Справа № 569/8312/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В.,
за участі секретаря судового засідання Янка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк"
до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2
про стягнення заборгованості
учасники справи у судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь три відсотки річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 24.02.2019 по 23.02.2022 в розмірі 2 271 доларів США та 43 центи.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 21.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Універсал Банк» (АТ «Універсал Банк» є правонаступником ВАТ «Банк Універсальний», ВАТ «Універсал Банк», ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_1 (відповідач 1) було укладено кредитний договір № 07-318-КФ-2007, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 34 000, 00 (тридцять чотири тисячі) дол. США. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 07-318-КФ-2007 від 21.06.2007 між кредитором та ОСОБА_2 (відповідачкою 2) 21.06.2007 було укладено договір поруки № 1, відповідно до п.1 якого поручителька зобов'язалася перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1 , що випливають з вищезазначеного кредитного договору. Згідно з п. 4 вказаного Договору поруки поручителька і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05.09.2018 по справі № 569/4221/15-ц задоволено позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 07-318-КФ-2007 від 21.06.2007 в розмірі 25 221,03 доларів США, вирішено питання щодо відшкодування судових витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Факт укладання між сторонами справи кредитного договору № 07- 318-КФ-2007 від 21.06.2007 та договору поруки №1 від 21.06.2007, факт отримання кредитних коштів та факт порушення умов кредитного договору встановлено судовим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05.09.2018 по справі № 569/4221/15-ц, а тому дані обставини доказуванню не підлягають. На підставі викладеного, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів три відсотки річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 24.02.2019 по 23.02.2022 в розмірі 2 271 доларів США та 43 центи.
У судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Від представника відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, судом встановлено таке.
21 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 07-318-КФ-2007.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №07-318-КФ-2007 від 21.06.2007 між кредитором та ОСОБА_2 21.06.2007 було укладено договір поруки № 1.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05.09.2018 у справі №569/4221/15-ц позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 07-318-КФ-2007 від 21.06.2007 в розмірі 25 221,03 доларів США, вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 67962378 приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О., відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 569/4221/15-ц, виданого Рівненським міським судом 17.10.2018.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У Постанові Верховного Суду у складі Великої Палати від 11.04.2018 по справі № 758/1303/15-ц надано висновки про правильне застосування норм права, де вказано, що «Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.».
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
За правилом ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 по справі № 127/15672/16-ц вказано наступне: «Правовий аналіз положень статей 526,599,611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц.
Як вказує позивач у своїй позовній заяві та не оспорюється відповідачами, станом на даний час рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05.09.2018 по справі № 569/4221/15-ц залишається невиконаним.
Згідно з наданим позивачем розрахунком про стягнення заборгованості трьох процентів річних заборгованість відповідачів становить 2 271,43 дол. США. Вказаний розрахунок не спростований відповідачами належними та допустимими доказами.
з відповідачів, сума, що підлягає стягненню - 2 271,43 дол.США.
Враховуючи викладене вище позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача трьох відсотків річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 24.02.2019 по 23.02.2022 в розмірі 2 271 доларів США та 43 центи підлягає задоволенню.
Крім того, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2 684, 00 грн.
Враховуючи те, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1342, 00 грн з кожного.
Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору - з ОСОБА_1 в розмірі 1342 грн. та з ОСОБА_2 в розмірі 1342 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 141, 142, 258-259, 263-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" три відсотки річних за час прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 24.02.2019 по 23.02.2022 в розмірі 2 271 доларів США та 43 центи.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1342, 00 грн
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1342, 00 грн
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Акціонерне товариство "Універсал Банк" (м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352);
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідачка: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складене та підписане 25.09.2023
Суддя Левчук О. В.