"15" березня 2010 р.Справа № 34/197-09-6313
за позовом Військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про розірвання договорів, зобов'язання до вчинення певних дій та стягнення на загальну суму 1073,23грн.
Суддя Фаєр Ю.Г.
В судовому засіданні приймали участь представники
від Військового прокурора Болградського гарнізону: Уразовський С.І., помічник військового прокурора Одеського гарнізону Південного РУ, діючий на підставі посвідчення №030 від 04.09.08р.(довіреність №5725 від 24.09.09р.);
від Міністерства оборони України: Турченко О.В., діючий на підставі довіреності №220/100/д від 18.01.10р.;
від Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району: Турченко О.В., діючий на підставі довіреності №5 від 25.01.10р.;
від відповідача: ОСОБА_2-особисто. В судове засідання 15.03.2010р. не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору від 31.12.03р. №6/2003, додаткового договору від 30.03.07р., додаткового договору від 05.01.08р. укладених між Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частиною району та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; стягнення з відповідача на користь Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району грошових коштів в сумі 974,21грн., зобов'язання відповідача повернути Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району будівлю та земельну ділянку, передані за договором оренди від 31.12.03р. №6/2003.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.09р. порушено провадження у справі №34/197-09-6313.
В судовому засіданні 12.02.2010р. представник Військового прокурора Болградського гарнізону подав уточнення позовних вимог від 08.02.10р. вих№193, згідно яких просить суд розірвати договір від 31.12.03р. №6/2003, додатковий договір від 30.03.07р., додатковий договір від 05.01.08р., укладені між Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; стягнути з відповідача на користь держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району грошові кошти за заборгованість із орендної плати на суму 1011,59грн., за заборгованість із сплати компенсації земельного податку на суму 61,64грн., а всього 1073,23грн.; зобов'язати відповідача повернути Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району будівлю та земельну ділянку, передані за договором оренди від 31.12.03р. №6/2003.
Ухвалою в.о. голови господарського суду Одеської області від 12.02.10р. строк розгляду справи продовжено по 16.03.10р., в порядку ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Військового прокурора Болградського гарнізону на уточнених позовних вимогах наполягає.
Представник Міністерства оборони України уточнені позовні вимоги підтримує.
Представник Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району підтримує уточнені позовні вимоги та просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у поясненнях по суті спору від 29.01.10р. вих№134(вх№3479 від 12.02.10р.).
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 25.01.10р.(вх№1557).
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
31.12.2003р. між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району Південного оперативного командування (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди №6/2003 нерухомого військового майна, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення будівлі за генеральним планом №83, площею 43,2кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі та обліковується в Білгород-Дністровської КЕЧ району вартість якого визначена згідно з Актом оцінки і становить за експертною оцінкою 3378грн.
Пунктом 1.2 передбачено, що майно передається в оренду з метою для використання під майстерню виготовлення та реалізації металевих виробів.
Згідно п.10.1 договір діє з 31.12.2003р. строком на п'ять років.
Відповідно до п.3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2002р.) 42,52грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.
За умовами п.3.2 цього договору орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.
Згідно п.3.3 даного договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний розрахунковий рахунок Білгород-Дністровської КЕЧ району в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п.3.5 вказаного договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової оплати в розмірі не менше ніж орендна плата за один місяць. Орендар сплачує авансову оплату протягом 10 днів з моменту підписання договору (п.3.7 названого договору).
Розділом 5 даного договору визначені обов'язки орендаря, зокрема, відповідно до п.5.2 цього розділу орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 5.3 зазначеного розділу встановлено, що протягом місяця після укладення цього договору Орендар зобов'язаний застрахувати орендоване майно на його вартість згідно Акту оцінки, але не меншу ніж балансова вартість, за рахунок власних коштів на користь Орендодавця в порядку, визначеному законодавством, та надати Орендодавцю завірену печаткою копію страхового полісу.
Згідно п.5.11 договору Орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.
На виконання вимог ст.18 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.06р. №1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” 30.03.2007р. між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено додатковий договір до договору оренди №6/2003 від 31.12.03р. нерухомого військового майна, розташованого в Білгород-Дністровському гарнізону за адресою: АДРЕСА_1), згідно якого п.3.1 розділу 3 викладено в наступній редакції: „Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий та перший місяць оренди січень 2007р. на рівні 108грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95р. №786(із змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.06р. №1846), яка становить без ПДВ за базовий місяць та перший місяць оренди січень 2007р. 77,76грн. Орендна плата за базовий та перший місяць оренди січень - 2007р. визначена з індексом інфляції за січень 2007р. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за наступні місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на індекси інфляції за наступні місяці.”
05.01.2008р., на виконання Закону України „Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору найму будівлі” від 20.12.06р. між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено додатковий договір до договору оренди №6/2003 від 31.12.03р. нерухомого військового майна, розташованого в Білгород-Дністровському гарнізону за адресою: АДРЕСА_1), відповідно до якого п.5.11 розділу 5 викладено в наступній редакції: „5.11. Щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,03568га, на яку Орендарю відповідно до ст.796 Цивільного кодексу України надається право користування для досягнення мети оренди.”.
Крім того, згідно вказаного додаткового договору п.10.1 розділу 10 договору оренди №6/2003 від 31.12.03р. нерухомого військового майна, розташованого в Білгород-Дністровському гарнізону за адресою: АДРЕСА_1) викладено в наступній редакції: „10.1. Даний договір діє з 05.01.2008р. по 05.01.2011р.”
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.14 Закону України „Про Збройні Сили України" майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.
Згідно ст.ст.1, 3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Також ст.2 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” визначено, що Міністерство оборони України здійснює відповідно до Закону управління військовим майном, у тому числі (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, у тому числі у разі їх розформування.
Згідно п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-ІV, що набрав чинності з 01.01.2004р. -Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до п.4 прикінцевих положень Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-ІV, що набрав чинності з 01.01.2004р. -Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до розділу ІХ зазначеного кодексу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Таким чином, до правовідносин, що є предметом спору за цією справою, необхідно застосовувати Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України від 16.01.2003р.
Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах якої право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.
Частиною 3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
В абзаці другому пункту 13 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.
У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
17.06.09р. Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району направлено на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 претензію вих№606, відповідно до якої, у зв'язку з невиконанням п.5.3 договору оренди №6/2003 від 31.12.03р. щодо страхування орендованого майна та п.5.2 договору щодо своєчасної сплати орендної плати, останньому запропоновано оплатити штраф відповідно до п.11.5 вказаного договору на суму 774,27грн. в строк до 25.06.2009р. та попереджено, що у разі невиконання цих вимог Білгород-Дністровська КЕЧ району буде вимушена здійснити заходи щодо дострокового розірвання договору оренди, погашення загальної заборгованості та примусового звільнення займаних приміщень.
Враховуючи неодержання відповіді на претензію у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, позивачем обґрунтовано, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, передано спір на вирішення суду.
Господарським судом встановлено, що останній протягом дії договору оренди договірні зобов'язання по сплаті орендних платежів виконував неналежним чином, сплачував орендну плату несвоєчасно і не у повному обсязі, у зв'язку з чим орендодавець був позбавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який міг розраховувати, укладаючи договір, що є підставою для розірвання договору оренди.
Посилання відповідача на те, що позивачем несвоєчасно виставлялися рахунки не заслуговують на увагу суду оскільки умовами договору не передбачено, що позивач повинен виставляти відповідачу рахунки по орендній платі.
В свою чергу, частиною 1 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно ч.1 ст.133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.
Статтею 137 Господарського кодексу України визначено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Також відповідно до ст.396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 Цивільного кодексу України, якою передбачені норми щодо захисту права власності.
Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм Майном.
З огляду на викладене, враховуючи висновки суду про розірвання договору оренди №6/2003 від 30.03.07р., керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо правомірності уточнених позовних вимог Військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернути Білгород-Дністровській квартирно-експлуатаційній частині району будівлю та земельну ділянку, передані за договором оренди №6/2003 від 31.12.03р.
Військовим прокурором Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району заявлена також вимога про стягнення з відповідача на користь держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району 1011,59грн. заборгованості з орендної плати та 61,64грн. заборгованості по сплаті компенсації земельного податку згідно наданих розрахунків станом на 29.01.2010р.
Згідно ст.8 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України” кошти, одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України.
Згідно п.5.11 договору Орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.
Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належить до цього сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі право господарського відання або права оперативного управління.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено суду та надано жодного документального доказу які б спростували позовні вимоги прокурора.
З огляду на вищевикладене, уточнені позовні вимоги Військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору від 31.12.03р. №6/2003, додаткового договору від 30.03.07р., додаткового договору від 05.01.08р. укладених між Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2; стягнення з відповідача на користь держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району грошових коштів за заборгованість із орендної плати на суму 1011,59грн., за заборгованість із сплати компенсації земельного податку на суму 61,64грн., а всього 1073,23грн.; зобов'язання відповідача повернути Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частині району будівлю та земельну ділянку, передані за договором оренди від 31.12.03р. №6/2003 є правомірними, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита на суму 187грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди №6/2003 від 31.12.03р. нерухомого військового майна, розташованого в Білгород-Дністровському гарнізону за адресою: АДРЕСА_1), додатковий договір від 30.03.07р. та додатковий договір від 05.01.08р. до договору оренди №6/2003 від 31.12.03р., укладені між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району Південного оперативного командування та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (67770, АДРЕСА_2, 6-Б; код НОМЕР_1) на користь держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (р/р31255274210193 банк Управління Держказначейства в Одеській області м. Одеса, МФО 282011, код 08124865) заборгованість з орендної плати на суму 1011(одна тисяча одинадцять)грн.59коп.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (67770, АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) на користь Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (р/р31255274210193 банк Управління Держказначейства в Одеській області м. Одеса, МФО 282011, код 08124865) заборгованість із сплати компенсації земельного податку на суму 61(шістдесят одна)грн.64коп.
5. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (67770, АДРЕСА_2, 6.Б; код НОМЕР_1) повернути Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частині району (67770, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул. Больнична, 1; код 08124865) будівлю за генеральним планом №83, площею 43,2кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
6. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (67770, АДРЕСА_2, 6.Б; код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач -ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати по сплаті державного мита у сумі 187(сто вісімдесят сім)грн.
7. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (67770, АДРЕСА_2, 6.Б; код НОМЕР_1) на користь бюджету (р/р 31217259700008 отримувач ГУДКУ в Одеській області код ЄДРПОУ 23213460 банк-ГУДКУ в Одеській області МФО 828011 код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.
Рішення господарського суду Одеської області, підписане 19.03.2010р., набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.
Суддя