Справа №: 398/3126/23
провадження №: 2/398/1913/23
РІШЕННЯ
Іменем України
"25" вересня 2023 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Молонової Ю.В.,
при секретарі Борозні Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в загальному позовному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
27 червня 2023 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до Олександрійської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , батько позивачки. Після його смерті відкрилась спадщин на належне йому майно: нерухоме майно № 49, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Батько позивачки за життя заповіт не складав. Позивачка ОСОБА_1 проживала без реєстрації разом з матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по АДРЕСА_1 , з 2002 року до дня смерті ОСОБА_3 .
До нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк позивачка не зверталася, оскільки думала, що для прийняття спадщини достатньо проживати разом зі спадкодавцем на день його смерті .
З заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області, однак Постановою Вих № 861/02-31 від 08.06.2023 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове нерухоме майно № 49, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , так як згідно архівної довідки № 425, наданої Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації Кіровоградської області від 31 травня 2023 року, інформацію проте, що в встановленому законом порядку право власності за померлим ОСОБА_3 не було зареєстровано. Акт прийняття вищезазначеного нерухомого майна в експлуатацію відсутній.
28 червня 1990 року ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради народних депутатів було виділено земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_2 , площею 500,0 кв.м. для будівництва індивідуального будинку на З кімнат, житловою площею 40,9 кв.м. на відстані 1.0 м. від красної лінії.
ОСОБА_3 отримав Акт винесення в натурі земельної ділянки індивідуального забудовника на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради народних депутатів від 28.06.1990 року.
ОСОБА_3 мав право забудовника на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності з числом кімнат від однієї до п'яти включно, посвідчений Бендеровою Л.А., ст. державним нотаріусом Першої Олександрійської державної нотаріальної контори 20 липня 1990 року та зареєстровано в реєстрі за № 1-2164.
На даний час належним чином оформити правовстановлюючі документи на житловий будинок не є можливим в зв'язку зі смертю ОСОБА_3 . Чинне законодавство не передбачає можливості реєстрації права власності на нерухоме майно за померлою особою.
Ухвалою судді від 03.07.2023 по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.
Ухвалою суду від 31.07.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.
Представник Олександрійської міської ради у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
За таких обставин, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
Позивачка ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серія НОМЕР_2 та про шлюб серія НОМЕР_3 (а.с.9-11).
Відповідно до витягу з рішення №171/1 виконавчого комітету Олександрійської міської ради народних депутаті від 28.06.1990 про виділення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, ОСОБА_3 виділено земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_2 , площею 500,0 кв.м. для будівництва індивідуального будинку на 3 кімнати, житловою площею 40.9 кв.м. (а.с.17).
Згідно з копією Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності з числом кімнат від однієї до п'яти включно від 16.07.1990, виданого виконкомом Олександрійської міської ради народних депутатів, ОСОБА_3 надана на праві безстрокового користування земельна ділянка в АДРЕСА_1 (а.с.14-15).
Також, ОСОБА_3 отримав Акт винесення в натурі земельної ділянки індивідуального забудовника на підставі рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради народних депутаті №171/1 від 28.06.1990 (а.с.16).
Згідно архівної довідки № 425, наданої Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації Кіровоградської області від 31 травня 2023 року, інформацію проте, що в встановленому законом порядку право власності за померлим ОСОБА_3 не було зареєстровано. Акт прийняття вищезазначеного нерухомого майна в експлуатацію відсутній (а.с. 23).
З копії постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 08.06.2023 вих. № 861/02-31 вбачається, що державний нотаріус Першої олександрійської державної нотаріальної контори Півняк Н.С. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право спадщину на спадкове нерухоме майно по АДРЕСА_1 , оскільки право власності на вказаний вище житловий будинок за померлим ОСОБА_3 не зареєстроване у встановленому законом порядку, акт готовності житлового будинку відсутній (а.с.24).
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54цс12).
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
На законодавчому рівні 5 серпня 1992 року вперше було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність). Тобто, до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 1 вересня 2011 року № 40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року»).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Тому, за відсутності інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, Олександрійська міська рада Кіровоградської області є належним відповідачем у даній справі.
Враховуючи, що відповідач не заперечує проти визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи встановлені обставини, а також те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через нотаріальні органи, суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України цивільне право останньої підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок садибного типу в порядку спадкування за законом після смерті батька.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 258-259 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на житловий будинок садибного типу «А», загальною площею 30,8 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами: прибудовою «а», погребом «Б», ганком з навісом «кр», вбиральнею «В», сараєм «Г», водопроводом «Д», огорожею «№1», огорожею «№2», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Молонова