"17" березня 2010 р.Справа № 28/230-09-6361
За позовом Приватне підприємство "УКРЮГБУД";
ддо відповідача Управління охорони здоров'я Одеської міської ради
3-тя особа відповідача: Міська клінічна лікарня №3;
про стягнення 108773,56грн.
Суддя
Представники:
від позивача: Прокоф'єва Н. В. -за дорученням;
від відповідача: Смокова М. С. -за дорученням;
від третьої особи: не з'явився;
Суть спору: позивач - Приватне підприємство „УКРЮГБУД” (далі позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Управління охорони здоров'я Одеської міської ради (далі відповідач) про стягнення 108773,56 гривень.
Ухвалою суду від 15 лютого 2010 року залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача - Комунальну установу "Міська клінічна лікарня №3".
22 лютого 2010 року строк розгляду справи продовжено до 21 березня 2010 року, ухвалою в.о. голови господарського суду Одеської області.
Представник позивача в судове засідання з'явився, у судовому засіданні надав клопотання про уточнення позовних вимог, у якому просить суд стягнути заборгованість з відповідача у розмірі 100000 гривень та від стягнення штрафних санкцій відмовився.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, згідно якого вимоги позивача визнає частково на суму 100000 гривень.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Між Приватним підприємством „УКРЮГБУД” (підрядник - позивач) та Управління охорони здоров'я Одеської міської ради (платник - відповідач) та Міською клінічною лікарнею № 3 (замовник -3-тя особа відповідача) був укладений Договір підряду № 12 від 19.12.2008 року на капітальний ремонт системи опалювання автокладової, холодного водопостачання, ЦРП з установкою циркуляційних насосів, за умовами якого позивач зобов'язався виконати капітальний ремонт системи опалювання автокладової, холодного водопостачання, ЦРП з установкою циркуляційних насосів в КУ „МЛК № 3” за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, Замовник -прийняти, а Платник -оплатити ці роботи.
Згідно п. 3.1. Договору № 12 від 19.12.2008 року, Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. №КБ-3) за Договором № 12 та акту приймання виконаних робіт загальна вартість, яких становить по КЕКВ 2133: 100000 (сто тисяч) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ -16666 грн. 67 коп.
Відповідно п. 3.3 Договору № 12 від 19.12.2008 року відповідач проводить виплати за фактично виконані позивачем роботи на підставі оформленого підписами і печатками акту приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) протягом 15 банківських днів з дня підписання сторонами акта приймання виконаних робіт.
Також відповідно п. 4.1 Договору № 12 від 19.12.2008 року та додатку № 2 Договору № 12 позивач зобов'язується виконати всі роботи передбачені „Календарним графіком виконаних робіт” у період з 19.12.2008 року по 23.12.2008 року.
Позивачем були здійснені ремонтні роботи відповідно до встановлених Договором № 12 від 19.12.2008 року строків виконання робіт, а також належної якості, що підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) та Довідкою про вартість виконання робіт за період з 19.12.2008 року по 23.12.2008 року.
У грудні 2008 року позивачем та відповідачем було підписано акт приймання виконаних робіт (ф. № КБ-2в) і Довідку про вартість виконаних робіт (ф. №КБ-3).
Кінцевим терміном сплати Відповідачем виконаних підрядних робіт було у грудні 2008 року, однак Відповідач кошти на рахунок Позивача не перерахував, власні зобо-
в'язання за Договором № 12 від 19.12.2008 року щодо оплати виконаних робіт не виконав.
Згідно з п. 7.1 Договору № 12 від 19.12.2008 року за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених Договором № 12, сторони несуть майнову відповідальність згідно з чинним законодавством.
Також позивачем у судовому засідані було надано клопотання про уточнення позовних вимог, в якому від просить стягнути заборгованість з відповідача у розмірі 100000 гривень, від стягнення штрафних санкцій відмовився.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних правових підстав.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 226 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам -зобов язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі, а у ч. 2 ст. 226 ГК України передбачено, що сторона яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настання строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на не вжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Згідно ст. 229 ГК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Не звільняє боржника від відповідальності недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.
Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в межах задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління охорони здоров'я Одеської міської ради (місто Одеса, вул. Коблівська, 13, код ЄДРПОУ 02013080 п/р 35425045022752 в ГУДКУ в Одеській області МФО 828011) на користь Приватного підприємства „УКРЮГБУД” (місто Одеса, вул. Болгарська, 25 код ЄДРПОУ 34930411 п/р 26003660747681 в ООФ АКБ „Укрсоцбанк” МФО 328016) заборгованість в сумі 100000 (сто тисяч) гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 1087 (одна тисяча вісімдесят сім) гривень 74 копійок, витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя