"07" квітня 2010 р.Справа № 20-5-6-30/271-07-7147
За заявами: Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та Управління Одеської обласної ради з майнових відносин про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147
за позовом: Управління охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Управління Одеської обласної ради з майнових відносин
2) Одеської міської ради
до відповідача: Асоціації болгар України
про розірвання охоронного договору на користування пам'яткою культурної спадщини та виселення
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача (заявника): не з'явились;
від третіх осіб:
- Управління Одеської обласної ради з майнових відносин (заявника): Поповська І.П.- за довіреністю № 5 від 07.04.2010 року;
- Одеської міської ради: не з'явились;
від відповідача: Петков В.Г.- за довіреністю б/н від 19.02.2010 року.
СУТЬ СПОРУ: Рішенням господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2009 року, у позові Управлінню охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про розірвання охоронного договору на користування пам'яткою культурної спадщини та виселення відмовлено.
01.09.2009 року, у зв'язку з надходженням до Вищого господарського суду України касаційної скарги Управління Одеської обласної ради з майнових відносин на рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2009 року, справу № 20-17/185-07-7138 було надіслано до Одеського апеляційного господарського суду для подальшого її направлення до суду касаційної інстанції.
14.01.2010 року до господарського суду Одеської області від Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.
18.01.2010 року до господарського суду Одеської області від Управління Одеської обласної ради з майнових відносин надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. 3.2. Роз'яснень Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" листом від 18.01.2010 року було повідомлено Вищий господарський суд України про надходження 14.01.2010 року та 18.01.2010 року до господарського суду Одеської області заяв Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та Управління Одеської обласної ради з майнових відносин про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами, а ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2010 року вирішення питання про прийняття до провадження зазначених заяв було відкладено до повернення матеріалів справи № 20-5-6-30/271-07-7147 з суду касаційної інстанції до господарського суду Одеської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2009 рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 залишено без змін, а касаційну скаргу Управління Одеської обласної ради з майнових відносин -без задоволення. Матеріали справи № 20-5-6-30/271-07-7147 були повернені до господарського суду Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2010 року заяву Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами та заяву Управління Одеської обласної ради з майнових відносин про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами було прийнято до розгляду, вказані заяви об'єднано для спільного розгляду та призначено їх до розгляду в засіданні суду.
В обґрунтування заяв про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами заявники посилаються на наступне:
Позовна заява Управління охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації про розірвання договору була мотивована невиконанням відповідачем положень чинного законодавства України щодо обов'язкового перегляду орендної плати у зв'язку із законодавчою зміною орендної ставки для розміщення громадських організацій, а саме п. 2 рішення обласної ради від 24.04.2003 року № 150-XXIV, згідно якого оренда майна спільної власності територіальних громад області здійснюється з визначенням орендної плати відповідно до Методики КМУ, тому підставою для розрахунку орендної плати при укладенні спірного договору була саме постанова КМУ від 04.10.1995 року № 786 „Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна”. Постановою КМУ від 27.12.2006 року № 1846 були внесені зміни до зазначеної Методики, згідно з якими річна орендна ставка за використання майна під розміщення громадських організацій на площі більше 50 кв.м збільшилася до 7% від вартості майна, визначеної незалежною оцінкою. Таким чином, оскільки об'єкт оренди належить на праві власності Одеській обласній раді, то орендна плата за користування цим об'єктом повинна розраховуватись відповідно до чинної Методики КМУ з урахуванням внесених змін.
Під час розгляду справи судом першої інстанції на підставі даних, отриманих від КП „ОМБТІ та РОН”, було з'ясовано, що право власності на об'єкт оренди зареєстровано за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, у зв'язку з чим до участі у справі було залучено Одеську міську раду в якості третьої особи.
Судом було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду господарським судом Одеської області справи № 30/95-09-3018 за позовом Одеської обласної ради до Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності на даний об'єкт нерухомості.
Одеський апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду І інстанції у даній справі, у своїй постанові зазначив, що не вбачає наявності істотних змін обставин, які відповідно до ст. 652 ЦК України є підставою розірвання договору, з огляду на те, що власником об'єкта оренди, відповідно до свідоцтва про право власності від 26.02.2007 р., є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради. Одеська міська рада, як посилається суд, має свою Методику розрахунку орендної плати, що затверджена її рішенням від 09.11.2005 р. № 4840-ІУ. Тому зміни орендних ставок, внесені постановою КМУ від 27.12.2006 р. № 1846, не стосуються спірних орендних відносин.
Разом з тим, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 року у справі № 30/95-09-3018 визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане Одеській міській раді на домоволодіння, розташоване за адресою: м. Одеса, пров. Віце-адмірала Жукова, 9, та визнано право власності на цей об'єкт за Одеською обласною радою. Тим самим, спірні правовідносини мали вирішуватися з урахуванням внесених КМУ змін до Методики розрахунку орендної плати.
Таким чином, заявники вважають, що факт наявності у Одеської обласної ради права власності на об'єкт оренди, розташований за адресою: м. Одеса, пров. Віце-адмірала Жукова, 9, що був встановлений лише після розгляду справи № 20-5-6-30/271-07-7147, хоча існував на момент її розгляду, є нововиявленою обставиною, яка має істотне значення для справи та є підставою для перегляду рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147.
Представник заявника -Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації у судове засідання 07.04.2010 року не з'явився та надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник, який раніше брав участь у розгляді справи, знаходиться на лікарняному, а іншого представника управління не має можливості направити до суду.
Розглянувши вказане клопотання, суд відмовив у його задоволенні, виходячи з наступного:
Згідно до чинного господарського процесуального законодавства інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо пов'язаним з особистістю будь-якого окремого представника. Таким чином, сторони, які є юридичними особами, не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність. При цьому, суд зазначає, що належних доказів неможливості направлення до суду іншого представника позивач, в порушення ст.33 ГПК України, не надав.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 114 ГПК України заява, подання прокурора про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються судом у судовому засіданні у місячний строк з дня її надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд враховує, що ухвалою суду від 12.03.2010 року строк розгляду заяв Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та Управління Одеської обласної ради з майнових відносин про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами вже продовжувався за клопотанням позивача (заявника), узгодженим з представником відповідача.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Враховуючи викладене, а також те, що позиції обох заявників, один з яких, а саме представник Управління Одеської обласної ради з майнових відносин, був присутнім у судовому засіданні 07.04.2010 року, є тотожними, судом відхилено клопотання Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про відкладення розгляду справи.
Представник заявника -Управління Одеської обласної ради з майнових відносин у судовому засіданні підтримав заяву про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами з підстав, зазначених у своїй заяві, та просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації задовольнити.
Представник відповідача -Асоціації болгар України у судовому засіданні надав відзив на заяви, в якому вважає, що заяви про перегляд про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами є не обґрунтованими, що для перегляду вказаного рішення суду за нововивченими обставинами відсутні підстави, передбачені ст. 112 ГПК України, у зв'язку з чим у задоволенні вказаних заяв слід відмовити.
Розглянувши подані заяви та матеріали справи, заслухавши думку представників заявників та відповідача, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
У відповідності до п. 1 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Згідно до п. 1.1. зазначених Роз'яснень, на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Як вбачається із заяв про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заявники мотивують подання позовної заяви про розірвання охоронного договору невиконанням відповідачем положень чинного законодавства України щодо обов'язкового перегляду орендної плати у зв'язку із законодавчою зміною орендної ставки для розміщення громадських організацій, встановлений вимогами п. 2 рішення обласної ради від 24.04.2003 року № 150-XXIV, згідно якого оренда майна спільної власності територіальних громад області здійснюється з визначенням орендної плати відповідно до Методики КМУ з урахуванням внесених Постановою КМУ від 27.12.2006 року № 1846 змін. Таким чином, оскільки об'єкт оренди належить на праві власності Одеській обласній раді, то орендна плата за користування цим об'єктом повинна розраховуватись відповідно до чинної Методики КМУ.
Заявники вважають, що оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції було з'ясовано, що право власності на об'єкт оренди зареєстровано за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, то підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позову Управління охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації було саме те, що оскільки власником об'єкту оренди є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, то до спірних орендних правовідносин не повинні були застосовуватися орендні ставки, визначені чинною Методикою КМУ з урахуванням внесених змін.
Разом з тим, як свідчить рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147, яке просять переглянути заявники, підставою для відмови у позові Управлінню охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації стало встановлення судом факту відсутності передбаченого законом або договором права орендодавця на розірвання договору.
Так, як було встановлено судом із змісту охоронного договору від 27.04.2001 року (п. 8.3), одностороння відмова від виконання умов зазначеного договору не допускається. Пункти 7.4, 7.5 договору закріплюють право держоргану на звернення у встановленому законодавством порядку з позовом про примусове дострокове розірвання охоронного договору та вилучення пам'ятки із користування у випадку, якщо орендар безгосподарно ставиться до пам'ятки, що створює загрозу її пошкодження або знищення. Крім того, у випадку несплати орендарем орендної плати повністю чи частково більш ніж 3 (три) місяці підряд, держорган має право достроково розірвати зазначений договір в порядку, встановленому діючим законодавством України, що не звільняє орендаря від сплати заборгованості з орендної плати та інших платежів та розрахунків на день розірвання договору.
При цьому, відповідно до ст. 783 ЦК України орендодавець (наймодавець), крім того, має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Враховуючи, що судом було з"ясовано відсутність заборгованості по орендній платі Асоціація болгар України перед позивачем, крім того, відповідачем у добровільному порядку підписано додаткову угоду № 2 до охоронного договору від 27.04.2001 року та оплачено різницю по орендній платі, починаючи з 01.01.2006 року, а доказів використання відповідачем приміщення всупереч умовам договору або створення ним загрози пошкодження пам'ятки позивачем, в порушення ст. 33 ГПК України, суду не було надано, суд дійшов висновку про відмову у позові про розірвання договору та виселення.
Надаючи оцінку вказаним позивачем підставам для розірвання договору, а саме відмові відповідача від проведення оцінки та змін ставок орендної плати, судом було встановлено, що жодний із законодавчих актів, на які посилається позивач в обґрунтування вимог про проведення експертної оцінки, відмова у чому зумовила звернення із судовим позовом, не містить приписів про обов'язковість її проведення при перегляді орендної плати у зв'язку зі зміною ставок, за наявності діючого договору оренди, оскільки йде мова про те саме майно і введення нової орендної ставки не пов'язане з інфляційними процесами.
Суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про проведення орендарем нової експертної оцінки, тим більше з покладенням на нього витрат на її проведення, не відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим, з урахуванням приписів Конституції України, не можуть вважатися правомірними, а відмова у їх задоволенні, відповідно, не є підставою для розірвання договору оренди.
Таким чином, як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, воно було прийняте з підстав, які жодним чином не стосуються того факту, хто саме на момент прийняття вказаного рішення був власником об'єкту оренди: територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради або Одеська обласна рада.
У відповідності до п. 3.6. Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” прийняття заяви (подання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно до п. 3.7. Роз'яснень законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
За таких обставин, враховуючи, що визначені заявниками в якості нововиявлених обставини не мають істотного значення для вирішення спору та не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену судом у судовому рішенні, зазначені обставини не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяв Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та Управління Одеської обласної ради з майнових відносин про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами та залишення рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 без змін.
Керуючись ст.ст. 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. У задоволенні заяв Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та Управління Одеської обласної ради з майнових відносин про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 за нововиявленими обставинами -відмовити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2009 року у справі № 20-5-6-30/271-07-7147 залишити без змін.
Суддя