Головуючий І інстанції: Панов М.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2023 р. Справа № 520/5220/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/5220/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ"
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ" (далі - позивач, ТОВ "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ") звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8285654/44020728 від 17.02.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8285655/44020728 від 17.02.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8285656/44020728 від 17.02.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №3 від 07.12.2021; №4 від 14.12.2021; №6 від 16.11.2021, подані ТОВ «Гранд-Проект Вантаж» ЄДРПОУ: 44020728, за датою їх фактичного подання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 задоволено адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8285654/44020728 від 17.02.2023, №8285655/44020728 від 17.02.2023, №8285656/44020728 від 17.02.2023.
Зобов'язано Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №3 від 07.12.2021; №4 від 14.12.2021; №6 від 16.11.2021, подані ТОВ «Гранд-Проект Вантаж» ЄДРПОУ: 44020728, за датою їх фактичного подання.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ" (ЄДРПОУ 44020728) сплачену суму судового збору в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПРОЕКТ ВАНТАЖ" (ЄДРПОУ 44020728) сплачену суму судового збору в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393).
Не погодившись з вказаним рішенням, ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 по справі № 520/5220/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що Харківський окружний адміністративний суд невірно застосував приписи Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року, а також Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520.
Зазначає, що позивачем за податковими накладними, стосовно яких виникли спірні правовідносини, не надано первинних документів, необхідних для реєстрації ПН, визначених у п. 5 Порядку № 520, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, а отже рішення Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняті відповідно до чинного законодавства.
Вказує, судом не враховано наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд-Проект Вантаж» пройшло процедуру державної реєстрації та має зареєстроване місцезнаходження адресою: 61152, м. Харків, вул. Малиновського, 3.
Основним видом діяльності є КВЕД 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві». Додатковим видом діяльності є КВЕД: 01.11 (вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур), 01.13 (вирощування овочів і баштанних культур), 01.19 (вирощування інших культур), 01.62 (допоміжна діяльність у тваринництві) та інші.
Відповідно до Договору поставки №№ГПС100921-05 від 10.09.2021, підприємство закуповує сільськогосподарську продукцію, в тому числі насіння соняшника відповідно до КВЕД 46.11 у інших підприємств, (Постачальник - Філія «Стрілецький кінний завод №60» ДП Конярство України», Покупець - ТОВ «Гранд- Проект Вантаж», відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати Покупцеві сільськогосподарську продукцію власного виробництва соняшник врожаю 2021 року. Кількість товару, що підлягає постачанню, визначена сторона у п. 1.2 договору та становить 2500 тон. Покупцем за договором здійснена оплата товару за платіжними дорученнями: №№ 11,10, 9, 21, 20, 18, 19, 17, 16, 15, 11, 31, 30, 29, 28, 26, 25, 24, 23, 22, 69, 70, 68, 67, 66, 64, 63, 62, 71, 73, 72 (виписка за листопад-грудень 2021р. додається). В свою чергу Філія «Стрілецький кінний завод №60» ДП Конярство України» відвантажило на адресу Покупця товар за наступними видатковими накладними: №82 від 10.11.21р. на суму 1704619,96 в.т.ч. ПДВ 209339,29 грн.; №83 від 10.11.21р. на суму 1386634,98 в.т.ч. ПДВ 170288,51 грн.; №84 від 11.11.21р. на суму 1950539,97 в.т.ч. ПДВ 239540,00 грн.; №89 від 11.11.21р. на суму 677729,99 в.т.ч. ПДВ 83230,00 грн.; №90 від 11.11.21р. на суму 3214504,93 в.т.ч. ПДВ 394763,76 грн.; №91 від 12.11.21р. на суму 1143614,97 в.т.ч. ПДВ 140443,94 грн.; №92 від 14.11.21р. на суму 1613704,96 в.т.ч. ПДВ 198174,29 грн.; №93 від 15.11.21р. на суму 2369859,60 в.т.ч. ПДВ 331780,34 грн.; №94 від 16.11.21р. на суму 641044,98 в.т.ч. ПДВ 78044,98 грн.; №95 від 17.11.21р. на суму 919444,99 в.т.ч. ПДВ 112444,99 грн.; №96 від 20.11.21р. на суму 669899,99 в.т.ч. ПДВ 82268,42 грн.; №97 від 21.11.21р. на суму 2178334,96 в.т.ч. ПДВ 267514,82 грн.; №98 від 22.11.21р. на суму 1298039,98 в.т.ч. ПДВ 159408,42 грн.; №99 від 26.11.21р. на суму 384829,99 в.т.ч. ПДВ 47259,82 грн.; №100 від 27.11.21р. на суму 1474069,97 в.т.ч. ПДВ 181026,14 грн.; №101 від 28.11.21р. на суму 2403954,96 в.т.ч. ПДВ 295222,54 грн.; №102 від 30.11.21р. на суму 753999,99 в.т.ч. ПДВ 92596,49 грн.; №103 від 01.12.21р. на суму 1359809,98 в.т.ч. ПДВ 166994,21 грн.; №104 від 03.12.21р. на суму 1475229,97 в.т.ч. ПДВ 181168,59 грн.; №105 від 04.12.21р на суму. 2002449,96 в.т.ч. ПДВ 245914,91 грн.; №106 від 05.12.21р. на суму 212279,99 в.т.ч. ПДВ 26069,47 грн. (копії видаткових та ТТН на перевезення додаються).
Насіння соняшнику зберігалось згідно: Договору складського зберігання зерна №10/08- ШЕ/21, Договір складського зберігання зерна №15/08-ГЕ/21, Договір складського зберігання зерна №09/08-ОЕ/2, №11/08/ШЕ/21, укладеного із ТОВ «Агропромислова компанія «НОВААГРО», Договір складського зберігання сільськогосподарської продукції №83, укладений із ТОВ «КРАСНОРІЧЕНСЬКЕ», за якими «Зерновий склад» бере на себе зобов'язання по прийманню очищенню, сушінню, зберіганню та відвантаженню культур, а ТОВ «Гранд-Проект Вантаж» бере на себе зобов'язання оплатити послуги згідно актів виконаних робіт.
Транспортування насіння соняшнику до місць зберігання здійснювалось на підставі: договору перевезення вантажу №Т011121 (Перевізник: ФОП ОСОБА_1 ), договору про перевезення вантажів №28 (Перевізник: ТОВ «ВЛАДАР АВТО»), договору перевезення вантажу №01113В (Перевізник: ТОВ «МОНОЛІТ-ТРАНС»), договору перевезення вантажу №01114В (Перевізник: ФОП ОСОБА_2 ), договору перевезення вантажу №30082021/2 (Перевізник: ТОВ «ГРАНД- ВАНТАЖ»), договору перевезення вантажу №19117В (Перевізник: ФОП ОСОБА_3 ), договору перевезення вантажу №11116В (Перевізник: ФОП ОСОБА_4 ), договору перевезення вантажу №191111В (Перевізник: ФОП ОСОБА_5 ), договір перевезення вантажу №191113В (Перевізник: ФОП ОСОБА_6 ), договір перевезення вантажу №21104А (Перевізник: ПП «ВКК «Альонка»), договір перевезення вантажу №011111В (Перевізник: ФОП ОСОБА_7 ), договір перевезення вантажу №0410 (Перевізник: ТОВ «ОЛВІ ГРУП УКРАЇНА»).
12.10.2021 між ТОВ «Гранд Проект Вантаж» (Постачальник) та ТОВ «АГРЕКС» (Покупець) був укладений договір Поставки №2583, згідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти насіння соняшнику урожаю 2021 року.
Специфікацією № 1 від 16.11.2021до договору сторони передбачили, що Постачальник має передати Покупцю насіння соняшнику у кількості 127,072 тон, загальною вартістю 2245560,47грн. з ПДВ.
Специфікацією №2 від 07.12.2021до договору сторони передбачили, що Постачальник має передати Покупцю насіння соняшнику у кількості 109,456 тон, загальною вартістю 1988852,74грн. з ПДВ.
Специфікацією № 3 від 14.12.2021 до договору сторони передбачили, що Постачальник має передати Покупцю насіння соняшнику у кількості 314,313 тон, загальною вартістю 5489174,80грн. з ПДВ.
На виконання вказаного договору поставки Постачальник передав, а Покупець прийняв товар, що підтверджується наступними видатковими накладними:
№20/09-п6 від 16.11.2021р. на суму 2 245 560,47грн в т.ч. ПДВ 275 770,58грн.;
№20/09-п7 від 07.12.2021р. на суму 1988852,74 в т.ч. ПДВ 244245,07 грн.;
№20/09-п8 від 14.12.2021р. на суму 5 489 174,80 в т.ч. ПДВ 674 109,19грн.
В свою чергу, Покупець здійснив оплату товару за платіжними дорученнями (вхідні) №№ 1655, 1821, 1736, 1782, 1998, 2613, 2597 за листопад-грудень 2021 року.
07.12.2021 14.12.2021 та 16.11.2021 було реалізоване насіння соняшнику, за результатами чого складені видаткові накладні: №20/09-п6 від 16.11.2021 на суму 2245560,47грн в т.ч. ПДВ 275 770,58 грн.; №20/09-п7 від 07.12.2021 на суму 1988852,74 в т.ч. ПДВ 244245,07 грн.; №20/09-п8 від 14.12.2021 на суму 5489174,80 в т.ч. ПДВ 674109,19грн, за договором поставки №2583 від 12.10.2021, Специфікації 1-3 до нього, на підставі яких були виписані податкові накладні: №3 від 07.12.2021, № 4 від 14.12.2021 та №6 від 16.11.2021.
За результатами здійснення власної господарської діяльності, товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Проект Вантаж» засобами електронного зв'язку направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступні податкові накладні: №3 від 07.12.2021; №4 від 14.12.2021; №6 від 16.11.2021.
Згідно засобів електронного зв'язку позивач отримав від відповідача квитанції за наведеними вище ПН, за якими документ прийнято, реєстрацію зупинено, на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку", та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В зв'язку з наведеним позивачем було складено та подано до контролюючого органу засобами електронного зв'язку письмові повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
За результатами розгляду пояснень, комісією регіонального рівня прийняті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: №8285654/44020728 від 17.02.2023 (відносно ПН №3 від 07.12.2021); №8285655/44020728 від 17.02.2023 (відносно ПН № 4 від 14.12.2021); №8285656/44020728 від 17.02.2023 (відносно ПН №6 від 16.11.2021).
Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, що набрала чинності з 01.02.2020, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
В силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не наведено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не надано доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
До того ж, зупиняючи реєстрацію податкових накладних контролюючим органом не визначено, які конкретно документи та/або пояснення позивачу необхідно подати для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій.
В свою чергу, зазначене унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
При цьому, Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у даному випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Однак, у цьому випадку надіслана позивачу квитанція містить лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.
Натомість колегією суддів враховано, що позивачем контролюючому органу регіонального рівня було надано пояснення та копії документів щодо спірної господарської операції та податкових накладних.
За результатами розгляду вказаних вище документів, відповідач 2 дійшов висновку про наявність підстав для відмови у реєстрації податкових накладних позивача через ненадання платником податків достатнього обсягу документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Натомість, матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу разом із письмовими поясненнями копій усіх необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.
Колегія суддів зауважує, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.
Отже, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Окрім зазначеного, колегія суддів вказує, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Також, колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення реєстрації та відмови у реєстрації в ЄРПН, складених позивачем податкових накладних №3 від 07.12.2021; №4 від 14.12.2021; №6 від 16.11.2021.
За викладених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов'язку.
Зупинивши реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не довів відповідність відображених у них господарських операцій критеріям ризиковості здійснення операцій, та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу. Посилання відповідача у спірному рішенні на недостатність наданих позивачем копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, як підставу відмови у її реєстрації, є безпідставним, оскільки позивачу не було повідомлено про конкретні документи, які він мав надати для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Враховуючи наведене вище у своїй сукупності, колегія суддів вважає, що у ГУ ДПС у Харківській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаних вище податкових накладних, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації ПК/РК в ЄРПН про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №8285654/44020728 від 17.02.2023, №8285655/44020728 від 17.02.2023, №8285656/44020728 від 17.02.2023 прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.
Колегія суддів зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов'язання ДПС України вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, суд, переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 по справі № 520/5220/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко