Іменем України
28 вересня 2010 року колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого : Фоміна Ю.В.,
суддів: Андрушкевича С.З.,Слісарчука Я.А.
з участю прокурора: Філя С.В.
засудженого: ОСОБА_1
потерпілого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 липня 2010 року, яким:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, українця, з середньою освітою, одруженого , на утриманні неповнолітня дитина, до затримання працював охоронцем в ПП Газаров , раніше не судимого
засуджено за ст.121 ч.1 КК України на п'ять років позбавлення волі. Строк відбування покарання постановлено рахувати з моменту затримання - з 24.10.2008 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 80 000 грн., на користь Новоград-Волинського міськрайонного ТМО 1127 грн.35 коп. за стаціонарне лікування ОСОБА_2 Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишено попереднім - утримання під вартою. Питання щодо речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
Згідно вироку , 7 травня 2007 року о 14 годині , ОСОБА_1,знаходячись на вул.Вокзальній в м.Новограді-Волинському, неподалік будинку №42 , зустрівся з ОСОБА_2 В ході розмови між ними , на ґрунті ревнощів виник конфлікт з приводу стосунків між ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_1
Справа: №11-596\10 Головуючий в 1 інстанції: Верозуб О.А.
Категорія: ст.121 ч.1 КК України Суддя -доповідач: Андрушкевич С.З.
Під час цього конфлікту ОСОБА_1 умисно завдав удару рукою в обличчя ОСОБА_2 , від чого той впав на землю. Коли ОСОБА_2 піднявся і став підходити до ОСОБА_1, останній дістав з спортивної сумки дерев'яну палицю та умисно завдав нею удару по руці ОСОБА_2Потім цією ж палицею ОСОБА_1 завдав ударів по голові та спині потерпілого, від чого той впав на землю, а ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік. Внаслідок дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя у вигляді вдавленого перелому лівої тім'яної кістки, забою головного мозку, та легкі тілесні ушкодження у вигляді синців в поперековій ділянці.
В апеляції потерпілий вказував , що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину та особі засудженого, є явно несправедливим, а сума відшкодування моральної шкоди є недостатньою та не відповідає його моральним та фізичним стражданням. Крім цього , на думку апелянта , не в повній мірі виконано вимоги , викладені в ухвалі апеляційного суду від 20.10.2009 року , не з'ясовано з достатньою повнотою дані про особу засудженого, те що він двічі перебував у розшуку та ухилявся від слідства і суду , не працював. Також по справі не були допитані свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що має істотне значення по справі, а свідок ОСОБА_6 був допитаний у його відсутність. На думку апелянта, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.ст.15, 115 КК України , як замах на умисне вбивство, поскільки сила ударів та їх спрямованість свідчать про таке. Крім цього, вирішуючи цивільний позов , суд об'єктивно не оцінив наслідки від заподіяного ОСОБА_1 Внаслідок травми його , ОСОБА_2, визнано інвалідом другої групи безстроково, не працює права рука. Тому просив вирок змінити, перекваліфікувати дії засудженого на ст.15,115 КК України , призначити йому більш суворе покарання, цивільний позов задовольнити в повному об'ємі.
Заслухавши доповідача, потерпілого, який апеляцію підтримав, прокурора, який заперечував проти апеляції, міркування засудженого про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочину за викладених у вироку обставин, ґрунтується на зібраних у справі доказах, зокрема, показаннях потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_4, даних судово-медичного експертиз за №163,42,4191 , протоколів відтворення обстановки і обставин події, протоколів пред'явлення для упізнання.
При цьому суд першої інстанції під час судового слідства оголосив покази свідків ОСОБА_3Ю, ОСОБА_4, та ОСОБА_5, дані ними на досудовому слідстві та визнав, що їх неявка в судове засідання відбулася з поважних причин.
Свідок ОСОБА_6 дійсно був допитаний у відсутності потерпілого, однак пояснив , що бійки не бачив , лише бачив як втікав ОСОБА_1. Такі ж покази дав і на досудовому слідстві.
Аналіз зібраних по справі доказів дає підстави колегії суддів апеляційного суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ст.121 ч.1 КК України, поскільки судом першої інстанції встановлено, що у ОСОБА_1 не було умислу на вчинення вбивства потерпілого.
Це вбачається з способу заподіяння тілесних ушкоджень, знаряддя вчинення злочину, кількості та локалізації завданих ударів, причини припинення злочинних дій, поведінки учасників , що передувала події, їх стосунків.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу та всіх обставин справи, у тому числі і тих, на які є посилання в апеляції.
Вирішуючи заявлений по справі цивільний позов потерпілого, суд першої інстанції врахував ті душевні та фізичні страждання , яких зазнав ОСОБА_2, їх глибину тривалість і складність його лікування, і обґрунтовано задовольнив позов частково , у вищезгаданому розмірі.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону України не виявлено. Підстави для зміни вироку за мотивами, викладеними в апеляції, відсутні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новоград- Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 липня 2010 року щодо засудження ОСОБА_1 за ст.121 ч.1 КК України - без зміни.
Судді: