Справа №760/2765/23
2/760/4566/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Митрофанової А.О.,
при секретарі Костюк В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.
В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірваною. В шлюбі народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу син залишився проживати разом з матір'ю.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року було видано виконавчий лист № 2-6297/11 від 30.11.2011 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх його доходів щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 вересня 2011 року і до повноліття дитини.
ОСОБА_4 виповнилося 18 років та рішення суду втратило силу, внаслідок досягнення дитиною повноліття.
В подальшому позивач змінила прізвище з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", відповідно до свідоцтва про зміну імені від 15 квітня 2017 року, актовий запис №38.
Спільний з відповідачем син ОСОБА_4 з 19.09.2022 року навчається у Державному університеті телекомунікацій.
На даний час ОСОБА_4 досягнув повноліття. Але разом з цим він продовжує навчання на 1 курсі Навчально-наукового інституту Телекомунікацій за спеціальністю 172 «Телекомунікації та радіотехніка», денної форми навчання, за рахунок коштів державного бюджету.
ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги.
Враховуючи, що відповідач є працездатною особою, а тому він має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/3 заробітку (доходу) відповідача.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2023 року справу передано для розгляду головуючому судді Митрофановій А.О.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія ухвали суду разом з копією позовної заяви та додатків до неї направлялись відповідачу за місцем його реєстрації. До суду повернувся поштовий конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання", отже відповідач повідомлявся належним чином.
У встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасники справи в судове засідання не викликались.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року шлюб між позивачем та відповідачем розірваною.
Відповідно до свідоцтва про народження у позивача та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 , актовий запис №548, виданий Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міського управління юстиції Київської області від 20 грудня 2004 року.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року було видано виконавчий лист № 2-6297/11 від 30.11.2011 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх його доходів щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 вересня 2011 року і до повноліття дитини.
На даний час ОСОБА_4 досягнув повноліття і навчається на першому курсі Навчально-наукового інституту Телекомунікацій за спеціальністю 172 «Телекомунікації та радіотехніка», денної форми навчання, за рахунок коштів державного бюджету. Даний факт встановлено на підставі довідки Державного університету телекомунікацій від 18.11.2022 року за №433.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 26 січня 2023 року, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має діагноз: кіфосколіотична постава, плосковальгуспі стопи, додаткова хорда, ВСВ по кардіальому типу, функціональний систолічний шум. В анамнезі ВОВ, М41, М21.4 Q21.11 G90 R01.0.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 Сімейного кодексу України).
Згідно ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Частиною 1 ст. 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
У ч. 2 цієї ж статті зазначено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 Сімейного кодексу України, який полягає в тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Отже, для вирішення питання щодо стягнення аліментів суд має з'ясувати три складові: чи повнолітня дитина продовжує навчання, чи потребує вона матеріальної допомоги та чи може надавати таку матеріальну допомогу один з батьків, який не бере участі в утриманні дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в матеріалах справи доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
При вирішенні спору, суд враховує наступні обставини, а саме, те, що син є повнолітньою особою, навчається, не працює, потребує матеріальної допомоги.
Предмет спірних правовідносин направлений у першу чергу на забезпечення інтересів повнолітнього сина, яка продовжує навчання, так як обов'язок по його утриманню покладається на обох батьків.
Аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
При цьому, при визначенні розміру аліментів на утримання дитини слід враховувати, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси всіх осіб та має брати до уваги інтереси не тільки позивача, але й відповідача.
Відповідно до частини першої ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Пунктом 1 частини першої ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, і до закінчення ОСОБА_4 навчання, однак не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку.
Суд вважає, що саме такий розмір аліментів є необхідним і достатнім для утримання повнолітнього сина, а тому частково задовольняє позовні вимоги в цій частині.
При цьому, судом також враховується і розмір заробітку відповідача.
Підстав для стягнення аліментів в більшому розмірі суд не вбачає.
Крім того, позивачем не надано жодного доказу, який би зумовлював наявність таких підстав.
Враховуючи приписи статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 191, 199-200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 19, 141, 247, 258, 259, 354 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь та утримання ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку/доходу щомісячно, починаючи з 01.02.2023 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, однак не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах сплати суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі - 1073,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Митрофанова