Справа № 2-1060/2010 року
1 вересня 2010 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді: Калиновського М . М .
секретаря: Равлюк М . І .
за участю представника відповідача Мельничука М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Снятинського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити її перерахунок і виплату,-
Позивачка звернулася в суд з зазначеним позовом мотивуючи тим, що вона являється інвалідом другої групи першої категорії, є постраждалою від Чорнобильської катастрофи, її захворювання пов'язане з аварією на Чорнобильській атомній електростанції. Знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області. Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-7 від 28 лютого 1991 року, згідно якого пенсії особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій встановлюються у вигляді: державної пенсії: додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншим по 1 групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком: по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком: по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком; інвалідам 3 групи 50% мінімальної пенсії за віком.
Зазначила, що вона письмово зверталася до відповідача про здійснення перерахунку пенсії, однак їй було відмовлено.
Тому, просила визнати відмову відповідача у перерахунку пенсії неправомірною та зобов'язати відповідача усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки її пенсії та виплату недоплаченої пенсії.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву в якій просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, посилаючись на те, що позивачка дійсно є потерпілою від Чорнобильської катастрофи першої категорії та отримує пенсію по II групі інвалідності, яка відповідно до ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" складається з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Розмір пенсії позивачу визначений відповідно до ст.54 вказаного Закону, ч.5 якої встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності визначається КМ України. Положенням п.2 постанови КМ України № 1 від 03.01.2002 р. „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що розрахунок вказаних пенсій провадиться, виходячи із розрахункової величини в розмірі 19,91 грн. Визначення поняття мінімального розміру пенсії за віком в ст. 28 Законі України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягає застосуванню тільки щодо пенсій призначених за цим законом. Просив у задоволенні позову відмовити з вказаних підстав.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання належного розміру державної та додаткової пенсії інваліда II групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до змісту ст.ст. 10,11,58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відноситься до першої категорії та їй встановлено II групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12.12.2007 року та довідкою Сер. МСЕ-№ 202626 від 07.11.2007 року.
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, інвалідність яких пов'язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, відповідачем не оспорювалось, тому доказуванню не підлягає.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виплата якої відповідно до ст.53 Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно ч.5 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 р. № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст. ст. 50, 54 вказаного Закону.
Що стосується обчислення пенсії, то вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій інвалідів, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Таким чином, положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком. У зв'язку з наведеним посилання представника відповідача на те, що наведена норма Закону не може стосуватись спеціальних пенсій, призначених згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" судом до уваги не приймається.
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
З урахуванням наведеного Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області повинно було здійснити перерахунок та виплату позивачці державної та додаткової пенсії, виходячи зі збільшеного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Мінімальна пенсія за віком встановлюється Законом України про державний бюджет України на відповідний вік.
Доводи представника відповідача про те, що при розрахунку пенсії позивачці вони виконували вимоги Постанов Кабінету Міністрів України не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 8 ЦПК України у разі якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а в разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 р. та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положеннями Законів України «Про державний бюджет України 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» про викладення в новій редакції ст. 50 та ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними. За змістом наведених Рішень положення Закону, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення. Вказані Рішення мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Законів України «Про державний бюджет України 2007 рік» та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів". Визнані неконституційними положення Законів України «Про державний бюджет України 2007 рік» та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України відповідно до вимог ч.2 статті 152 Конституції України.
Отже, з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 р. відновлено дію ст. 50 та ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо встановлення розміру додаткової та державної пенсій особам, віднесеним до категорії 1, інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою.
На підставі викладеного, суд вважає, що позивачка має право на проведення перерахунку та виплату пенсій відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 07.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачці з 07.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року застосуванню підлягає ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тому відмову відповідача в проведенні позивачу перерахунку пенсії в розмірі, визначеному ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 наведеного Закону слід визнати неправомірною.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають до задоволення, тому слід визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті пенсії як інваліду ЧАЕС II групи згідно ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача провести позивачці перерахунок та виплату державної і додаткової пенсії інваліда II групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, згідно ст.ст. 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому Законом України про Державний бюджет України на відповідні роки.
В решті позовних вимог відмовити повністю.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст.22,46,50,92,113, 124, 152 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст. ст. 49, 50 ч.1, 54 ч.4, ст. 67 ч.1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 ч.1Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ст. ст. 10,11,58-60 ЦПК України, керуючись,ст. ст. 208, 209,212-215,218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити її перерахунок і виплату задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку та виплаті пенсії як інваліду II групи по інвалідності з 07.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, згідно ст.ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії інваліда II групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, згідно ст.ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком - державної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному Законом України про державний бюджет України на відповідні роки із врахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області через Снятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Головуючий: підпис
Суддя Снятинського районного суду М.М.Калиновський