ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
26 вересня 2023 року Чернігів Справа № 620/11502/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду клопотання представника відповідача Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород - Сіверськрайагролісгосп" про витребування оригіналів доказів у справі № 620/11502/23,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 620/11502/22.
18.09.2023 від представника відповідача Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород - Сіверськрайагролісгосп" до суду надійшло клопотання про витребування оригіналів доказів у справі № 620/11502/23.
Розглянувши клопотання суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частин першої-п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Отже, приписами процесуального законодавства визначено дві форми подання до суду письмових доказів: в паперовій формі (в оригіналі або в належним чином засвідченій копії) або в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Іншої форми подання до суду процесуальних документів (в тому чисті письмових доказів) чинними нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено. Тобто учасникам справи надано альтернативне право на подання доказів. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У пункті 97 постанови від 02.12.2021 у справі № 320/6723/19 Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є його належне засвідчення.
Відповідно до п. 8 розділу 11 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа «Підпис».
Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи (за наявності).
Аналіз вищевказаних норм дає підстави прийти до висновку, що належним чином засвідченими копіями документів вважаються ті, які містять обов'язкові реквізити такого засвідчення, а саме слова «Згідно з оригіналом», назву посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали (ініціал імені) та прізвище, дату засвідчення копії.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.06.2021 у справі № 640/6758/20.
Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи копії документів, доданих до позовної заяви містять напис «Згідно з оригіналом», посаду, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дату, що на переконання суду, надає таким документам юридичної сили.
Відповідно до частини шостої статті 94 КАС України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Представник відповідача у заявленому клопотанні посилаючись на вказану норму зазначив, що ставить під сумнів наявність у позивача оригіналів документів, копії яких додано до позову.
Однак подання копії доказів саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію доказу, у випадку якщо оригінал доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу.
Разом з тим суд зазначає, що вказаною нормою суду надано право, а не обов'язок випробовувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Пунктом 7 частини першої статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
При цьому вимоги до клопотання встановлені частиною другою статті 80 КАС України.
Зокрема, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак клопотання представника відповідача не відповідає вимогам частини другої статті 80 КАС України. Крім того не зазначено перешкод для перевірки справжності копії документів шляхом співставлення з оригіналом.
Отже, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (частина друга статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи те, що заяву подано суду без додержання вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України і ці недоліки не дають можливості її розглянути, суд вважає, що дана заява підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання представника відповідача Новгород-Сіверського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Новгород - Сіверськрайагролісгосп" про витребування оригіналів доказів у справі № 620/11502/23 - повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко