СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року Справа № 480/6210/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6210/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області при перерахунку ОСОБА_1 пенсії, щодо безпідставного зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, та зменшення загального розміру перерахованої пенсії, шляхом його обмеження в непередбачений законодавством спосіб, сумою 32926.58грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.04.2019р. року, перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням: - основного розміру пенсії, - 90% відповідних сум грошового забезпечення, установленого при первісному призначенні пенсії і обчисленого при проведенні даного перерахунку, виходячи з грошового забезпечення зазначеного у наданій для перерахунку пенсії (№ 49/7507-у від 10.05.2022р.), з обов'язковим врахуванням його індексації проведеної у 2022 і 2023 році, та загального розміру пенсії без будь-яких додаткових обмежень, визначених при первісному призначенні пенсії, з обов'язковим врахуванням розмірів доплат до пенсії передбачених чинним законодавством, а саме: - підвищення пенсії передбаченого ст. 12, закону № 3551-XII; - пенсії за особливі заслуги перед Україною призначеної відповідно до закону України № 1767-ІІІ; - цільової грошової допомоги на прожиття, передбаченої для учасників бойових дій законом України № 1603-ІV.).
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що на виконання рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року згідно довідки від 10.05.2022 р. № 49/7507-у, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України. При цьому набутий ним її максимальний відсотковий розмір 90 %, був безпідставно зменшений до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того її максимальний розмір було обмежено десятьма прожитковими мінімумами. Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області розрахунок щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , здійсненого на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 року по справі № 480/5679/22.
На виконання вимог суду, представником відповідача надано суду витребувані докази. Проте відзиву на позовну заяву надано не було.
Ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 1993 року є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію, передбачену Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, деяких інших осіб” (а.с. 10).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 року по справі № 480/5679/22 було задоволено позовні вимоги позивача та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 49/7507-у від 10 травня 2022 р., виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням раніше проведених виплат (а.с. 16-18).
На виконання даного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року. При цьому під час даного перерахунку розмір пенсійної вплати зменшено з 90 відсотків до 70 відсотків суми грошового забезпечення та її максимальний розмір було обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується перерахунками пенсії (а.с. 41).
На звернення позивача, листом Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, зокрема, повідомило позивача, що при виконанні рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі № 480/5679/22 головним управлінням враховано зміст мотивувальної і резолютивної частин рішення суду, де конкретизовано встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують судові рішення. Зобов'язання до головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 виходячи з відсоткового розміру пенсії 90% від сум грошового забезпечення судом не визначено, отже, при проведенні перерахунку пенсії головним управлінням застосовані норми законодавства, чинні на момент проведення перерахунку, а саме статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення. Зміни щодо визначення максимального розміру були внесені до статті 13 відповідно до Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” та набрали чинності з 01.05.2014. При проведенні перерахунків пенсій застосовуються норми законодавства, чинні на момент їх проведення, а саме абзацу 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яким визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно, для здійснення перерахунку пенсії із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, підстави відсутні (а.с. 29).
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Отже як встановлено судом зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач фактично не погоджується з діями відповідача щодо проведення останнім перерахунку його пенсії з 01.04.2019 року згідно довідки від 10.05.2022 р. № 49/7507-у, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, на виконання саме рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 року по справі № 480/5679/22, із розрахунку 70 % відповідних сум грошового забезпечення та з обмеження її максимальним розміром.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 4 липня 2002 року N 51-IV, у частині другій статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" цифри "85", "95" і "90" замінено відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
В подальшому, Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. згідно яких цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.
Таким чином суд зазначає, що Законами N 51-IV, № 3668-VІ та № 1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" щодо розміру відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.
Разом з тим призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відтак, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.
Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.
З матеріалів справи, а саме з протоколу про призначення пенсії, суд вбачає, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років з 02.03.1993 в розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 46).
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 мав бути проведений з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим судом встановлено, що при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 року по справі № 480/5679/22, відповідачем було застосовано ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII), про що було зазначено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області в листі (з наданої позивачем копії № та дату листа встановити не можливо) (а.с. 29).
Проте суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України “Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “;Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про судоустрій і статус суддів”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України” зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин” щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже зважаючи на викладене застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
А відтак суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2021 року по справі № 400/2085/19 та в силу вимог ч. 5 ст.242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% розміру сум грошового забезпечення та обмеження її максимального розміру, під час її перерахунку з 01.04.2019 року, згідно довідки від 10.05.2022 р. № 49/7507-у, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 10.05.2022 р. № 49/7507-у, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, із розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.04.2019р. року, перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення зазначеного у наданій для перерахунку пенсії довідці № 49/7507-у, від 10.05.2022р., з обов'язковим врахуванням індексації проведеної у 2022 і 2023 році, з обов'язковим врахуванням розмірів доплат до пенсії передбачених чинним законодавством, а саме: - підвищення пенсії передбаченого ст. 12, закону № 3551-XII; - пенсії за особливі заслуги перед Україною призначеної відповідно до закону України № 1767-ІІІ; - цільової грошової допомоги на прожиття, передбаченої для учасників бойових дій законом України № 1603-ІV), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1 ст. 5 КАС України)
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
У зв'язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Отже вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.04.2019р. року, перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення зазначеного у наданій для перерахунку пенсії довідці № 49/7507-у, від 10.05.2022р., з обов'язковим врахуванням індексації проведеної у 2022 і 2023 році, з обов'язковим врахуванням розмірів доплат до пенсії передбачених чинним законодавством, а саме: - підвищення пенсії передбаченого ст. 12, закону № 3551-XII; - пенсії за особливі заслуги перед Україною призначеної відповідно до закону України № 1767-ІІІ; - цільової грошової допомоги на прожиття, передбаченої для учасників бойових дій законом України № 1603-ІV.), є передчасною, адже спір в цій частині фактично не існує, а відтак задоволенню не підлягає.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90% до 70% розміру сум грошового забезпечення та обмеження її максимального розміру, під час її перерахунку з 01.04.2019 року, згідно довідки від 10.05.2022 р. № 49/7507-у, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 10.05.2022 р. № 49/7507-у, виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, із розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек