Справа №760/25756/21 2/760/1029/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
15 листопада 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Омельченко Ю. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" (далі - АТ АКБ "Львів") звернулося до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24 липня 2018 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів", правонаступником якого є АТ АКБ "Львів" та відповідачем було укладено кредитний договір № 03997/112/2018, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі 40 000 грн з процентною ставкою 55 % річних за користування кредитом та умовою повернення в термін до 23 липня 2021 року. Факт перерахування позичальнику кредитних коштів на суму 40 000 грн підтверджується меморіальним ордером № 496007 від 24 липня 2018 року. Відповідач систематично не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором у визначені кредитним договором терміни, а тому позивач набув права вимагати дострокового погашення існуючої заборгованості. Так, відповідачу направлявся лист з вимогою погасити заборгованість, однак залишились без відповідного реагування останнього.
У зв'язку з викладеним, станом на 21 вересня 2021 року заборгованість по кредитному договору становить 28 222,43 грн, з яких 18 906,70 грн - заборгованість за кредитом; 9 315,73 грн - заборгованість за відсотками, тому позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2021 року вказану справу передано судді Ішуніній Л. М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, в якій відповідачу в порядкустатті 178 ЦПК України встановлено 15-денний строку для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову.
22 липня 2022 року ухвалою суду змінено порядок судового провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі. Однак в матеріалах справ міститься його заява, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, на підставі пункту 3 частини восьмоїстатті 128 ЦПК України, що підтверджується конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», про поважність причин неявки суд не повідомив.
Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмоїстатті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною першоюстатті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з частиною другоюстатті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 24 липня 2021 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 03997/112/2018, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати у власність позичальника грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (пункт 1.1. договору).
Відповідно до пункту 1.3. договору кредит надається у сумі 40 000 грн, з умовою повернення в термін до 23 липня 2021 року, в порядку та відповідно до умов цього договору.
Пунктом 3.2. визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку фіксовану процентну ставку у розмірі 55 відсотків.
Згідно із пунктами 5.1., 5.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту, сплата нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно Додатку 1 (платіжного календаря), що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до меморіального ордеру № 496007 від 24 липня 2018 року відповідачу було перераховано кредитні кошти у розмірі 40 000 грн.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі та надав у власність позичальника грошові кошти в сумі 40 000 грн.
Водночас, відповідач не виконує належним чином зобов'язань по кредитному договору та відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, у останнього наявна заборгованість за вищевказаним кредитним договором, яка станом на 21 вересня 2021 року становить 28 222,43 грн з яких: 18 906,70 грн - заборгованість за кредитом, 9 315,73 - заборгованість за відсотками.
Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першоїстатті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Частиною першоюстатті 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно із частиною першоюстатті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 28 222,43 грн.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно достатті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною другою статті 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до вимогчастини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першоюстатті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України.
Відповідно до пункту 2.3.2. кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за кредитним договором, у разі несвоєчасної сплати процентів та/або не повернення суми кредиту (частини кредиту).
Пунктом 2.4. договору встановлено, що у випадку прийняття банком рішення щодо вимоги про дострокове повернення кредиту, сплату процентів, комісій та інших платежів, з підстав, обумовлених кредитним договором, банк письмово повідомляє про це позичальника. В такому випадку позичальник зобов'язаний впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти на день повернення.
З урахуванням викладеного, у зв'язку з несплатою відповідачем суми кредиту та процентів, 07 грудня 2020 року позивачем було направлено йому лист-вимогу № 1119/0?14 про погашення заборгованості за кредитним договором, однак відповідач будь-якої відповіді не надав, заборгованість не погасив.
Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з цим позовом, банк подав до суду кредитний договір № 03997/112/2018 від 24 липня 2018 року, підписаний відповідачем, меморіальний ордер № 496007 від 24 липня 2018 року, з якого вбачається факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, розрахунок заборгованості, виписку по особовим рахункам відповідача за період з 24 липня 2018 року по 06 вересня 2021 року.
Як вбачається із виписки про рух коштів відповідач користувався наданими кредитними коштами. При цьому частково виконував свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно з пунктом 62 положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду по справі № 205/4176/18 від 11 листопада 2020 року.
За вказаних обставин, а також ураховуючи те, що відповідач, не надавши відзиву до суду, приведені позивачем обставини не спростував, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову.
Крім того, частиною п'ятоюстатті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою статті133 та частиною першою статті141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем, що включають судовий збір у розмірі 2 270 грн, підлягають стягненню на його користь з відповідача.
Враховуючи наведене, на підставістатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2018 року № 75, статей525,526,530,536,625,1048,1049,1054,ЦК України, та керуючись статтями1-23,76-81,89,95,131,141,258-259,263-265,280-282,352,354,355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" заборгованість у сумі 28 222,43 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять дві гривні 43 коп.) грн та судовий збір у розмірі 2 270 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів", місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л. М. Ішуніна