Справа №760/17768/23 1-кс/760/7655/23
22 серпня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, в межах кримінального провадження № 22023101110000483 від 01 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 113 КК України,
Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000483, внесеного 01 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 113 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в період з січня 2023 року по даний час, в умовах воєнного стану, невстановлені особи з числа працівників регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», діючи з метою ослаблення держави, в тому числі в особі державних підприємств, вчинили навмисні дії спрямовані на пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що між регіональною філією «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» та ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» укладено низку господарських договорів щодо ремонту та обслуговування рухомого складу та електровозів, на підставі яких на постійній основі виконуються роботи з модернізації та ремонту обладнання, колісних пар та капітального ремонту електровозів типу ЧС-8, ЧС-4, ВЛ80Т, перебувають на балансі ВП «Локомотивне депо пасажирський» та ВП «Локомотивне депо Козятин» РФ «ПЗЗ». Зокрема, за період з 01 січня 2021 року по теперішній час ПАТ «ЗЕРЗ» виконано робіт на загальну суму понад 953 млн грн.
23 липня 2023 року в електровозі серії ЧС-4 № 211 , який рухався з поїздом № 3, під час руху спрацював захист «Реле Бухгольця». Після огляду вищевказаного електровоза в ВП «Локомотивне депо Київ-Пасажирський», було встановлено що в перемикачі ступенів знаходилось неякісне мастило, пробита мембрана ПС та виявлено несправність тягового трансформатора електровозу.
Електровоз серії ЧС-4 № 211 знаходився на гарантії після виконаного капітального ремонту в обсязі КР-2 на ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод». Пробіг вищевказаного електровозу в момент виходу з ладу становив 2400 км.
Водночас, не виключним є факт умисного використання відповідальними особами ПАТ «ЗЕРЗ» запасних частин неналежної якості та/або порушення вимог конструкторської документації під час здійснення ремонтних робіт, з метою ослаблення залізничної галузі держави, заподіяння шкоди здоров'ю людей та руйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.
Так, в ході допитів в якості свідків начальника ВП «Локомотивне депо Київ?Пасажирський» РФ «ПЗЗ» ОСОБА_5 та заступника начальника з ремонту ВП «Локомотивне депо Київ-Пасажирський» РФ «ПЗЗ» ОСОБА_6 , ними повідомлено, що в період з 2021-2023 років систематично виявляються факти неякісно виконаного ремонту на ПАТ «ЗЕРЗ», зокрема, в 2023 році складено 13 актів рекламації щодо виявлених недоліків за результатами здійснених робіт на ПАТ «ЗЕРЗ».
26 липня 2023 року в порядку статті 237 КПК України проведено огляд електровозу серії ЧС?4 № 211 в цеху ПР-З локомотивного депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Київ, площа Петра Кривоноса, 4, iз добровільної згоди начальника локомотивного депо «Київ - Пасажирський» ОСОБА_5 , в ході якого виявлено недоліки здійснених ремонтних робіт на ПАТ «ЗЕРЗ», а також пошкодження мембрани перемикача ступенів та тягового трансформатора електровозу, а також зі згоди начальника депо вилучено вищевказаний електровоз.
Постановою старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 від 26 липня 2023 року вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженнi № 22023101110000483.
В той же час, постановою старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 від 03 серпня 2023 року призначено проведення комплексної електротехнічної та iнженерно механічної експертизи електровозу серії ЧС-4 № 211, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у органу досудового розслідування існує сукупність достатніх підстав вважати, що зазначені речі зберегли на собі сліди вчинення злочину, а також містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчиненого злочину та обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, з метою запобігання можливості їх приховування, перетворення або знищення та подальшого протиправного використання, а також збереження речових доказів, тому прокурор звернувся до суду з указаним клопотанням.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Представники власника майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що Локомотивним депо Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці було складено акт-рекламацію № 16 від 25 липня 2023 року, в якому зазначено характер виявленого дефекту локомотива ЧС-211, причини його виникнення і винну сторону згідно з висновком комісії, що свідчить про встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження та відсутність підстав для накладення арешту на майно.
Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність власника майна.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023101110000483, внесеного 01 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 113 КК України.
26 липня 2023 року в порядку статті 237 КПК України проведено огляд електровозу серії ЧС?4 № 211 в цеху ПР-З локомотивного депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Київ, площа Петра Кривоноса, 4, iз добровільної згоди начальника локомотивного депо «Київ - Пасажирський» ОСОБА_5 , що не заперечувалося останнім, в ході якого виявлено недоліки здійснених ремонтних робіт на ПАТ «ЗЕРЗ», а також пошкодження мембрани перемикача ступенів та тягового трансформатора електровозу.
Постановою старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 від 26 липня 2023 року електровоз серії ЧС-4 № 211 визнано речовим доказом у кримінальному провадженнi № 22023101110000483.
Крім того, постановою старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_7 від 03 серпня 2023 року призначено проведення комплексної електротехнічної та iнженерно механічної експертизи електровозу серії ЧС-4 № 211, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення призначених криміналістичних експертиз, оскільки незастосування арешту майна може призвести до приховування, перетворення або знищення та подальшого протиправного використання майна.
Таким чином, прокурором доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що зазначене вище майно зберегло на собі сліди вчинення злочину, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже воно відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України, що згідно з частиною третьою статті 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речового доказу з метою збереження.
Що стосується доводів представників власників майна про те, що складений акт-рекламація містить всі необхідні дані для встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження, що свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на майно, то слід зазначити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку.
Таким чином, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке виявлено в ході проведення огляду 26 липня 2023 року цеху ПР-3 локомотивного депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» за адресою: м. Київ, площа Петра Кривоноса, 4, а саме - Електровоз серії ЧС-4 № 211 шляхом заборони розпоряджатися та користуватися цим майном.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: ОСОБА_1