Справа №2-33995/10
27 вересня 2010 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Якухно О.М.
з секретарем Турбал В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
Позивач просить стягнути на її користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.ст.37, 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в сумі 21486 грн. (з них: ст.37 - 12771 грн., ст.48 - 8845 грн.) мотивуючи тим, що вона проживає в м.Овруч Житомирської області і є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та має 2 групу інвалідності. Їй виплачувалися компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 48 Закону становить вказану вище суму.
Позивач просить справу розглянути без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Позивач проживає в м.Овруч Житомирської області, що підтверджується копією паспорта. Згідно копії посвідчення вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та являється інвалідом 2 групу.
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст.ст.37, 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримувала згідно постанов КМ України № 836 від 26.07.96 та № 562 від 12.07.05 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 - 2,1 грн., ст.48 - 120 грн..
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :
- - ст.37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати;
- - ст.48 Закону - щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 2 групи - п'ять мінімальні заробітні плати.
Вищевказаною статтею 48 закону також визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Зазначеними вище постановами №№ 836 та 562 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :
- - для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;
- - ст.48 Закону - щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 2-ї групи - 120 грн..
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій , передбачених цим Законом , відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Статтею 8 ЦПК України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.37 Закону за період з 1 липня 1999 року по 30 червня 2010 року, за виключенням періоду з 1 січня 2006 року по 8 липня 2007 року та з 1 січня по 21 травня 2008 року та ст.48 Закону за 2005, 2009, 2010 роки, що вбачається з розрахунку, але вимоги за ст.37 Закону не підлягають задоволенню за червень 2010 року, оскільки доказів про отримання коштів за ці місяці не надано.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 268 ЦК України визначено вимоги, на які строки позовної давності не поширюються.
Частиною другої ст.268 ЦК України визначено, що законом можуть встановлюватися також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.
Позов подано до суду в липні 2010 року, а тому в задоволенні вимог за ст.37 Закону за період з 1 липня 1999 року по 31 грудня 2005 року та за ст.48 Закону за 2005 рік слід відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року - 460 грн., з 1 січня 2008 року - 515 грн., з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн., з 1 квітня 2009 року - 625 грн., з 1 липня 2009 року - 630 грн., з 1 жовтня 2009 року - 650 грн., з 1 листопада 2009 року - 744 грн., з 1 січня 2010 року - 869 грн., з 1 квітня 2010 року - 884 грн., з 1 липня 2010 року - 888 грн..
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить (в залежності від відпрацьованого часу):
за ст.37 Закону:
- - з 9 липня по 31 грудня 2007 року : (440х40%х70,97%+440х40%х2+460х40%х3)-2,1х70,97%-2,1х5=1016,92 грн.;
- - з 22 травня по 31 грудня 2008 року : (525х40%х32,26%+525х40%х4+545х40%х2+605х40%)-2,1х32,26%-2,1х7=1570,37 грн.;
- - з 1 січня по 31 грудня 2009 року : 605х40%х3+625х40%х3+630х40%х3+650х40%+744х40%х2)-2,1х12=3062 грн.;
- - з 1 січня по 31 травня 2010 року : (869х40%х3+884х40%х2)-2,1х5=1739,50 грн., а всього 7388,79 грн..
за ст.48 Закону:
- при виплаті коштів в червні 2009 року : (625х5)-120=3005 грн..
- при виплаті коштів в квітні 2010 року : (884х5)-120=4300 грн., а всього 7305 грн..
В стягненні решти суми за ст.ст.37,48 Закону слід відмовити за безпідставністю.
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Від сплати судового збору сторони звільнені : позивач згідно п.18 ст.4, відповідач - ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення Овруцької міської ради від 11.02.10.
Позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року в сумі 7305 грн. 00 коп., щорічну допомогу на оздоровлення за 2009, 2010 роки (ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) в сумі 7305 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 120 грн..
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, за період з 1 липня 1997 року по 31 грудня 2005 року та щорічну допомогу на оздоровлення за 2005 рік відмовити за пропуском строку звернення до суду.
В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подана заява в Овруцький районний суд протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачем - в цей же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення (крім відповідача), можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.