ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 р. Справа № 554/2202/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 20.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Материнко М.О., м. Полтава, повний текст складено 20.04.23 по справі № 554/2202/23
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області
про визнання неправомірним та скасування рішення про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до Управління державної міграційної служби України в Полтавській області ( далі - УДМСУ в Полтавській області, відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МПТ №002086 від 27.02.2023, яка винесена заступником начальника УДМС в Полтавській області Якименком М.О., якою накладено на громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2040,00 грн відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
20.04.2023 до суду першої інстанції представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі № 554/2202/23 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 554/2370/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним і скасування рішення № 4 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , оскільки притягнення позивача до адміністративної відповідальності є похідним від рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни. Відтак, оскаржувана постанова ПН МПТ № 002086 від 27.02.2023 та рішення № 4 від 27.02.2023 є взаємопов'язаними та стосуються одних обставин.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.04.2023 у справі № 554/2002/23 клопотання задоволено.
Провадження у справі № 554/2202/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування рішення про накладення адміністративного стягнення - зупинено до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням по адміністративній справі №554/2370/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним і скасування рішення № 4 про примусове повернення до країни походження або третьої країни.
Відповідач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 20.04.2023 у справі № 554/2002/23 та направити справу для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що УДМС в Полтавській області 27.02.2023 відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» прийнято рішення про примусове повернення громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження та зобов'язано його покинути територію України у термін до 29.03.2023. При цьому, підставою для прийняття такого рішення слугував факт вчинення позивачем порушення законодавства про правовий статус іноземців (ч. 1 ст. 3 Закону), що було зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.02.2023 № ПР МПТ № 002090 та накладено на позивача стягнення відповідно до спірної постанови ПН МПТ № 002086 за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП (порушення правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні). З огляду на вищенаведене, вважає помилковим твердження представника позивача, з яким погодився суд першої інстанції, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності є похідним від рішення про примусове повернення до країни походження.
Вважає, що у цій справі відсутня об'єктивна неможливість розгляду цієї справи у розумінні п.3 ч. 1 ст. 236 КАС України, оскільки розгляд в Октябрському районному суді м. Полтави справи №554/2370/23 за адміністративним позовом громадянина російської федерації ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення УДМС про примусове повернення до країни походження або третьої країни, не створює перешкод для надання оцінки судом правомірності оскаржуваної постанови, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення, а відтак, відсутні підстави і для зупинення провадження у даній справі.
Позивач, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Зупиняючи провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи № 554/2202/23 по суті неможливий до розгляду адміністративної справи № 554/2370/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним і скасування рішення № 4 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , оскільки рішення по ній може вплинути на рішення по справі № 554/2202/23, що розглядається Октябрським районним судом м. Полтави.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Положеннями статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов'язаний вчинити дану процесуальну дію.
Перелік даних підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом указаної статті суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно в цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи, а між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, установлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у цій справі є постанова про накладення адміністративного стягнення ПН МПТ №002086 від 27.02.2023, винесеної заступником начальника УДМС в Полтавській області Якименком М.О., та якою накладено на громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2040,00 грн відповідно до ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні).
Підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувало виявлення 27.02.2023 працівниками УДМС у Полтавській області проживання позивачем без документів на право проживання в Україні та ухилення від виїзду з України, чим порушено вимоги ч. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п. 67 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
З аналізу наведеної норми слідує, що однією з підстав для винесення рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства є факт вчинення нею дій, що порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем 27.02.2023 відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» прийнято рішення № 4 про примусове повернення громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження та зобов'язано його покинути територію України у термін до 29.03.2023.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що підставою для його винесення слугували обставини, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.02.2023 № ПР МПТ № 002090 та оскаржуваній постанові ПН МПТ № 002086.
Відтак, помилковим є твердження представника позивача, з яким погодився суд першої інстанції, стосовно того, що притягнення ОСОБА_1 до відповідальності є похідним від рішення про примусове повернення до країни походження, а відтак первісно має бути надана оцінка обставинам, зафіксованим у спірній постанові, що є предметом розгляду даної справи.
Колегія суддів зазначає, що у цій справі відсутня об'єктивна неможливість розгляду справи, оскільки розгляд в Октябрському районному суді м. Полтави справи № 554/2370/23 за адміністративним позовом громадянина російської федерації ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення УДМС про примусове повернення до країни походження або третьої країни, не створює жодних перешкод для надання оцінки судом оскаржуваної постанови, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішуючи питання про наявність підстав для зупинення провадження, суд першої інстанції зазначив, що рішення у справі № 554/2370/23 може вплинути на рішення по справі № 554/2202/23, однак жодним чином не мотивував такого висновку та не вказав, які наслідки для розгляду постанови ПН МПТ № 002086 від 27.02.2023 буде мати скасування або визнання правомірним рішення № 4 про примусове повернення громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження. Крім того, нормами КАС України чітко передбачено, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки об'єктивної неможливості розгляду даної справи (№554/2202/23) до вирішення справи № 554/2370/23 у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України під час апеляційного перегляду справи не встановлено.
Відповідно до п.п.1, 4 ст.320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував усі обставини, що мають значення для справи та не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, внаслідок чого ухвала Октябрського районного суду від 20.04.2023 у справі № 554/2202/23 підлягає скасуванню, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329, 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області задовольнити.
Ухвалу Октябрського районного суду від 20.04.2023 у справі № 554/2202/23 скасувати.
Справу № 554/2202/23 направити до Октябрського районного суду м. Полтави для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій