ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"21" вересня 2023 р. Справа № 911/1902/17 (911/2909/23)
Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В. розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал", Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка
про забезпечення позову
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал", Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн-Маркет", м. Київ
про стягнення 15675394,00 грн.
встановив:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1902/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Айс термінал” (далі - ТОВ “Айс термінал”, боржник) на стадії судової процедури - ліквідація банкрута, яку здійснює арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович.
19.09.2023 р. до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн-Маркет" про стягнення 15675394,00 грн. Позов вмотивовано тим, що 03.05.2023 р. було організовано та проведено аукціон з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал", переможцем на якому визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар", як таке, що запропонувало найвищу з усіх наявних учасників аукціону ціну продажу лота у розмірі 452 000 000,00 грн. без ПДВ. Результати аукціону оформлені протоколом № BRE001-UA-20230412-49572 від 03.05.2023 р., лот № 33266292-1. Водночас, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" у встановлений Кодексом України з процедур банкрутства строк не було здійснено оплату придбаного майна, у зв'язку з чим, такий аукціон визнано таким, що не відбувся. Поряд з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Онлайн-Маркет", як авторизований електронний майданчик, на рахунку якого перебувають кошти сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" у якості гарантійного внеску, у порушення положень частини третьої статті 84 Кодексу не виконало свій обов'язок з перерахування залишку гарантійного внеску (за виключенням розміру винагороди оператора) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал", що є підставою для звернення до суду з метою захисту прав та інтересів банкрута та його кредиторів.
Разом із наведеною позовною заявою, позивачем подано до суду заяву від 19.09.2023 р. № 02-114/165 (вх. № 174/23, 19.09.2023 р.) про забезпечення позову про стягнення залишку гарантійного внеску, в якій він просить суд: застосувати заходи забезпечення позову щодо позовної заяви про стягнення залишку гарантійного внеску та накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн-Маркет" у розмірі суми стягнення 15 675 394 (п'ятнадцять мільйонів шістсот сімдесят п'ять тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 00 коп.
Вказана заява вмотивована тим, що 18.05.2023 р. ліквідатором було направлено на адреси ТОВ "Онлайн-Маркет" та ДП "Прозорро.Продажі" вимогу про перерахування залишку гарантійного внеску на ліквідаційний рахунок ТОВ "Айс Термінал" у строк до 22.05.2023 р. відповідно до положень абзацу 2 п. 95 розділу ІХ Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 р. №865. Однак, 22.05.2023 р. ТОВ "Онлайн-Маркет" направило арбітражному керуючому Демчану О.І. відповідь на вищезазначену вимогу вих. №02/22.05.23 від 22.05.2023 р., в якій вказало, що станом на 22.05.2023 р. ТОВ "Онлайн-Маркет" не в змозі виконати вимогу ліквідатора, так як перераховані переможцем аукціону в якості гарантійного внеску кошти арештовані на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського суду міста Києва від 11.05.2023 р., при цьому, не долучивши до заяви жодних доказів наявності обставин, що перешкоджають перерахуванню гарантійного внеску на користь ТОВ "Айс Термінал". У зв'язку з невиконанням ТОВ "Онлайн-Маркет" у встановлений законом строк вищезгаданого обов'язку, ліквідатором, як він стверджує, 24.05.2023 р. направлено на адреси оператора електронного майданчика АТ "Прозорро.Продажі" та Міністерства економіки України повторну вимогу про перерахування залишку гарантійного внеску. Крім того, ліквідатором направлено на адресу адміністратора ЕТС АТ "Прозорро.Продажі" заяву щодо застосування заходів впливу до авторизованого електронного майданчика ТОВ "Онлайн-Маркет". В той же час, попри вжиття ТОВ "Айс Термінал" в особі ліквідатора всіх можливих заходів з метою отримання належних банкруту коштів гарантійного внеску ТОВ "ФК "Вінстар" у позасудовому порядку, ТОВ "Онлайн-Маркет" не вчинено жодних дій для виконання свого обов'язку, навпаки, останнє всіляко ухиляється від його виконання. Також, позивач зауважив, що ТОВ "Онлайн-Маркет" жодних заходів для скасування вищезгаданого арешту не вживає, що також свідчить про умисне невиконання останнім свого обов'язку з перерахування коштів на користь банкрута.
У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин спору в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку, що наведена заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на таке:
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду від 18.10.2021 р. у справі №910/7029/21).
Водночас, в постанові від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Судом встановлено, що позивач звертався з вимогою від 18.05.2023 р. № 02-114/99 до ТОВ "Онлайн-Маркет", в якій просив останнє в строк до 22.05.2023 р. (включно) перерахувати на ліквідаційний рахунок ТОВ "Айс Термінал" гарантійний внесок, сплачений ТОВ "ФК "Вінстар" для участі в аукціоні з продажу майна ТОВ "Айс Термінал" у розмірі 15995300,00 грн. за вирахуванням винагороди оператора.
У відповідь на наведену вимогу ТОВ "Онлайн-Маркет" повідомило, що станом на 22.05.2023 р. ТОВ "Онлайн-Маркет" не в змозі виконати вищезазначену вимогу, так як дані грошові кошти арештовані ухвалою слідчого суді Шевченківського суду міста Києва від 11 травня 2023 року, що з об'єктивних причин унеможливлює перерахування їх на ліквідаційний рахунок ТОВ "Айс Термінал" № НОМЕР_1 в AT "Укрексімбанк" вказаного гарантійного внеску, за вирахуванням винагороди оператора (відповідь на вимогу від 22.05.2023 р. № 02/22.05.23).
Після чого, позивачем було направлено відповідачу повторну вимогу про перерахування залишку гарантійного внеску від 24.05.2023 р. № 02-114/110, однак ТОВ "Онлайн-Маркет" на зазначене звернення, як свідчать матеріали, не відреагувало.
Слід зазначити, що до відповіді на вимогу від 22.05.2023 р. № 02/22.05.23, згідно її змісту, ТОВ "Онлайн-Маркет" не додано копію ухвали, на яку товариство посилається в обґрунтування неможливості здійснити перерахування коштів на рахунок позивача, більше того, відповідач навіть не зазначає номеру справи та провадження, що перешкоджає здійсненню перевірки наявності такої ухвали за результатами дослідження відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Наведені обставини можуть свідчити про вчинення відповідачем дій, або про його бездіяльність, які спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги, а відтак, не вжиття в даному випадку заходів забезпечення позову може призвести до невиконання або утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Окрім наведеного, слід зазначити, що з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22, у випадку скасування накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.05.2023 р. (у разі наявності такої ухвали) арешту на грошові кошти ТОВ "Онлайн-Маркет", відповідач зможе невідкладно розпорядитись коштами, що є предметом спору у справі № 911/1902/17 (911/2909/23), що в свою чергу беззаперечно утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Таким чином, наведені обставини в їх сукупності свідчать про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що відповідач, за період розгляду справи № 911/1902/17 (911/2909/23) може розпорядитись грошовими коштами, що є предметом спору на власний розсуд, що в свою чергу ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у разі задоволення позову, що є підставою для вжиття в даному випадку заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідачів, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Згідно з приписами частини третьої статті 141 ГПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Разом з тим, здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи документів, предмету позовних вимог та вжитих судом заходів забезпечення позову, судом встановлено, що в даному випадку відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення, так як відсутня ймовірність понесення відповідачем збитків, спричинених забезпеченням позову у визначений в даній справі спосіб.
Поряд з наведеним, суд вважає за необхідне зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову вчиняються з метою забезпечення виконання рішення суду, виконання якого може бути ускладнене, у разі не вжиття в даному випадку таких заходів. Водночас, у разі встановлення, за результатами розгляду позову, що підстави для задоволення заявлених вимог відсутні, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи, в тому числі з власної ініціативи, як то передбачено приписами статті 145 ГПК України.
Згідно з частиною восьмою ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Статтею 144 ГПК України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал" від 19.09.2023 р. № 02-114/165 (вх. № 174/23, 19.09.2023 р.) про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн-Маркет" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 41487305) у розмірі суми стягнення 15 675 394 (п'ятнадцять мільйонів шістсот сімдесят п'ять тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.
3. Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
4. Стягувачем за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Айс Термінал" (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 152; код ЄДРПОУ 33266292).
5. Боржником за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Онлайн-Маркет" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 21-А; код ЄДРПОУ 41487305).
6. Ухвала набирає законної сили "21" вересня 2023 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвала може бути пред'явлена в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в строк до "22" вересня 2026 року включно.
В порядку частини другої ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до пункту 3 частини першої ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до частини першої ст. 144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Дата підписання 21.09.2023 р.
Суддя А.В. Лопатін