ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2023 р. Справа№ 910/5615/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Тарасенко К.В.
розглянувши у письмовому провадженні заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу
за результатами розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023
у справі №910/5615/22 (суддя Нечай О.В.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»
про стягнення 44 283,49 грн,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Тарасенко К.В., Скрипки І.М. перебувала справа №910/5615/22 за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/5615/22 залишено без змін, судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції покладено на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», матеріали справи №910/5615/22 вирішено повернути до місцевого господарського суду.
Супровідним листом від 21.07.2023 за №910/5615/22/09.1-04.1/4410/23 матеріали справи №910/5615/22 повернуто до Господарського суду міста Києва.
04.08.2023 Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» направило на адресу Північного апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 500,00 грн та покладення їх на позивача, яка згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 08.07.2023 була передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тарасенко К.В.
У поданій заяві відповідачем заявлено також клопотання про поновлення йому строку для подання заяви про стягнення судових витрат, яке мотивоване тим, що про прийняття постанови у даній справі відповідач дізнався 31.07.2023 із Єдиного державного реєстру судових рішень.
Листом №09.1-14/789/23 від 14.08.2023 головуючий суддя у справі звернулась до Господарського суду міста Києва з проханням направити матеріали справи №910/5615/22 до Північного апеляційного господарського суду для розгляду вказаної заяви.
23.08.2023 матеріали справи №910/5615/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
23.08.2023 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» направило на адресу Північного апеляційного господарського суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідача у справі №910/5615/22 до 50,00 грн.
Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Суддя Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів, якою приймалася постанова у даній справі, у період з 15.08.2023 по 18.08.2023 перебувала у відрядженні, а у період з 21.08.2023 по 22.09.2023 перебувала у відпустці.
Після виходу судді Тарасенко К.В. з відпустки суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про стягнення судових витрат, дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При цьому, в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
Зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, не є обов'язковими для суду. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
За результатами розгляду заяви відповідача про розподіл судових витрат колегією суддів встановлено, що відповідач у відзиві на апеляційну скаргу у відповідності до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України навів попередній орієнтовний розрахунок витрат апелянта на оплату професійної правничої допомоги (5 000,00 грн) та зазначив, що докази понесення судових витрат у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції будуть подані ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення апеляційним судом, як це передбачено частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частинами 1 та 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, згідно статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, в силу приписів процесуального закону, вчинення судом процесуальної дії з поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, здійснюється виключно на підставі клопотання учасника справи.
Постанова у даній справі прийнята судом 19.07.2023.
Копія постанови була направлена судом на електронну адресу відповідача, зазначену у матеріалах справи, keryucha@ukr.net, однак відомості про її доставлення на офіційну електронну адресу відсутні.
Водночас, постанова суду від 19.07.2023 була оприлюднена у ЄДРСР за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/112282931.
Враховуючи посилання відповідача на неотримання ним копії постанови, відсутність у матеріалах справи доказів протилежного, та зазначення ним про ознайомлення із текстом постанови у ЄДРСР 31.07.2023, суд вважає, що строк на подання відповідачем заяви про розподіл судових витрат підлягає поновленню, а відповідне клопотання, висловлене у заяві, задоволенню.
До заяви про розподіл судових витрат у якості додатків додані копія протоколу договірної ціни від 02.01.2023 за договором №1 від 02.01.2023, копія звіту-опису наданих послуг (витрат на правову допомогу) у справі №910/5615/22 від 31.07.2023, копія акту надання послуг №18 від 31.07.2023 на суму 4 500,00 грн.
Також у матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2023 (том 1, а.с. 273-275), укладений між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (клієнтом) та адвокатом Джумуратом В.М., довіреність від 02.01.2023 на представництво адвокатом Джумуратом В.М. інтересів відповідача, в тому числі, у Північному апеляційному господарському суді.
Відтак, судом відхиляються доводи позивача, викладені у поданому клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу, про відсутність у матеріалах справи копії договору №1 від 02.01.2023, до якого укладено протокол погодження ціни, звіт-опис та копія акту надання послуг №18 від 31.07.2023.
Як вбачається зі змісту Договору №1 від 02.01.2023, клієнт в порядку та на умовах, визначених ДК 021:2015 Код СРV79110000-8 та цим Договором і діючим законодавством доручає, а адвокат зобов'язується відповідно до доручення клієнта надавати за плату (або безоплатну) правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених законодавством України та цим Договором. Правова допомога представляє собою представництво інтересів у статусі позивача, відповідача, третьої особи, представництво його інтересів перед суб'єктами права, у тому числі перед усіма фіскальними, адміністративними, у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій загальної та інших органах державної влади, а також надання йому інших видів правової допомоги у відповідності та на умовах даного Договору при провадженні у цивільних, адміністративних та господарських справах на будь-яких стадіях.
Відповідно до пункту 4.2. Договору вартість (ціна) окремих послуг за договором (ведення судових справ, юридичний супровід, укладення договорів, представництво інтересів у кримінальному провадженні тощо), порядок їх обчислення (фіксована чи погодинна оплата), обсяг, можуть встановлюватись сторонами у протоколі договірної ціни конкретної послуги (кількох послуг, пов'язаних між собою), рахунку чи акті наданих послуг, що затверджені сторонами.
За результатами надання окремих послуг адвокат може складати звіт (опис) наданих ним послуг, в якому вказує обсяг та вартість наданих послуг. Зазначений звіт (опис) є підставою для виставлення рахунку на оплату та оформлення акту наданих послуг (пункт 4.3. Договору).
Згідно з пунктом 4.4. Договору розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі рахунку та акту наданих послуг.
Надання послуг підтверджується актом наданих послуг, що складається та підписується сторонами (пункт 4.6. Договору).
У протоколі договірної ціни за договором №1 від 02.01.2023 на стадії апеляційного оскарження та розгляду сторонами погоджено вартість послуг:
- надання усних та письмових консультацій щодо предмету спору та вимог апеляційної скарги - 500,00 грн;
- підготовка правового обґрунтування та стратегії правового захисту у справі на стадії апеляційного розгляду - 1 000,00 грн;
- пошук правових позицій та правових висновків Верховного Суду з питань, що стосуються предмету спору - 1 000,00 грн;
- підготовка та направлення до суду відзиву на апеляційну скаргу - 2 000,00 грн;
- підготовка та направлення до суду додаткових пояснень та заперечень на відповідь на відзив - 1 000,00 грн;
- представництво інтересів відповідача у суді апеляційної інстанції (участь в судовому засіданні) - 1 500,00 грн.
Фактично, сторони Договору, керуючись пунктом 4.2. останнього, у названому протоколі погодили фіксовану вартість кожного виду юридичних послуг у твердій грошовій сумі, а тому посилання позивача на відсутність механізму розрахунку вартості адвокатських послуг (обчислення гонорару) безпідставні.
Зі звіту-опису наданих послуг (витрат на правову допомогу) від 31.07.2023 у справі №910/5615/22 слідує, що адвокат надав клієнту такі послуги з правничої (правової) допомоги:
- надання усних та письмових консультацій щодо аргументів, викладених в апеляційній скарзі - 500,00 грн;
- підготовка правового обґрунтування та стратегії правового захисту у справі на стадії апеляційного оскарження - 1 000,00 грн;
- пошук правових позицій та правових висновків Верховного Суду з питань, що стосуються предмету спору - 1 000,00 грн;
- підготовка та направлення до суду відзиву на апеляційну скаргу - 2 000,00 грн;
Відповідачем та адвокатом підписано акт надання послуг №18 від 31.07.2023 до договору №1 від 02.01.2023, в якому погоджено, що адвокатом за Договором було надано послуг з юридичного консультування та юридичного представництва (професійна правнича допомога) у справі №910/5615/22 на стадії апеляційного оскарження та розгляду на суму 4 500,00 грн та зазначено про те, що відповідач претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Отже, згідно поданих адвокатом Джумуратом В.М. документів відповідачу були надані послуги правничої допомоги під час розгляду справи судом апеляційної інстанції на загальну суму 4 500,00 грн.
Позивачем, у свою чергу, подане до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому він заперечує проти стягнення з нього заявлених відповідачем витрат, посилаючись на те, відповідачем не надано суду доказів здійснених оплат наданих йому послуг. Також позивач зазначає, що із наданих представником відповідача розрахункових документів не вбачається критеріїв розумності вартості послуги та реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), співмірності розміру зазнаних стороною витрат із часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Позивач стверджує, що справа №910/5615/22 є звичайною справою про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, в якій позивач та відповідач у всіх поданих суду процесуальних документах посилаються по суті на дуже обмежений перелік нормативно-правових актів.
Як уже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Подані стороною документи на підтвердження факту понесення нею витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Відповідні докази згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінюючи додані відповідачем до заяви про розподіл судових витрат докази, колегія суддів доходить висновку, що деякі послуги, зазначені в звіті-описі, фактично дублюють одна одну - це стосується послуг щодо підготовки правового обґрунтування на стратегії правового захисту у справі (1 000,00 грн), якою, на переконання колегії суддів, охоплюється і послуга щодо пошуку правових позицій Верховного Суду з питань, які стосуються предмета спору (1 000,00 грн).
Враховуючи вказане, суд доходить висновку про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (надання усних та письмових консультацій щодо аргументів, викладених в апеляційній скарзі 500,00 грн + підготовка правового обґрунтування та стратегії правового захисту у справі на стадії апеляційного розгляду 1 000,00 грн + підготовка та направлення до суду відзиву на апеляційну скаргу 2 000,00 грн), яку суд вважає розумною та пропорційною до ціни позову в даній справі.
Колегія суддів вважає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, підстав для зменшення розміру заявлених відповідачем до стягнення із позивача витрат на правничу допомогу до 50,00 грн, як про це просить позивач, судом не встановлено.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відсутність фактичної оплати наданих послуг з правничої допомоги, на що посилається позивач, не має значення для вирішення питання розподілу таких витрат, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
З огляду на встановлене, керуючись положеннями частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи залишення без задоволення апеляційної скарги позивача, суд доходить висновку, що заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3 500,00 грн.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва» (04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 1; ідентифікаційний код 34966254) 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.
Матеріали справи №910/5615/22 повернути до місцевого господарського суду.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено 26.09.2023 після виходу судді Тарасенко К.В. з відпустки.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
К.В. Тарасенко