"01" квітня 2010 р.Справа № 10/5-10-134
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
про розірвання договору оренди та стягнення 39228,43 грн.
Суддя Смелянець Г.Є.
за участю представників сторін
від позивача: ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_4 за довіреністю від 08.10.2009р. №3170
від відповідача: не з'явився
Суть спору: ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про розірвання договору оренди автомобіля №28 від 03.12.2008р., який укладений між позивачем і ФОП ОСОБА_3 та про стягнення з ФОП ОСОБА_3 39228,43 грн., з яких, 7500 грн. -заборгованість відповідача зі сплати орендної плати з 04.01.2009р. по 25.03.2009р.; 13209 грн. -матеріальна шкода, що спричинена майну позивача, а саме автомобілю, який пошкоджений відповідачем під час орендного користування цим автомобілем; 319,43 грн. - індекс інфляції, що нарахований відповідачу з травня 2009 року по жовтень 2009 року на суму матеріальної шкоди; 18200 грн. -збитки у виді неодержаного доходу зі сплати орендної плати з 01.04.2009р. по 31.10.2009р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного з відповідачем договору оренди автомобіля №28 від 03.12.2008р. передав останньому в оренду автомобіль ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1. З 03.12.2008р. по 03.01.2009р. відповідачем належним чином виконувалися умови договору оренди щодо сплати орендної плати позивачу, а з 04.01.2009р. відповідач без жодних пояснень припинив оплату орендної плати. 25.03.2009р. позивач знайшов свій автомобіль за адресою АДРЕСА_3, який був покинутий відповідачем і знаходився у пошкодженому стані, про що позивачем за участю громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 складений відповідний Акт огляду автомобілю, в якому перелічені недоліки автомобілю, що виявлені шляхом візуального огляду, а також перелічені відсутні в автомобілі речі. В подальшому позивачем проведені ремонтні роботи пошкодженого автомобілю та придбані речі, які були відсутні в автомобілі, загальна вартість яких становить 13209 грн., що і являється матеріальною шкодою, спричиненою майну позивача та на яку позивачем на підставі ст.625 ЦК України здійснено нарахування інфляційних з травня 2009 року по жовтень 2009 року, розмір яких становить 319,43 грн. Також позивач посилається на те, що з 04.01.2009р. по 25.03.2009р. у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 7500 грн., та позивачу спричинені збитки у вигляді неодержаного доходу від сплати орендної плати з 01.04.2009р. по 31.10.2009р. в сумі 18200 грн. Окрім того, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди позивач обґрунтовує тим, що відповідач залишив орендований автомобіль без догляду в пошкодженому стані, з недоліками обладнання, а тому на підставі ч.2 ст.651 ЦК України, п.п.1,3 ст. 783 ГК України договір підлягає розірванню.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву про уточнення позовних вимог від 01.03.2010р. за вх.№5219, згідно з якою, позивач просить суд розірвати договір оренди автомобіля №28 від 03.12.2008р., який укладений між позивачем і відповідачем та стягнути з відповідача 44709 грн., з яких, 7500 грн. -основний борг зі сплати орендної плати з 04.01.2009р. по 25.03.2009р.; 13209 грн. -збитки у виді витрат позивача на відновлення пошкодженого автомобілю; 24000 грн. -збитки у виді неодержаного доходу зі сплати орендної плати з 01.04.2009р. по 03.04.2010р.
Відповідач у судові засіданні не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвала суду про порушення провадження у справі від 11.01.2010р., яка відправлена відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, одержана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а ухвали суду про відкладення розгляду справи від 03.02.2010р., 17.02.2010р., 01.03.2010р., 19.03.2010р., які також відправлені відповідачу на вищевказану адресу, повернуті до суду органами поштового зв'язку з позначенням «за закінченням терміну зберігання», а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.
Ухвалою в.о. голови суду строк розгляду справи продовжений до 01.04.2010р.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою позивача та його представника оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та йього представник, суд встановив:
03.12.2008р. між ФОП ОСОБА_2 (позивач, орендодавець) і ФОП ОСОБА_3 (орендар, відповідач) укладений договір оренди автомобілю №28, згідно з яким, позивач передає в тимчасове користування автомобіль марки ВАЗ 2106 випуску 1982 року, кузов НОМЕР_2, колір зелений, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований в МРЕО м. Іллічівська 03.08.2007р., вартістю 16 000 грн., а відповідач зобов'язаний: своєчасно і в повному обсязі здійснювати орендні платежі по даному договору (п.2.2.); експлуатувати автомобіль в строгій відповідності з Правилами дорожнього руху, Правилами техніки безпеки і іншими нормативними актами України, положеннями даного договору і вимогами позивача (п.2.3.); підтримувати автомобіль з обладнанням в нормальному експлуатаційному складі і надавати на СТО, вказані позивачем для здійснення ремонту і технічного обслуговування на протязі всього строку дії договору (п.2.5.); використовувати під час експлуатації автомобіль виключно з обладнанням наданим його позивачем і не вправі змінювати зовнішній вигляд автомобілю, в т.ч. салону, використовуючи рекламні щити, наклейки і інші без попереднього узгодження з позивачем (п.2.9.); всі претензії позивачу відносно комплектності, дефектів, неполадок, пошкоджень та інші до автомобілю, що передається в оренду повинні бути заявлені відповідачем до моменту підписання Акту приймання-передачі і зафіксовані в ньому. Відповідач несе відповідальність за дефекти, пошкодження і недоліки автомобіля з моменту підписання Акту приймання-передачі (п.2.11.)
Згідно з розділом 3 договору, в якому встановлені умови щодо орендних платежів і порядку розрахунків, вартість оренди автомобіля в місяць становить суму в розмірі 2600 грн. (п.3.1.); відповідач зобов'язується щоденно виплачувати за оренду автомобілю орендної плати в розмірі 100 грн. (п.3.2.); оплата здійснюється відповідачем щоденно шляхом внесення готівкових грошових коштів в касу позивача (п.3.3.).
У розділі 4 договору встановлено, що договір укладений на строк 03.12.2008р. по 03.04.2010р. і може бути пролонгований сторонами на тих самих умовах за взаємною згодою (п.4.1.). За взаємною згодою сторін договір може бути розірваний до закінчення строку дії договору. Про припинення строку дії даного договору сторони повідомляють одна одну за чотирнадцять днів до фактичного розірвання. Після виконання умов, передбачених договором і підписання Акту приймання-передачі даний договір вважається розірваним (п.4.2.).
Умовами п.5.1. договору передбачено, що відповідач несе повну матеріальну відповідальністю за схоронність орендованого автомобіля і обладнання. У разі втрати або пошкодження відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу спричинені збитки, або надати рівноцінний автомобіль і обладнання на протязі п'яти банківських днів після його втрати або пошкодження.
Згідно з умовами п.5.3. договору у випадку прострочення відповідачем сплати орендного платежу, інших передбачених договором платежів, або нарахованих штрафних санкцій на строк більш ніж 5 днів, позивач одержує право за власною ініціативою розірвати даний договір і вимагати від відповідача компенсації понесених збитків.
Відповідно до умов п.6.1. договору договір може бути достроково припинений або змінений за згодою сторін, а згідно з умовами п.6.2. договору дострокове розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою позивача можливе у випадках: якщо відповідач експлуатує автомобіль з порушенням вимог визначених договором; якщо відповідач не виконує (виконує не належним чином) вимоги і нормативи стосовно експлуатації автомобіля і внесення орендної плати і інших платежів, передбачених договором, нормами діючого законодавства.
У п.5.4. договору встановлено, що у випадку достроково припинення дії (розірвання) даного договору по іншим підставам, відповідач лишається права експлуатувати автомобіль і обладнання і зобов'язаний вернути їх позивачу у вказані ним строки і місце до моменту підписання відповідного акту приймання-передачі.
Також 03.12.2008р. між сторонами підписаний Акт приймання-передачі автомобіля, який є Додатком №1 до договору, та згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування автомобіль ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_3, а також додаткове обладнання до автомобіля: домкрат -1 штука, запасне колесо -1 штука, ключ балонний -1 штука, маячок -1 штука, вогнегасник -1 штука, автоколонки «Pioneer»-4 штуки, радіостанцію KENWOOD -2260 №55888335, акумуляторну батарею - 1 штука, зарядне обладнання -1 штука, магнітофон «Pioneer»-1 штука, техпаспорт на автомобіль -1 штука.
Разом з тим судом встановлено, що з 03.12.2008. по 02.01.2009р. відповідач належним чином виконував своїх договірні зобов'язання щодо щоденної сплати орендної плати позивачу, що підтверджується витягом із зошиту обліку грошових коштів орендованого автомобіля позивача.
З 03.02.2009р. відповідач припинив внесення щоденних орендних платежів, а 25.03.2009р. позивач знайшов переданий в оренду відповідачу автомобіль за адресою: АДРЕСА_3, про що свідчить Акт огляду автомобіля, який складений позивачем за участю громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, та згідно з яким, при візуальному огляді автомобіля виявлені наступні недоліки:
1. Задня частина автомобіля повністю розбита (крила, багажник, бампер, задні фари). 2. Резина не пригідна до норм технічної експлуатації (лисая, порізаний корд). 3. В салоні автомобіля з боку водія не працює склопідємник . 4. Автомагнітола Pioneer відсутня. 5. Салон забруднений, потребує хімчистки. 6. Відсутні задні бризговіки. 7. Переднє праве крило подряпаний. 8. Молдинг збоку відірваний. 9. Передній бампер погнутий. 10. Капот деформований із значними сколами і подряпинами. 11. Ліве крило деформовано зі сколами.
В подальшому позивачем здійснені дії щодо усунення виявлених в автомобілі недоліків, вартість яких становить 13209 грн., в т.ч. 5340 грн. -вартість ремонтних робіт автомобіля, про що свідчить Акт виконаних робіт від 19.05.2009р., який підписаний між позивачем і ФОП ОСОБА_10, та згідно з яким, останньою виконані зварювально-рихтовочні роботи загальною вартістю 2200 грн., фарбування пошкоджених частин кузова вартістю 2400 грн., заміна тормозних підкладок вартістю 40 грн., заміна склопідємників вартістю 70 грн., заміна амортизаторів вартістю 80 грн., заміна торпеди вартістю 500 грн., заміна ущільнених резинок вартістю 50 грн.; 7614 грн. - вартість матеріалів, які придбані позивачем з метою відновлення автомобілю, з яких, 2800 грн. -вартість автомагнітоли Pioneer 500 ОВ, про що свідчить товарний чек Авторинку «Успіх»від 15.05.2009р., 1104 грн. -вартість ущільнювачів дверей, амортизаторів, колодок, тасолу, масла, фільтрів,про що свідчить товарний чек ФОП ОСОБА_11 від 15.05.2009р., 1000 грн. -вартість торпеди ВАЗ 2106, про що свідчить чек СПД ОСОБА_12, 1290 грн. -вартість крила у кількості 2 шт., багажнику, бамперу, фар задніх у кількості 2 шт., склопідємника, бризговиків у кількості 2 шт., молдингу, про що свідчить чек ФОП ОСОБА_12, 1420 грн. -вартість покришок у кількості 4 шт., про що свідчить чек ФОП ОСОБА_12; 255 грн. -вартість послуг, що надані ТОВ «Альянс-Сервіс-Юг»з перевезення автомобілю за маршрутом Іллічівськ-Одеса (ринок «Куяльник»)-Іллічівськ, про що свідчить розрахункова квитанція №013396, згідно з якою, розрахунок за надані послуги проведені ОСОБА_5 16.05.2009р.
Після проведення робіт з відновлення автомобілю позивач на підставі виданої ним довіреності від 13.06.2009р. передав цей автомобіль в експлуатацію громадянам ОСОБА_13 та ОСОБА_13
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, вимоги якої кореспондуються з вимогами ч.1 ст.283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У ч.1 ст.760 ЦК України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспожита річ), а відповідно до вимог ч.3 ст.760 ЦК України особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з вимогами ч.1 ст.798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо, а відповідно до вимог ч.1 ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
Як вище встановлено господарським судом, 03.12.2008р. на виконання умов укладеного між сторонами договору оренди автомобіля, згідно з яким, позивач зобов'язався передати відповідачу в тимчасове користування автомобіль марки ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_4, вартістю 16000 грн., а відповідач зобов'язався здійснювати користування автомобілем відповідно до умов договору та щоденно сплачувати позивачу орендні платежі в розмірі 100 грн., сторонами підписаний Акт приймання-передачі автомобіля від 03.12.2008р., згідно з яким, позивач передав, а відповідач прийняв автомобіль ВАЗ 2106 державний номер НОМЕР_4 та додаткове обладнання до автомобіля, а 02.12.2008р. позивачем видано довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстрована у реєстрі за №13194, та згідно з якою, позивач надає відповідачу право користування автомобілем ВАЗ 2106, 1982 року випуску, двигун НОМЕР_5, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6, виданого РЕВ 3-го МРВ УДАЇ ГУМВС України в Одеській області 10.08.2007р.
Відповідно до ч.ч.1,2,5,6 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У договорі оренди автомобілю встановлена палата за користування автомобілем в розмірі 2600 грн. в місяць, а також встановлено, що орендна плата сплачується відповідачем щоденно в розмірі 100 грн. шляхом внесення готівки в касу позивача.
Вищевстановлені обставини справи свідчать, що орендна плата у вказаній в договорі сумі належним чином сплачувалася відповідачем позивачу з 03.12.2009р. по 03.01.2009р., що підтверджується витягом із зошиту обліку грошових коштів орендованого автомобіля позивача, а з 03.01.2009р. відповідач без жодних пояснень припинив сплачувати орендну плату за користування орендованим автомобілем. При цьому жодних пояснень щодо обставин, які призвели до припинення сплати орендної плати, як і жодних заперечень щодо наявності боргу зі сплати орендної плати позивачу з 04.01.2009р. по 25.03.2009р. в сумі 7500 грн. відповідач до суду не надав.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 7500 грн., а отже, і їх задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у виді витрат позивача на відновлення пошкодженого автомобілю в сумі 13209 грн. та збитків у виді неодержаного доходу від сплати орендної плати з 01.04.2009р. по 03.04.2010р. в сумі 24000 грн., господарський суд виходить з наступного.
Умовами укладеного між сторонами договору оренди автомобіля передбачено, що відповідач несе повну матеріальну відповідальність за схоронність орендованого автомобіля і обладнання. У випадку втрати або пошкодження відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу спричинені збитки, або надати рівноцінний автомобіль і обладнання на протязі п'яти банківських днів після його втрати або пошкодження.
Поряд з цим вимогами ч.1 ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Водночас вимогами ст.224 ГК України також встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушено. В силу вимог ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, в т.ч. включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства та неодержаний прибуток (втрачена вигода), на якій сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Вимогами ч.1 ст.614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявність її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому в силу вимог частини другої вказаної статті ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином із вищевикладених вимог чинного законодавства України випливає, що застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення з наступних елементів: 1) протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; 2) шкідливий результат такої поведінки (збитки); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; 4) вина правопорушника. При цьому доводження наявності перших трьох елементів складу цивільного правопорушення покладається на позивача у справі.
Між тим, з огляду на вимоги ст.33 ГПК України, згідно з якою, кожна особа повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також вимоги ст.34 ГПК України, згідно з якою, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, господарський суд відхиляє докази, що надані позивачем в якості підтвердження наявності спричинених відповідачем збитків у виді витрат позивача на відновлення пошкодженого автомобілю, з наступних мотивів.
Згідно з доводами позивача 25.03.2009р. останній знайшов переданий відповідачу в оренду автомобіль за адресою АДРЕСА_3, який відповідач залишив без догляду, та який знаходився у пошкодженому стані. Такі доводи позивач підтверджує Актом огляду автомобілю, що складений самим позивачем за участю перелічених в Акті громадян. При цьому доказів того, що позивач не перебуває з переліченими в Акті громадянами у дружніх або родинних стосунках позивач до суду не надав. Поряд з цим після виявлення залишеного відповідачем автомобілю позивач не звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо виявлених обставин. Більш того, обставини, які встановлені в Акті стосовно пошкоджень автомобілю свідчать, що вказаний автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, якою відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 та п.2 Порядку обліку дорожньо-транспортних пригод, затверджених постановою КМУ від 30.06.2005р. №538 являється подія (небезпечний випадок), що сталася під час руху дорожньо-транспортного засобу унаслідок якої загинули або травмовані люди чи завдані матеріальні збитки. Згідно з вимогами п.2.10. Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції.
Між тим у зв'язку з тим, що позивач не повідомив орган чи підрозділ міліції про дорожньо-транспортну пригоду, в яку потрапив орендований відповідачем автомобіль та який розшуканий позивачем, жодних матеріалів працівниками ДАЇ оформлено не було. Також позивач не звернувся до компетентних органів з метою проведення оцінки пошкодженого автомобілю та визначення розміру збитків, що спричинені внаслідок пошкодження цього автомобіля, а в силу вимог ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов'язком у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Разом з тим позивач не надав до суду доказів, які підтверджують, що у період з 01.04.2009р. по 03.04.2010р. доход позивача від сплати орендної плати становив би 24000 грн. Тим більш, що на підставі довіреності від 13.06.2009р. позивач передав цей автомобіль в експлуатацію іншим громадянам ОСОБА_13 та ОСОБА_13
Більш того, на момент розгляду справи у суді позивач не скористався своїм правом розірвання договору оренди в односторонньому порядку, а тому 24000 грн. за своєю правовою природою не є збитками у виді неодержаного позивачем доходу.
З огляду на такі обставини справи господарський суд дійшов висновку про недоведеність і необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у виді витрат позивача на відновлення пошкодженого автомобілю в сумі 13209 грн. та збитків у виді неодержаного доходу від сплати орендної плати з 01.04.2009р. по 03.04.2010р. в сумі 24000 грн., а оте, і відмову в їх задоволенні.
Щодо позовних вимог в частині розірвання укладеного з відповідачем договору оренди, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору.
Згідно з вимогами ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до вимог ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлено, що дострокове розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою позивача можливе у випадках: якщо відповідач експлуатує автомобіль з порушенням вимог визначених договором; якщо відповідач не виконує (виконує не належним чином) вимоги і нормативи стосовно експлуатації автомобіля і внесення орендної плати і інших платежів, передбачених договором, нормами діючого законодавства.
З огляду на вищевикладене, а також встановлені обставини справи, які свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо щоденного внесення орендної плати позивачу з 04.01.2009р. по 25.03.2009р., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині розірвання договору оренди від 03.12.2008р., який укладений між позивачем і відповідачем.
На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди автомобілю від 03.12.2008р. №28, який укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 і Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3.
3.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (68001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_8) основний борг в сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 53 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 37 (тридцять сім) грн. 76 коп.
4. В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Рішення підписане 01 квітня 2010р.
Суддя