ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року Справа № 903/465/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
прокурора: Довган Н.Я.
позивача: Туревич А.О.
відповідача: Білик Д.О., Черніка П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Білика Дмитра Олександровича на рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 р. у справі №903/465/23, ухвалене суддею Гарбар І. О., повний текст рішення складено 21.06.2023 у справі №903/465/23
за позовом Виконувача обов'язків керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до відповідача Фізичної особи-підприємця Білик Дмитра Олександровича
про стягнення пені в розмірі 466 076,73 грн
Виконувач обов'язків керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подав до Господарського суду Волинської області позов в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Фізичної особи-підприємця Білик Дмитра Олександрович, в якому просить: зобов'язати Фізичну особу - підприємця Білика Дмитра Олександровича виконати вимоги п. 9.2. Договору 173/КЕС-2022 на виконання робіт з Капітального ремонту тиру для стрільби з АК “Об'єкт №1” за межами населеного пункту Городище, Луцького району, Волинської області щодо сплати пені у розмірі 1% від вартості прострочення робіт за кожний день прострочення. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Білика Дмитра Олександровича на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України пеню у розмірі 466 076,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору 173/КЕС-2022 від 20.08.2022.
В подальшому прокурор подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог про зміну предмета позову та об'єднання позовних вимог в позовній заяві, в яких просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Білика Дмитра Олександровича на користь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України пеню у розмірі 1% від вартості прострочення робіт за кожний день прострочення за договором 173/КЕС-2022 від 20.08.2022 у сумі 466 076,73 грн.
Господарським судом Волинської області було прийнято заяву про уточнення позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 р. у справі №903/465/23 позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Білик Дмитро Олександрович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 року у справі №903/465/23 про стягнення з ФОП Білик Дмитро Олександрович на користь в/ч НОМЕР_1 Національної Гвардії України 466 076 грн.73коп. пені - скасувати. Прийняти нове рішення - про відмову у стягненні з ФОП Білик Дмитро Олександрович на користь в/ч НОМЕР_1 Національної Гвардії України пені.
13.07.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Білика Дмитра Олександровича надійшла заява в порядку ст.ст.42,46 ГПК України про зменшення розміру неустойки до 0 грн.
Листом №903/465/23/4649/23 від 17 липня 2023 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №903/465/23 з Господарського суду Волинської області.
21.07.2023 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/465/23.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Білика Дмитра Олександровича на рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 р. у справі №903/465/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 14.09.2023 р. об 11:30 год.
01.09.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від представника Головного управління Національної гвардії України та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшли відзиви на апеляційну скаргу в яких представник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Білика Дмитра Олександровича.
07.09.2023 р. на адресу апеляційного господарського суду від заступника керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить апеляційну скаргу відповідача - Фізичної особи-підприємця Білика Дмитра Олександровича від 10.07.2023 на рішення господарського суду Волинської області від 20.06.2023 у справі №904/465/23 за позовом виконувача обов'язків керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_1 Національно гвардії України до ФОП Білика Д.О. про стягнення пені в сумі 466 076,73 грн. - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 у справі №904/465/23 - залишити без змін.
У судовому засіданні 14.09.2023 р. Фізична особа-підприємець Білик Дмитро Олександрович та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, вважають що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просять скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 р. у справі №903/465/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Прокурор та представник позивачів заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Вважають, що рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 р. прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просять рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції позов Виконувача обов'язків керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволено. Зокрема, Господарський суд Волинської області дійшов висновку, заявлена прокурором вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, підлягає до задоволення в сумі 466 076,73 грн. пені.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.
В апеляційній скарзі Фізична особа-підприємець Білик Дмитро Олександрович акцентує увагу на те, що вимога позивача щодо стягнення з пені є необґрунтована та завищена, є такою, що спричиняє майнову шкоду, ФОП Білик Дмитру Олександровичу, як виконавцю робіт.
Відповідач акцентує увагу на тому, що пеня (в розумінні вимог Цивільного Кодексу України) виникає виключно у разі порушення грошового зобов'язання. Жодного грошового зобов'язання у ФОП Білика Дмитра Олександровича, як Підрядника, перед в/ч НОМЕР_1 Національної Гвардії України, як Замовником, не має. Є прострочення виконання частини робіт у певному проміжку часу. При цьому, суд в своєму рішенні на обґрунтованість стягнення пені безпідставно посилається на вимоги ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», що є грубим порушенням Закону. Так як, цей Закон регулює порядок нарахування пені господарюючими суб'єктами виключно у разі порушення грошового зобов'язання учасником договору. Однак, грошового зобов'язання у ФОП Білика Дмитра Олександровича, перед позивачем, в/ч НОМЕР_1 Національної Гвардії України не було і немає.
Водночас, апелянт вказує на те, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК України У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. У зв'язку із відсутністю спричинення майнової шкоди Замовнику, в/ч НОМЕР_1 Національної Гвардії України, намаганню відповідачем виправити ситуацію з реальним закінченням будівельних робіт та спричиненням збитків відповідачу як підряднику, у вигляді залишення у Замовника необлікованих ним (непідписаних в акті), але виконаних відповідачем будівельних робіт на загальну суму 197 238 грн. 08коп. відповідач просить суд зменшити розмір неустойки - до 0грн.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги представник Головного управління Національної гвардії України та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у відзивах вказує на те, що предметом спору є стягнення пені, яка передбачена розділом 9 п. 9.2. Договору, де заначено, що Підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором зокрема: за порушення строків закінчення виконання робіт сплачує пеню у розмірі 1% від вартості прострочених робіт за кожний день прострочення. Як наслідок реалізовуючи своє право позивач провів відповідний розрахунок із яким в своєму рішенні погодився Господарський суд Волинської області.
Відтак, відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань, не виконав умов Договору від 20.08.2022 № 173/КЕС-2022 на виконання робіт з Капітального ремонту тиру для стрільби з АК «Об'єкт №1» за межами населеного пункту Городище, Луцького району, Волинської області, що і стало наслідком настання певного види юридичної відповідальності.
Заступник керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що посилання відповідача у своїй апеляційній скарзі про те, що ним «були виконані реальні роботи більше як на 50% від їх об'єму» не відповідають дійсності та не підтверджені жодними належними доказами, а тому повинні бути відхилені Північно-західним апеляційним господарським судом та не враховуватись під час апеляційного перегляду справи №903/465/23.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 205 ГК України, у разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону. Жодних повідомлень від ФОП Білика Д.О. до військової частини НОМЕР_1 НГУ не надходило, заходів для зменшення наслідків невиконання зобов'язання не здійснювалось.
Таким чином, суд першої інстанції у ході розгляду справи №903/465/23, оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов вірного висновку про те, що заявлена прокурором вимога щодо стягнення пені в сумі 466076,73 грн. з ФОП Білика Д.О. на користь військової частини НОМЕР_1 НГУ підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає до задоволення.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
20.08.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та Фізичною особою-підприємцем Біликом Дмитром Олександровичем укладено Договір № 173/КЕС-2022 на виконання робіт з Капітального ремонту тиру для стрільби з АК “Об'єкт №1” за межами населеного пункту Городище, Луцького району, Волинської області (далі - Договір) на загальну суму 1135000,00 грн.
Згідно Розділу 1 “Предмет договору”, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник бере на себе зобов'язання виконати будівництво об'єкта: “Капітальний ремонт тиру для стрільби з АК “Об'єкт №1” за межами населеного пункту села Городище, Луцького району, Волинської області” (далі - Об'єкт), ДК 021:2015: 45450000-6 - “Інші завершальні будівельні роботи”.
Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити необхідними дозволами на проведення робіт, а також матеріалами, а Підрядник - передати Замовнику результати виконаних робіт.
Склад та обсяги робіт визначаються проектно-кошторисною документацією та договірною ціною. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін об'ємів робіт або до проектної документації за погодженням Сторін.
Згідно п.3.1. договору, загальна вартість робіт становить: 1135000, грн. в тому числі єдиний податок 5%.
Розрахунки проводяться по ходу виконання робіт на протязі 10 (десяти) банківських днів після підписання Сторонами відповідних Актів виконаних робіт (п.3.1.2. договору).
У відповідності до п.8.1. договору, приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог умов договору та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію та оформлюватися Актами приймання - передачі.
Пунктом 9.2 договору, сторони визначили, що підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за Договором: за порушення строків закінчення виконання робіт сплачує пеню у розмірі 1 % від вартості прострочених робіт за кожний день прострочення.
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 року. Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п.п.12.1-12.2 договору).
Підписавши Договір, сторони погодили зміст послуг та їх кінцевий результат.
Згідно Додатку №2 до Договору “Календарний графік надання послуг” виконання робіт за даним Договором повинно було закінчитися у жовтні 2022, тобто в останній день місяця, що передбачене ч. 3 ст. 254 ЦК України.
30.08.2022 згідно Акту № 1 приймання виконання будівельних робіт за серпень 2022 та згідно платіжного доручення від 30.08.2022 № 1245 військовою частиною НОМЕР_1 фізичній особі - підприємцю Білику Д.О. за виконання земляних робіт сплачено кошти у сумі 27611,48 грн.
29.09.2022 згідно Акту № 2 приймання виконання будівельних робіт за вересень 2022 та згідно платіжного доручення від 29.09.2022 № 1411 військовою частиною НОМЕР_1 фізичній особі - підприємцю Білику Д.О. за виконання робіт щодо облаштування фундаментів ФМ-1 (12 шт.) сплачено кошти у сумі 156211, 26 грн.
15.12.2022 на адресу фізичної особи - підприємця Білика Д.О. військовою частиною НОМЕР_1 направлено лист (№50/41/29-829) про те, що вищевказані роботи останній не виконав та про майбутнє попередження про право військової частини НОМЕР_1 скористатися вимогами п.9.2. Договору щодо нарахування пені у розмірі 1% від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення.
У зв'язку із ненадходженням відповіді на вищевказаний лист 17.12.2022 за №50/41/29-1033 на адресу фізичної особи-підприємця Білик Д.О. було направлено відповідну претензію про виконання Підрядником взятих на себе зобов'язань щодо сплати пені передбаченої п. 9.2. Договору та вимоги військової частини НОМЕР_1 щодо сплати пені у розмірі 466 076,73 грн.
26.12.2023 на адресу військової частини надійшла відповідь на претензію від 15.12.2023, в якій відповідач просив не нараховувати штрафні санкції (пеню в сумі 438493,31 грн.) за недотримання графіку виконання будівельних робіт згідно “Договору”, оскільки вважає, що протягом його дії насправді мали місце обставини, на які я не міг ніяк повпливати. Просив надати можливість продовжити роботи з капітального ремонту тиру для стрільби з АК “Об'єкт №1”за межами населеного пункту с.Городище, Луцького району, Волинської області. Спираючись на прогнози “Українського гідрометеорологічного центру”, та враховуючи настання періоду у Новорічних та Різдвяних свят, вказав, що зможе закінчити будівництво об'єкта до 31.03.2023.
05.01.2023 позивач надав відповідачу відповідь №50/41/29-15, в якій повідомив, що зазначені обставини щодо погодних умов не відносяться до форс-мажорних, тому не звільняють підрядника від обов'язків передбачених умовами Договору № 173/КЕС-2022 від 20.08.2022. Крім цього, при підписанні вищевказаного договору підприємство повинно було враховувати виникнення непередбачуваних обставин та використання всіх необхідних потужностей з метою виконання взятих на себе зобов'язань та недопущення порушення строків виконання робіт. Військова частина НОМЕР_1 не погоджується та не бере до уваги “Календарний графік” долучений Вами до претензії від 15.12.2022.
Після проведення претензійних заходів у зв'язку із закінченням календарного року, освоєнням відповідних кошторисних призначень та бюджетних асигнувань, недопущення бюджетних порушень з боку військової частини НОМЕР_1 щодо повернення коштів до державного бюджету та невиконання Підрядником взятих на себе зобов'язань, 20.12.2022 між військовою частиною НОМЕР_1 та фізичною особою підприємцем Біликом Д.О. укладено Додаткову угоду №322/КЕС-2022 про розірвання Договору №173/КЕС-2022 на виконання робіт з Капітального ремонту тиру для стрільби з АК “Об'єкт №1” за межами населеного пункту села Городище, Луцького району, Волинської області від 20.08.2022.
Відтак, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору 173/КЕС-2022 від 20.08.2022. виконувач обов'язків керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подав до Господарського суду Волинської області позов в інтересах держави в особі Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Фізичної особи-підприємця Білик Дмитра Олександрович про стягнення пені у розмірі 1% від вартості прострочення робіт за кожний день прострочення та просив стягнути з Фізичної особи-підприємця Білика Дмитра Олександровича на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України пеню у розмірі 466 076,73 грн.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 р. у справі №903/465/23 позов задоволено.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну проданого товару.
Згідно з частиною 2 статті 693 ЦКУ, якщо Продавець, який одержав суму попередньо' оплати товару, не передав товар у встановлений строк, Покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно вимог ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно ч.4 ст.180 ГК України, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент), кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
В ч. 1 ст.222 ГК України вказано, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ч.2 ст.205 ГК України, у разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону. Жодних повідомлень від Відповідача до Позивача не надходило, заходів для зменшення наслідків невиконання зобов'язання не здійснювалось.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Аналіз положень ст. 53 ГПК України, у взаємозв'язку зі змістом ч. З ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 прокурори вправі звертатись до суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.
Згідно із вимогами п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про Національну гвардію України” №876-VII від 13.03.2014 Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
18.04.2023 в порядку ст.23 Закону України “Про прокуратуру” Волинською спеціалізовано прокуратурою у сфері оборони Західного регіону скеровано запит № 30.51/02-159вих -23 до ТВО командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про витребування інформації.
19.04.2023 на адресу спеціалізованої прокуратури надійшла відповідь №369-23 про те, що договір на виконання робіт з капітального ремонту тиру для стрільб з АК “Об'єкт № 1” Фізичною особою - підприємцем Біликом Д.О. не виконаний у зв'язку з невиконанням контрагентом всіх необхідних робіт передбачених проектно-кошторисною документацією у визначені договором строки.
З відповіді в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України та долучених до неї документів слідує, що Фізичній особі-підприємцю Білику Д.О. двічі (17.12.2022 та 05.01.2023) скеровувались претензії щодо не виконання ним обов'язків, передбачених умовами договору.
У відповідях на отримані претензії Фізична особа - підприємець Білик О.Д. вказував, що справді не вкладався в термін, передбачений умовами укладеного договору, просив не нараховувати штрафних санкцій та пропонував продовжити строк виконання договору до 15.05.2023.
18.04.2023 в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” Волинською спеціалізовано прокуратурою у сфері оборони Західного регіону скеровано запит № 30.51/02-167 вих - 23 до ТВО командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стан вжиття ними заходів щодо захисту інтересів та поновлення права держави, а також запобігання їх порушення внаслідок неналежного виконання договору щодо капітального ремонту тиру для стрільби з АК “Об'єкт №1” за межами населеного пункту від 20.08.2022, у тому числі цивільно-правових заходів.
27.04.2023 на адресу спеціалізованої прокуратури надійшла відповідь № 50/41/33-375 від 24.04.2023 про те, що військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України в період грудня 2022 року та січня 2023 року проводились заходи претензійної роботи та досудового врегулювання спору. Разом з тим, у зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань для сплати судового збору з відповідним позовом в порядку господарського судочинства до Фізичної особи - підприємця Білик Д.О. військова частина не зверталась.
26.04.2023 в порядку ст.23 Закону України “Про прокуратуру” Волинською спеціалізовано прокуратурою у сфері оборони Західного регіону скеровано запит № 30.51/02-228 вих - 23 до Головного Управління Національної гвардії України про стан вжиття ними заходів щодо захисту інтересів та поновлення права держави, а також запобігання їх порушення внаслідок неналежного виконання договору щодо капітального ремонту тиру для стрільби з АК “Об'єкт №1” за межами населеного пункту від 20.08.2022, у тому числі цивільно-правових заходів. Однак, відповідь на вказаний запит на адресу спеціалізованої прокуратури не надано.
Зважаючи на те, що упродовж тривалого часу (з жовтня 2022) Фізичною особою - підприємцем Біликом Д.О. умови договору щодо виконання робіт у повному обсязі не виконані, а в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України цивільно-правові заходи щодо нього по стягненню санкцій за неналежне виконання умов договору не вжиті, відтак у порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” Волинська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону звернуся з позовом в інтересах держави в особі військової частини.
За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.
У ході розгляду справи №903/465/23 колегією суддів встановлено, що 20.08.2022 між військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та Фізичною особою-підприємцем Біликом Дмитром Олександровичем укладено Договір №173/КЕС-2022 на виконання робіт з Капітального ремонту тиру для стрільби з АК «Об'єкт №1» за межами населеного пункту Городище, Луцького району, Волинської області (далі - Договір) на загальну суму 1 135 000,00 грн.
Згідно Розділу 1 «Предмет договору», у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник бере на себе зобов'язання виконати будівництво об'єкта: «Капітальний ремонт тиру для стрільби з АК «Об'єкт №1» за межами населеного пункту села Городище, Луцького району, Волинської області» (далі - Об'єкт), ДК 021:2015: 45450000-6 - «Інші завершальні будівельні роботи».
Підписавши Договір, сторони погодили зміст послуг та їх кінцевий результат.
Згідно Додатку №2 до Договору «Календарний графік надання послуг» виконання робіт за даним Договором повинно було закінчитися у жовтні 2022, тобто в останній день місяця, що передбачено ч. 3 ст. 254 ЦК України.
30.08.2022 згідно Акту № 1 приймання виконання будівельних робіт за серпень 2022 та згідно платіжного доручення від 30.08.2022 № 1245 військовою частиною НОМЕР_1 НГУ фізичній особі - підприємцю Білику Д.О. за виконання земляних робіт сплачено кошти у сумі 27 611,48 грн.
29.09.2022 згідно Акту № 2 приймання виконання будівельних робіт за вересень 2022 та згідно платіжного доручення від 29.09.2022 № 1411 військовою частиною НОМЕР_1 НГУ фізичній особі - підприємцю Білику Д.О. за виконання робіт щодо облаштування фундаментів ФМ-1 (12 шт.) сплачено кошти у сумі 156 211.26 грн.
Таким чином, колегія суддів відхиляє посилання відповідача у своїй апеляційній скарзі про те, що ним були виконані реальні роботи більше як на 50% від їх об'єму, оскільки вказане не відповідають дійсності та не підтверджені жодними належними доказами.
В подальшому, 15.12.2022 на адресу Фізичної особи - підприємця Білика Д.О. Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ направлено лист №50/41/29-829 про те, що вищевказані роботи останній не виконав та про майбутнє попередження про право Військової частини НОМЕР_1 НГУ скористатися вимогами п. 9.2. Договору щодо нарахування пені у розмірі 1% від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення.
У зв'язку із ненадходженням відповіді на вищевказаний лист 17.12.2022 за №50/41/29-1033 на адресу Фізичної особи-підприємця Білик Д.О. було направлено відповідну претензію про виконання Підрядником взятих на себе зобов'язань щодо сплати пені передбаченої п. 9.2. Договору та вимоги військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо сплати пені у розмірі 466 076,73 грн.
26.12.2023 на адресу Військової частини НОМЕР_1 НГУ надійшла відповідь на претензію від 15.12.2023, в якій відповідач просив не нараховувати штрафні санкції за недотримання графіку виконання будівельних робіт згідно «Договору», оскільки вважає, що протягом його дії насправді мали місце обставини, на які він ніяк не міг вплинути. Просив надати можливість продовжити роботи з капітального ремонту тиру для стрільби з АК «Об'єкт № 1» за межами населеного пункту с. Городище, Луцького району, Волинської області. Спираючись на прогнози «Українського гідрометеорологічного центру», та враховуючи настання періоду у Новорічних та Різдвяних свят, вказав, що зможе закінчити будівництво об'єкта до 31.03.2023.
05.01.2023 позивач надав відповідачу відповідь №50/41/29-15, в якій повідомив, що зазначені обставини щодо погодних умов не відносяться до форс-мажорних, тому не звільняють підрядника від обов'язків передбачених умовами Договору №173/КЕС-2022 від 20.08.2022. Крім цього, при підписанні вищевказаного договору підприємство повинно було враховувати виникнення непередбачуваних обставин та використання всіх необхідних потужностей з метою виконання взятих на себе зобов'язань та недопущення порушення строків виконання робіт. Військова частина НОМЕР_1 НГУ не погодилась та не взяла до уваги «Календарний графік», долучений ФОП Біликом Д.О. до відповіді на претензію від 15.12.2022.
Як наслідок, після проведення претензійних заходів у зв'язку із закінченням календарного року, освоєнням відповідних кошторисних призначень та бюджетних асигнувань, недопущення бюджетних порушень з боку військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо повернення коштів до державного бюджету та невиконання Підрядником взятих на себе зобов'язань, 20.12.2022 між військовою частиною НОМЕР_1 НГУ та ФОП Біликом Д.О. укладено Додаткову угоду №322/КЕС-2022 про розірвання Договору №173/КЕС-2022 на виконання робіт з Капітального ремонту тиру для стрільби з АК «Об'єкт №1» за межами населеного пункту села Городище, Луцького району, Волинської області від 20.08.2022.
Станом на день розгляду справи №903/465/23 нарахована Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ пеня становить 466 076,73 грн. та не була сплачена відповідачем.
В обґрунтування періоду нарахування пені Військовою частиною НОМЕР_1 зазначено, що згідно Додатку №2 до Договору “Календарний графік надання послуг” виконання робіт за даним Договором повинно було закінчитися у жовтні 2022, тобто в останній день місяця, а отже період нарахування 01.11.2022, а оскільки договір розірвано 20.12.2022, то закінчення строку нарахування пені у відповідності до п.9.1. договору слід вважати 19.12.2022.
Суди перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування пені погоджуються повністю.
Разом з цим, судами враховано, що перебіг часу, за який нараховується пеня, починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Апелянтом не надано жодного доказу на спростування заявленого боргу.
Контррозрахунку нарахування пені апелянтом також не подано.
Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена прокурором вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 466 076,73 грн. пені.
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у апеляційній скарзі просить колегію суддів зменшити розмір неустойки - до 0 грн. Крім того, апелянтом було надано до суду апеляційної інстанції окремо заяву в порядку ст.ст.42,46 ГПК України про зменшення розміру неустойки до 0 грн.
Розглянувши вище вказану заяву колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачене право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічне право суду визначено і ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.
Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України).
Вказані правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема, з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто, цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Аналогічна правова позиція щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладена у постановах Верховного Суду від 30.05.2019 року у справі №916/2268/18, від 04.05.2018 року у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 року у справі №908/868/18, від 13.05.2019 року у справі №904/4071/18, від 18.02.2020 у справі №920/694/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
При цьому чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, зменшення розміру пені на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Відповідач просив зменшити розмір неустойки до 0 грн, однак, колегія суддів звертає увагу на те, що зменшення розміру неустойки до нуля, не є зменшенням за своєю правовою природою, а фактично є звільненням відповідальності, що не узгоджується із повноваженнями суду. Відтак, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру неустойки до 0 грн.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами.
Таким чином, доводи Фізичної особи-підприємця Білика Дмитра Олександровича, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Відтак, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Білика Дмитра Олександровича на рішення Господарського суду Волинської області від 20.06.2023 р. у справі №903/465/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Справу №903/465/23 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "25" вересня 2023 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.