Провадження № 2/760/8206/23
Справа №760/13053/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
19 червня 2023 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Козленко Г.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
встановив:
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Комунального підприємства виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» від 22.05.2023 №Б-120 «Про покриття шкоди, заподіяної працівником» у зв'язку з відсутністю самого факту завдання шкоди.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що передбачає ст.177 ЦПК України.
Разом з тим, у позовній заяві міститься посилання на п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу для звільнення позивача від сплати судового збору.
Так, за правилами п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Вказана норма закону закріплює дві категорії справ, які виникають з трудових правовідносин, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому законодавство не звільняє особу від обов'язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами, що випливають із трудових відносин.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Даний спір виник у зв'язку з розпорядженням Комунального підприємства виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» №Б-120 від 22.05.2023 про відрахування із заробітної плати директора СП «Енергозбут» ОСОБА_1 завдану ним підприємству шкоду у розмірі 22 774 грн 08 коп. через незабезпечення ефективного отримання від ПАТ «Київенерго» дебіторської заборгованості та неотримання усіх необхідних документів на відступлення права вимоги, що жодним чином не стосується стягнення заробітної плати, а відтак не охоплюється пільгою, передбаченою п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору за цим позовом, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Частиною 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1073,60 грн на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 9 ст. 185 ЦПК України, заяви, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.О. Козленко