ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
20.09.2023р. Справа №905/776/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Кухтик С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до відповідача Фізичної особи - підприємця Гопкало Ігоря Анатолійовича (РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 505662,11 грн, а саме, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 236111,11 грн., заборгованості за процентами в сумі 33439,89 грн., заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 236111,11 грн, -
Представники сторін у судовому засіданні участь не приймали
ОБСТАВИНИ СПРАВ:
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Гопкало Ігоря Анатолійовича про стягнення 505662,11 грн, а саме, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 236111,11 грн., заборгованості за процентами в сумі 33439,89 грн., заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 236111,11 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт порушення з боку відповідача зобов'язань з повернення грошових коштів, отриманих за кредитним договором №2279020492- КД-1 від 16.12.2021, сплати процентів, а також заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією на підставі договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 21.12.2020.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/776/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.07.2023 року об 11:00 год., яке відбудеться у приміщенні суду..
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.07.2023 відкладено підготовче засідання на 28.08.2023.
Судове засідання 28.08.2023 не відбулось. Листом Господарського суду Донецької області від 28.08.2023 сторін повідомлено про перебування судді Зекунова Е.В. у відпустці, дата наступного судового засідання буде вирішено в терміновому порядку після виходу судді з відпустки, про що буде винесено відповідну ухвалу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.08.2023 визначено дату підготовчого засідання 04.09.2023 на 10год.30хв.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.09.2023 року об 11:30 год. зал судового засідання № 412 (з урахуванням ухвали від 08.09.2023 року).
Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Фізична особа-підприємець Гопкало Ігоря Анатолійовича була належним чином повідомлена про розгляд справи №905/776/23 з огляду на наступне.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Разом з тим, ч.5 цієї статті визначає, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. У ст.29 цього кодексу визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації, яка наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фізична особа-підприємець Гопкало Ігоря Анатолійовича зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та №259/2022 від 14.03.2022р., №133/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 07.11.2022р., №58/2023 від 06.02.2023р., №254/2023 від 01.05.2023р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану.
Згідно з відомостями, розміщеними на сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua), відділення поштового зв'язку в м.Маріуполь тимчасово не функціонують.
Таким чином, направлення поштової кореспонденції за адресою зареєстрованого місцезнаходження відповідача на час розгляду справи не є можливим.
На виконання вимог ухвали від 20.07.2023 Міністерство соціальної політики України листом №11161/0/2-23/19 від 10.08.2023 повідомило, що станом на 08.08.2023 в ЄІБД ВПО інформація про запитувану особу (Гопкало І.) відсутня.
Поряд з цим, у кредитному договорі №2279020492- КД-1 від 16.12.2021 зазначена наступна електронна адреса відповідача: IAGOPKALO@gmail.com, на яку судом було скеровано ухвалу про відкриття провадження у цій справі та всі інші ухвали.
Водночас, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» було опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі №905/776/23.
У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Станом на 20.09.2023р. відповідач відзиву не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив.
Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський
ВСТАНОВИВ:
Щодо укладення кредитного договору
16.12.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (далі за текстом - Позивач АТКБ «Приватбанк») та Фізичною особою - підприємцем Гопкало Iгор Анатолiйович (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 2279020492-КД-1 (далі за текстом - Кредитний договір) відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 500000.00 грн. (п. А.2. Кредитного договору) із терміном повернення 01.12.2024 (пп. А.3., 1.2., 2.2.3. Кредитного договору).
Відповідно до пункту А.3. Договору термін повернення кредиту - 01.12.2024.
Згідно пункту А.6. Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,31% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Пунктом А.6.1. Договору погоджено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього Договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17,31% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених пунктом 2.2.13 Договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених пунктом 2.2.13 Договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6. Договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6. Договору та дати початку її нарахування.
Згідно з пунктом А.7. Договору у випадку порушення позичальником грошового зобов'язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,62% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.
Умовами пункту А.8. Договору передбачено, що проценти, встановлені п.п. А.6., А.6.1. Договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3. Договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2. цього Договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до пункту 1.1. Договору Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику у вигляді згідно з п. А.1. Договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п. 2.1.2. Договору, в терміни на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни.
Підпунктом 2.2.6. пункту 2 Договору передбачено, що позичальник доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з рахунків, для виконання зобов'язання з погашення кредиту, а також процентів за його користування, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні, зокрема з рахунків, для виконання зобов'язань з погашення неустойки та платежів, що підлягають сплаті відповідно до п.п. 2.2.15, 5.6. цього Договору, у межах сум, що підлягають сплаті банку за Договором, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання грошових сум здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформляється меморіальний ордер реквізити "Призначення платежу" якого зазначаються номер, дата та посилання на пункт 2.2.6. цього Договору.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.
Факт укладення цього Кредитного договору між позивачем та відповідачем підтверджується копіями кредитного договору №2279020492-КД-1 від 16.12.2021 та протоколом перевірки кваліфікованих електронних підписів.
16.12.2021 АТКБ «Приватбанк» перерахувало на поточний рахунок Відповідача НОМЕР_2 кредитні кошти у розмірі 500000,00 грн., що підтверджується копіями виписки по рахунку 20631054024596 та платіжним дорученням №DN196B00YV від 16.12.2021.
16.12.2021 між Позивачем та Відповідачем також була укладена додаткова угода №1 до Кредитного договору (далі за текстом - Додаткова угода) відповідно до підпункту "а" пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Згідно із п. 2.1. Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14.31% річних.
Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD + 7,00%, але не більше Індекс UIRD (12 міс) + 6% (обмеження встановлюються на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до п. 2.1. цієї Додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.
Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3., 2.7. цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
• в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;
• в період з 15 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних;
• в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Пунктом 2.7. Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди.
Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за Кредитним договором Відповідачу було відкрито рахунок 29093024104427 (п. А.4. Кредитного договору).
Згідно із п. 2.10. Додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями кредитного договору №12279020492-КД-1 від 16.12.2021 та Додаткової угоди №1 від 16.12.2021 та протоколами перевірки кваліфікованих електронних підписів.
Щодо забезпечення зобов'язань Відповідача гарантією.
Згідно до підпункту "в" пункту 1 Додаткової угоди позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151. При цьому позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (далі за текстом - Гарант) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 (далі за текстом - Договір гарантії), відповідно до п. 2.1. якого Гарант на умовах цього Договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара (АТ КБ "ПРИВАТБАНК") безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. Відповідачем) своїх грошових зобов'язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до п. 5.1. Договору гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
За змістом п. 5.5. Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара ССГ (Сума сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови, що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.
Пунктом 6.1. Договору гарантії встановлено, що у разі здійснення гарантом виплати ССГ за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненної гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.
У відповідності до п. 6.2. Договору гарантії з метою реалізації зворотньої вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та вимог, передбачених пунктами 6.1. та 6.3. цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8. цього договору за таким проблемним кредитом (п. 6.2.1. Договору гарантії);
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяву про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами (п. 6.2.2. Договору гарантії).
Пунктом 6.8. Договору гарантії визначено, що на суму простроченої заборгованості перед бюджетом бенефіціар нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом.
Згідно із п. 6.9. Договору гарантії пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати відповідної ССГ (включно), залежно від того, яка з дат настає раніше.
Аналогічні положення містить п. 2.11. Додаткової угоди.
Відповідно до п. 2.13. Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї Додаткової угоди).
За змістом п. 2.14. Додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. цієї Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.
Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями Додаткової угоди №1 від 16.12.2021, протоколом перевірки кваліфікованих електронних підписів та Договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 від 31.12.2020.
Щодо порушення Відповідачем своїх зобов'язань.
Згідно доводів позивача, відповідач порушив свої зобов'язання за Кредитним договором, оскільки припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.
Відповідно до підпункту "г" п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
02.09.2022 Позивач направив до Фізичної-особи підприємця Гопкала Iгоря Анатолiйовича Повідомлення про розірвання договору № 2279020492-КД-1 з вимогою до 01.10.2022 року, здійснити погашення заборгованості в повному розмірі.
02.11.2022 Позивач направив до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ "УКЕКСІМБАНК" (Агента) вимога на сплату за гарантією №34.1 на суму 236 111,11 грн.
06.12.2022 Міністерств фінансів України перерахувало на рахунок позивача суму сплати за гарантією у розмірі 236 111,11 грн.
13.02.2023 Позивач направив повідомлення до Фізичної-особи підприємця Гопкала Iгоря Анатолiйовича про надсилання вимоги гаранту №.34.1 від 01.11.2022.
З урахуванням виплат гарантійних виплат гаранта заборгованість Відповідача перед Позивач за Кредитним договором станом на 04.05.2023 становить 269551,00 грн., з яких: 236111,11 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 33439,89 грн. - заборгованості за процентами.
Заборгованість Відповідача перед державним бюджетом становить 236111,11 грн.
Доводи позивача в цій частині підтверджується копіями Повідомлення про розірвання договору №2279020492-КД-1 від 16.12.2021 та підтвердженням про відправку повідомлення на електрону поштову адресу Відповідача, повідомлення до Відповідача про надсилання вимоги гаранту та підтвердженням про відправку повідомлення на електрону поштову адресу Відповідача, вимоги на сплату за гарантією №34.1 (оригінал якого наявний у Міністерства фінансів України та АТ "Укрексімбанк"), виписки по рахунку НОМЕР_2 (оригінал якої наявний у Позивача), виписки по рахунку НОМЕР_3 (оригінал якої наявний у Позивача), виписки по рахунку НОМЕР_4 (оригінал якої наявний у Позивача), а також розрахунком заборгованості.
На момент пред'явлення цього позову вищевказана заборгованість Відповідачем добровільно не сплачена.
Вважаючи порушеним своє право, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Фізичної-особи підприємця Гопкала Iгоря Анатолiйовича заборгованості у розмірі 236111,11 грн за тілом кредиту за кредитним договором №2279020492-КД-1 від 16.12.2021, 33439,89 грн. заборгованість за процентами, заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 236111,11 грн.
Мотиви та джерела права, акти їх застосування, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
У відповідності до частини4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначені приписи правових норм, при вирішенні даного спору господарський суд застосовує релевантну судову практику Верховного Суду.
У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором, в силу вимог статті 1050 ЦК України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосереднього в судовому порядку шляхом подання відповідного позову.
Відсутність або наявність письмової досудової вимоги про усунення порушень зобов'язання не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав (постанова Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №756/2996/17).
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. (пункти 6.23. - 6.26. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16).
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання (п. 6.28. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16).
Банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих за підвищеною ставкою на підставі умов договору у зв'язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов'язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України (п. 50. постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №5017/1987/2012).
Обґрунтування способу захисту позивача
З викладених у позовній заяві обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, вбачається, що Відповідач порушив своє зобов'язання, яке полягає у несплаті чергового платежу відповідно до графіку Кредитного договору.
Враховуючи те, що зобов'язання Відповідача було забезпечено гарантією Міністерства фінансів України, Позивач звернувся із відповідною вимогою до гаранта, який здійснив виплату в розмірі, передбаченому гарантією.
Своє право на регресну вимогу до боржника (ч. 1 ст. 569 ЦК України) гарант реалізує шляхом наділення Позивача повноваженнями на стягнення з Відповідача сплаченої відповідно до гарантії суми, а також нарахованої пені (пункти 6.1., 6.2., 6.8., 6.9. Договору гарантії, пункти 2.11., 2.13., 2.14. Додаткової угоди).
Враховуючи вищевикладене, Позивач звернувся до суду за захистом своїх законних права та інтересів шляхом стягнення з Відповідача суми заборгованості.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної-особи підприємця Гопкала Iгоря Анатолiйовича ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість яка виникла за кредитним договором №2279020492-КД-1 від 16.12.2021, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 236111,11 грн., заборгованість за процентами у розмірі 33439,89 грн., заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 236111,11 грн., судовий збір 3541,67 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст судового рішення складено на підписано 20.09.2023.
Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Е.В. Зекунов