ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" вересня 2023 р. Справа№ 911/2137/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромімпекс"
на ухвалу господарського суду Київської області від 18.07.2023
по справі № 911/2137/23 (суддя П.В.Горбасенко)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромімпекс"
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Констракшн" заборгованості у розмірі 100 152, 89 грн, що виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки № ТПІ-22/01-1 від 31.01.2022
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позову
В липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техпромімпекс» (далі - ТОВ «Техпромімпекс»; позивач) звернулось до господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (далі - ТОВ «Максимус Констракшн») про стягнення заборгованості за договором поставки № ТПІ-22/01-1 від 31.01.2022 в розмірі 100 152, 89 грн, з яких: 51 292, 00 грн основної заборгованості, 2 166, 91 грн 3 % річних, 15 216, 15 грн інфляційних втрат та 31 477, 83 грн пені.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2023 у справі №911/2137/23 відмовлено у видачі судового наказу за поданою ТОВ «Техпромімпекс» заявою про видачу судового наказу в частині стягнення з ТОВ «Максимус Констракшн» 31 477, 83 грн пені, з підстав п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Ухвалу суду обґрунтовано тим, що штраф та пеня не є заборгованістю за договором, а є штрафною санкцією. Вимоги про сплату штрафу та пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Отже, вимоги в частині стягнення штрафних санкцій не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
ТОВ «Техпромімпекс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі № 911/2137/23 та просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 509, 525, 524, 526, 533, 611, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, ч. 1 ст. 148 ГПК України, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «Техпромімпекс» про видачу наказу в частині стягнення з ТОВ «Максимус Констракшн» 31 477, 83 грн пені за договором поставки від 31.01.2022 № ТПІ-22/01-1.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що положення частини 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 148 ГПК України не містить категорій «основне зобов'язання» чи не «основне зобов'язання».
Позиції інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Техпромімпекс" у справі № 911/2137/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 витребувано з господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1020/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Техпромімпекс" на ухвалу господарського суду Київської області від 18.07.2023 у справі № 911/2137/23 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.
Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Техпромімпекс» на ухвалу господарського суду Київської області від 18.07.2023 у справі № 911/2137/23; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 271 ГПК України).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 ГПК України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Максимус Констракшн» та ТОВ «Техпромімпекс» було укладено договір поставки від 31.01.2022 № ТПІ-22/01-1, за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання поставити у власність покупця товар, а покупець прийняти його та здійснити оплату у строк та в порядку, визначеному договором.
В п. 6.1 договору визначено, що ціна та загальна вартість товару вказується у накладних, киї є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 6.3 договору встановлено, що оплата вартості товару відбувається шляхом перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в повному обсязі від вартості товару протягом 10 календарних днів з дати поставки товару.
Згідно з видатковою накладною від 02.02.2022 № 595 ТОВ «Техпромімпекс» поставлено, а ТОВ «Максимус Констракшн» - прийнято товар на загальну суму 51 292, 00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За змістом статей 524, 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).
Апеляційний господарський суд в даному випадку зважає на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №903/125/18, згідно із якою як вимогу, за якою може бути видано наказ про стягнення грошової заборгованості за письмовим договором відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, слід розуміти будь-яку вимогу про стягнення грошової суми заборгованості за договором, яка охоплює не тільки основний борг і проценти, але й неустойку, проценти річних та інфляційні втрати, за умови, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення ч. 2 ст. 12 ГПК України визначають, що в порядку наказного провадження здійснюється розгляд справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
При цьому господарський суд апеляційної інстанції зважає на те, що будь-яких доказів, які б свідчили про наявність спору між сторонами щодо заявленої до стягнення суми пені, матеріали справи не містять, а сума стягнення не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення з ТОВ «Максимус Констракшн» 31 477, 83 грн пені.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Київської області від 18.07.2023 підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права (ст.ст. 12, 148, 152 ГПК України).
Судові витрати.
За результатом розгляду апеляційної скарги судові витрати по сплаті судового збору покладаються на боржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромімпекс» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Київської області від 18.07.2023 у справі №911/2137/23 скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромімпекс» про видачу судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» пені в розмірі 31 477 грн 83 коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (вул. Крапачанська, 70, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, код ЄДРПОУ 31201909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромімпекс» (майдан Конституції, 1 кімната 6609, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 33897714) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Київської області видати наказ на виконання даної постанови.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова