ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Апеляційне провадження № 11-сс/818/1210/23 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 643/8551/23 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/643/1094/23
Категорія: у порядку КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфіренції залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221170002964 від 22.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 24.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено на нього наступні обов'язки у вигляді:
- заборони залишати житло за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 цілодобово;
- заборони спілкуватися з потерпілим та свідком у даному кримінальному провадженні буз присутності слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи органу досудового розслідування;
- здати на зберігання до центрального органу виконавчою влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України в в'їзд в Україну в разі їх наявності.
Встановлено строк дії ухвали до 24.11.2023.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, прокурор посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді.
Посилається, що при винесені оскаржуваної ухвали, слідчий суддя піддав сумніву кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_6 за частиною 4 статті 187 КК України та вважав, що вказана кваліфікація побудована виключно на факті застосування підозрюваним газового балончику.
Прокурор вважає, що відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не в повній мірі враховано наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України та на даному етапі кримінального провадження запобігти наявним ризикам можливо лише застосувавши до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, прокурор до суду апеляційної інстанції не прибув, падав заяву про розгляд апеляційної скарги без її участі.
Відповідно до вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023221170002964 від 22.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.
22.08.2023 о 12:50 год. ОСОБА_6 затримано в порядку статті 208 КПК України.
23.08.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.
Звертаючись з клопотанням про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилався на те, що у разі перебування підозрюваного ОСОБА_6 на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, негативно впливати на встановлення всіх обставин злочину, шляхом тиску на потерпілого та свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 та застосовуючи відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважав, що надані органом досудового розслідування докази свідчить про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, а також вважав, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України. Разом з цим, слідчий суддя вважав, що прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України та дійшов висновку, що органом досудового розслідування не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання встановлених ризиків.
З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 176 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Апеляційний суд вважає, що мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам статті 196 КПК України.
З висновками слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього, відповідно до частини 5 статті 194 КПК України процесуальних обов'язків, з огляду на те, що органом досудового розслідування на час розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Прокурор в поданій апеляційній скарзі не оскаржує прийняте слідчим суддею рішення в частині підстав для обрання запобіжного заходу, проте вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, є недостатнім для запобіганню ризиків та не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
На думку колегії суддів, в апеляційній скарзі, прокурором не наведено переконливих обставин, які можуть вказувати на те, що підозрюваний порушуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечать здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
За викладених у сукупності обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування, а саме забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутності підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова - ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкоів від 24.08.2023 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: