ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року Справа № 915/1106/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; адреса електронної пошти: 14360080@mail.gov.ua; ідентифікаційний код 14360080)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Ковальчук Валентини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , адреса електронної пошти невідома; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про: стягнення 89 589,97 грн.
Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 07.05.2023 до Фізичної особи - підприємця Ковальчук Валентини Володимирівни про стягнення заборгованості за кредитним Договором №20.71.0000000273 від 05.01.2021 у розмірі 89 589,97 грн. станом на 07.05.2023, яка складається з наступного:
- 63 851,25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 14 678,72 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами;
- 11 060,00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного Договору №20.71.0000000273 від 05.01.2021 щодо повернення кредитних коштів.
Позивачем надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2023 направлено на юридичну адресу, зазначену в ЄДРЮОФОПГФ та у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, яка повернута до суду без вручення з довідкою відділення поштового зв'язку "за закінчення терміну зберігання".
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу-підприємця, зокрема, його місцезнаходження (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.
Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною адресою і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".
Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копія ухвали суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).
Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (Банк) та фізичною особою-підприємцем Ковальчук Валентиною Володиміровною (Позичальник) укладено Кредитний договір № 20.71.0000000273.
Відповідно п. 1.1 Договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А2 цього одговору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни.
Строковий кредит (далі - «кредит») надається банком в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Сторонами кредитного договору в розділі "А. Істотні умови кредитування" погоджено надання позичальнику строкового кредиту з лімітом 100 000, 00 грн. на фінансування поточної діяльності (п.А2. Кредитного договору).
У відповідності до п. А3 розділу "А. Істотні умови кредитування" Кредитного договору, термін повернення кредиту 04 січня 2024р. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток №1 цього Договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
Щомісячний ануїтетний платіж розраховується з формулою:
Сума щомісячного ауїтетного платежу = Сума кредиту за договором* (1+ Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)*Процентна ставка за місяць) / (1+ Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) -1);
Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за Кредитом*річна Процентна ставка/кількість днів поточного року)*Кількість днів в місяці, який передує сплаті ауїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення кредиту - сума щомісячного платежу за %.
Згідно ст.ст. 212, 651 ЦК України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 04 січня 2024р.
Пунктами 2.2.2 - 2.2.3 Кредитного договору передбачені зобов'язання позичальника сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору та повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі, передбаченому п.А.6 цього договору. Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п.4.1 - 4.2 договору, здійснюється згідно до п.А.8 цього договору. Позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п.А.10 цього договору та винагороду за управління фінансовим інструментом згідно з п.А.11 цього договору (п.п.4.1 - 4.6 кредитного договору).
Пунктами А.6, А.10 та А.11 розділу "А. Істотні умови кредитування" кредитного договору передбачено, що:
- за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних;
- позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п.А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів;
- позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001 % від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту;
- у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, Банк збільшує процентну ставку на 2% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання.
У період дії цього договору позичальник зобов'язується щомісячно направляти не менше ніж 100% від загального обсягу надходжень від господарської діяльності на поточний рахунок у банку (п.2.2.13 Кредитного договору).
Сторонами погоджено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, а в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п.п.6.1 - 6.2 Кредитного договору).
У додатку № 1 від 05.01.2021 до Кредитного договору міститься графік погашення з 05.02.2021 по 04.01.2024, що складається з графіків погашення: кредиту, процентів, комісійних винагород.
Договір та Додаток 1 до нього підписано сторонами та скріплено печаткою банку.
05.01.2021 Банком видано Позичальнику кредитні кошти в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №TR.16398827.63430.70198.
Як зазначає позивач, станом на 07.05.2023 заборгованість відповідача за даним Кредитним договором становить 89 589, 97 грн., з яких: 63 851, 25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14 678, 72 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 11 060, 00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою.
Предметом спору у даній справ є майнова вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором.
При вирішені даного спору судом враховано наступне.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит відповідно до умов Кредитного договору.
У відповідності до п. А2 та п. АЗ Кредитного договору, ліміт цього договору: 100 000, 00 грн. на фінансування поточної діяльності.
Як зазначено вище, 05.01.2021 Банком видано Позичальнику кредитні кошти в сумі 100 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №TR.16398827.63430.70198.
Позичальником зобов'язання за Договором належним чином не виконано.
Відповідно до п. 2.3.2. Кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право змінити умови цього Договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомлені дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим кредитом.
13.04.2023 позивачем сформовано та 14.04.2023 направлено відповідачу вимогу про погашення Банку всієї поточної заборгованості за наявним кредитом у розмірі 89 038, 31 грн. до 20.04.2023, разом з розрахунком заборгованості, що підтверджуються описом вкладення у цінний лист, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком від 14.04.2023.
Відповідачем вимогу Банку не виконано, заборгованість за Кредитним договором не погашено, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Так, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 07.05.2023 заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 63 851, 25 грн., яка складається з: 36 641, 63 грн. - залишок заборгованості за тілом кредиту; 27 209, 62 грн. - залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений); 14 814, 92 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами (44, 26 грн. - залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість та 14 770, 66 грн. - залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість) та 11 060, 00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою.
Судом перевірено розрахунки заборгованості за тілом кредиту, за процентами та винагородою банку, та встановлено, що такі розрахунки є арифметично правильними, відповідачем не заперечені, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, з відповідача належить стягнути на користь позивача 2 684, 00 грн. судового збору.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Ковальчук Валентини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код 14360080) заборгованість за Кредитним договором № N20.71/0000000273 від 05.01.2021 у розмірі 89 589, 97 грн., яка складається з наступного: 63 851, 25 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14 678, 72 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 11 060, 00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 18.09.2023.
Суддя Н.О. Семенчук