена та вручена боржнику 15.03.2021, про що свідчить підпис в рекомендованому повідомленні про вручення, і яка не оскаржена в установлені строки, що свідчить про згоду відповідача з її змістом та формою.
Стосовно доводів відповідача про порушення правил нарахування податковим органом пені у період запровадження карантину, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абз. 11 п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
З матеріалів справи, зокрема, з доповідної записки Управління податкового аудиту, що надійшла до ГУ ДПС у Полтавській області 23.11.2020 №1417/16-31-07-10-10 встановлено, що до інтегрованої картки платника (ІКП), нарахування пені здійснювалося відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України по ПДВ в сумі 374 926,97 грн, з військового збору у сумі 19 435,79 грн та з ПДФО у сумі 150 452,55 грн. Враховуючи норми пункту 129.2 статті 129, частини 2 статті 521 підрозділу 10 ПК України скасовано нараховану в автоматичному режимі пеню на податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0014020710 від 10.11.2020 по ПДВ в розмірі 344396,17 грн, на податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0014030710 від 10.11.2020 з військового збору в розмірі 8670,12 грн та на податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0014040710 від 10.11.2020 в розмірі 18315,16 грн.
Тож залишок несплаченої пені, як це видно з розрахунку податкового боргу з ПДВ вже становить 30 293,39 грн, з ПДФО - 132 117,57 грн, з військового збору - 11 546,86 грн.
Тобто, пеня, що заявлена до стягнення за вказаним позовом, нарахована у точній відповідності та з урахуванням обмежень, запроваджених абзацом 11 пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у зв'язку з чим доводи відповідача у вказаній частині є безпідставними.
Відповідно до відомостей інтегрованих карток платника з ПДВ, ПДФО та військового збору податковий борг не переривався та станом на момент розгляду справи становить 533 897,01 грн.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Позивачем до матеріалів справи долучено довідку від 28.10.2022 №11835/5/16-31-13-03-07, зі змісту якої встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має відкриті розрахункові рахунки у фінансових установах.
З урахуванням встановлених по справі обставин та доведення контролюючим органом факту наявності у відповідача податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 по справі №440/9965/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 27.09.2023 року