ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2023 р. Справа № 911/378/17 (911/1086/23)
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства”, Київська область, м. Славутич
до Фізичної особи-підприємця Лупаїна Олександра Адамовича, Житомирська область, Олевський район, с. Хочине
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача Розпорядника майна боржника Комунального підприємства “Управління житлово комунального господарства” - арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича
про стягнення 25216,53 грн.
за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/378/17 за заявою Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 06.07.2017 р.
Наразі триває процедура розпорядження майном Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства”.
13.04.2023 р. до суду надійшла позовна заява боржника про стягнення з ФОП Лупаїна Олександра Адамовича заборгованості за послуги оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у розмірі 25216,53 грн.
Ухвалою господарського суду від 17.04.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, в межах провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства”, підготовче засідання призначено на 17.05.2023 р.
01.05.2023 р. на поштову адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього.
Ухвалою господарського суду від 17.05.2023 р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 14.06.2023 р.
08.06.2023 р. на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні, що відбудеться 14.06.2023 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2023 р. клопотання представника Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів залишено без задоволення.
13.06.2023 р. на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час даного судового засідання були повідомлені належним чином ухвалою суду від 17.05.2023 р.
Судом враховано, що позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Враховуючи, що неявка учасників у справі в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до частини дев'ятої ст. 165, частини другої ст. 178 та частини третьої ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
05.08.2019 р. між Комунальним підприємством “Управління житлово-комунального господарства” (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лупаїним Олександром Адамовичем (орендар) укладено договір № 64/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, а саме: частину нежитлової будівлі "Склад під навісом" Виробничої бази КП "УЖКГ", інженерні мережі та комунікації, що є їх невід'ємною частиною (надалі об'єкт) і знаходяться на балансі орендодавця.
Відповідно до п. 1.2. договору адреса (місце розміщення) об'єкту оренди: Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8.
Згідно із п. 1.3. договору орендована площа складає всього: 256,5 кв.м., в тому числі корисної площі 256,5 кв.м.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що балансова вартість орендованого майна станом на 01.08.2019 р. становить 197871,08 грн.
Відповідно до п. 1.5. договору вартість орендованого майна станом на 31.12.2019 р. згідно звіту про експертну оцінку ФОП Карпова В.Д., станом на 31.05.2019 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради № 367 від 27.06.2019 р. становить 194940,00 грн., (сто дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот сорок гривень) без ПДВ.
Згідно із п. 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акту приймання-передачі майна.
Пунктом 2.3. договору погоджено, що передача майна в оренду здійснюється за вартістю, вказаною в п. 1.5. цього договору.
Відповідно до п. 2.4.4. договору майно вважається переданим орендарю з моменту підписання акту прийняття-передачі.
Згідно із п. 3.1. договору орендна плата вноситься орендодавцеві орендарем за користування майна незалежно від результатів своєї господарської діяльності.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі “Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича”, за перший (базовий) місяць оренди - серпень 2019 р. становить 1786,95 грн., крім того ПДВ - 357,39 грн. Всього з ПДВ - 2144,34 грн.
Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.
Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата, визначена в даному договорі, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат орендодавця.
Згідно із п. 3.4. договору орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 5.1.1. договору погоджено, що орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати всі платежі, передбачені даним договором.
Відповідно до п. 5.1.9. договору орендар зобов'язаний укласти з орендодавцем договір про відшкодування витрат орендодавця з утримання орендованого майна та його експлуатація протягом 6 робочих днів з дати підписання даного договору та забезпечити належне його виконання.
Згідно із п. 5.1.13. договору орендар зобов'язаний нести витрати за комунальні послуги (тепло-, водо-, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття тощо), при цьому орендар або самостійно укладає угоди з постачальником послуг або на підставі договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію компенсує орендодавцю витрати на оплату послуг.
Відповідно до п. 5.1.17. договору орендар зобов'язаний своєчасно, протягом 5-ти робочих днів, повідомити орендодавця про зміну власної юридичної адреси та банківських реквізитів.
Згідно із п. 5.1.21. договору орендар зобов'язаний щомісячно підписувати та повертати орендодавцеві до останнього числа поточного місяця екземпляр Акту здачі-прийняття (надання послуг) по даному договору та на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по платежах і оформити відповідні акти звірки з наданням одного екземпляру акта звірки орендодавцеві. У випадку, якщо в установлений строк орендар не поверне акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не подасть письмового обґрунтування з цього приводу, послуга вважається наданою в повному обсязі без будь-яких претензій на адресу орендодавця.
Пунктом 6.1. договору погоджено, що при невиконанні або неналежному (у тому числі частковому) виконанні своїх зобов'язань, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та умовами цього договору.
Відповідно до п. 7.1. договору цей договір вступає в силу з 05.08.2019 р. і діє до 05.07.2022 р.
Згідно із п. 7.3. договору одностороння відмова від виконання умов договору та внесення змін до нього не допускається. Зміна умов договору, а також його дострокове розірвання, може мати місце тільки за узгодженням сторін, крім випадків, передбачених п.п. 3.7.; 4.2.2.; 4.2.4 даного договору або рішенням суду. Зміни та доповнення, як вносяться в умовах договору, підлягають розгляду сторонами протягом 20 днів.
На виконання вказаного договору, 05.08.2019 р. між Комунальним підприємством “Управління житлово-комунального господарства” (балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Лупаїним Олександром Адамовичем (орендар) укладено договір № 64/19-Е на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до п. 1.1. якого, балансоутримувач - Комунальне підприємство “Управління житлово-комунального господарства” забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт частини нежитлової будівлі "Склад під навісом" Виробничої бази КП "УЖКГ" загальною площею 256,5 кв.м., яка розташована за адресою: 07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій споруді, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Наведені договори та додатки до них підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаними договорами, у нього виникла заборгованість у розмірі 41909,24 грн., що призвело до звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Так, рішенням господарського суду Київської області від 25.01.2023 р. № 911/378/17 (911/1571/22) за позовом Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” до Фізичної особи-підприємця Лупаїна Олександра Адамовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Розпорядника майна боржника Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” - арбітражного керуючого Швачку Сергія Васильовича про стягнення 41909,24 грн., позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Лупаїна Олександра Адамовича на користь Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” 41909,24 грн. боргу та 2481,00 грн. судового збору.
З посиланням на те, що вказане рішення не виконано відповідачем, заборгованість не сплачена, при цьому, ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості не звільняє від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, позивачем подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за договором від 05.08.2019 р. № 64/19-А: 12219,98 грн. інфляційних втрат; 2384,84 грн. 3% річних та у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за договором від 05.08.2019 р. № 64/19-Е: 7694,31 грн. інфляційних втрат; 1507,39 грн. 3% річних; 1410,01 грн. пені.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, відзиву на позов не надіслав, належних та допустимих доказів, які б спростовували викладені позивачем обставини суду не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно з положеннями частини першої ст. 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі-ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Київської області від 25.01.2023 р. № 911/378/17 (911/1571/22) за позовом Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” до Фізичної особи-підприємця Лупаїна Олександра Адамовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Розпорядника майна боржника Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” - арбітражного керуючого Швачку Сергія Васильовича про стягнення 41909,24 грн., позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Лупаїна Олександра Адамовича на користь Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” 41909,24 грн. боргу та 2481,00 грн. судового збору.
Ухвалюючи наведене рішення, суд виходив з того, що належними доказами позивач довів, а відповідач не спростував, що у відповідача наявна не сплачена заборгованість за договором № 64/19-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності та договором № 64/19-Е на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, що виникла у період з серпня 2019 р. по липень 2020 р. в сумі 41909,24 грн.
Відповідно до положень частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням наведених положень чинного процесуального законодавства, врахувавши те, що рішення господарського суду Київської області від 25.01.2023 р. № 911/378/17 (911/1571/22) набрало законної сили, встановлені ним обставини не потребують додатковому доведенню.
Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини другої ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин третьої та четвертої ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної та своєчасної сплати заборгованості закон покладає на боржника.
Частиною першою ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (частина друга ст. 74 ГПК України).
Відповідачем доказів сплати зазначеної заборгованості не надано, контррозрахунок заявлених позовних вимог до суду не надіслано.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з частиною шостою ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п. 3.4. договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 05.08.2019 р. № 64/19-А орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 6.1. договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 05.08.2019 р. № 64/19-А сторони визначили, що при невиконанні або неналежному (у тому числі частковому) виконанні своїх зобов'язань, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та умовами цього договору.
Крім того, пунктом 4.4. договору сторони погодили, що орендар сплачує вартість (з урахуванням податку) спожитих послуг за розрахунковий період шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача або шляхом внесення готівкових коштів в касу балансоутримувача до останнього числа поточного місяця.
Відповідно до п. 4.5. договору на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 05.08.2019 р. № 64/19-Е при несвоєчасному або в неповному обсязі внесенні плати, орендар сплачує балансоутримувачу дану суму заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
З урахуванням наведених норм чинного законодавча, врахувавши, що ухвалення рішення у справі про стягнення заборгованості не звільняє боржника від відповідальності, передбаченої законодавством за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку, що позивачем, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за наведеними договорами, що призвело до наявності заборгованості, яка станом на сьогодні не погашена (доказів, які б спростовували дані обставини матеріали справи не містять), правомірно заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, 3 % річних та пені.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог в частині інфляційних втрат, судом встановлено, що відповідний розрахунок позивачем здійснено не вірно.
Водночас, відповідно до розрахунку суду, інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов'язання в межах періоду нарахування позивачем (за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 05.08.2019 р. № 64/19-А з 16.09.2019 р. по 03.04.2023 р.; за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 05.08.2019 р. № 64/19-Е з 01.09.2019 р. по 03.04.2023 р.), становлять більшу суму, ніж заявлено до стягнення позивачем, а відтак, з урахуванням приписів ст. 14 ГПК України, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог, а саме, за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 05.08.2019 р. № 64/19-А в сумі 12219,98 грн. та за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 05.08.2019 р. № 64/19-Е в сумі 7694,31 грн.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог в частині 3% річних, з урахуванням періоду нарахування, визначеного позивачем (за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 05.08.2019 р. № 64/19-А з 16.09.2019 р. по 03.04.2023 р.; за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 05.08.2019 р. № 64/19-Е з 01.09.2019 р. по 03.04.2023 р.), судом встановлено, що відповідний розрахунок здійснено вірно, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 05.08.2019 р. № 64/19-А в сумі 2384,84 грн. та 3% річних за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 05.08.2019 р. № 64/19-Е в сумі 1507,39 грн.
Здійснивши перерахунок заявлених позивачем вимог в частині пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 05.08.2019 р. № 64/19-Е, з урахуванням періоду нарахування, визначеного позивачем з 01.09.2019 р. по 29.02.2020 р. на суму боргу 429,88 грн.; з 01.10.2019 р. по 31.03.2020 р. на суму боргу 950,35 грн.; з 01.11.2019 р. по 30.04.2020 р. н суму боргу 937,51 грн.; з 01.12.2019 р. по 31.05.2020 р. на суму боргу 1668,64 грн.; з 01.01.2020 р. по 30.06.2020 р. на суму боргу 2179,18 грн.; з 01.02.2020 р. по 31.07.2020 р. на суму боргу 1540,64 грн.; з 01.03.2020 р. по 31.08.2020 р. на суму боргу 2255,26 грн.; з 01.04.2020 р. по 30.09.2020 р. на суму боргу 1970,23 грн.; з 01.05.2020 р. по 31.10.2020 р. на суму боргу 1047,02 грн.; з 01.06.2020 р. по 30.11.2020 р. на суму боргу 1047,02 грн.; з 01.07.2020 р. по 31.12.2020 р. на суму боргу 1047,02 грн.; з 01.08.2020 р. по 31.01.2021 р. на суму боргу 1047,02 грн., судом встановлено, що відповідний розрахунок здійснено вірно, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1410,01 грн. пені.
Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується поданими позивачем доказами та не спростований відповідачем, суд дійшов до висновку, що позов про стягнення з відповідача на користь позивача у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 05.08.2019 р. № 64/19-А: 12219,98 грн. інфляційних втрат; 2384,84 грн. 3% річних та у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 05.08.2019 р. № 64/19-Е: 7694,31 грн. інфляційних втрат; 1507,39 грн. 3% річних; 1410,01 грн. пені підлягає задоволенню повністю.
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. 129, 237-238, 240 ГПК України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лупаїна Олександра Адамовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8; код ЄДРПОУ 31476318) у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 05.08.2019 р. № 64/19-А 12219 (дванадцять тисяч двісті дев'ятнадцять) гривень 98 копійок інфляційних втрат; 2384 (дві тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 84 копійки 3% річних та у зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 05.08.2019 р. № 64/19-Е 7694 (сім тисяч шістсот дев'яносто чотири) гривні 31 копійок інфляційних втрат; 1507 (одну тисячу п'ятсот сім) гривень 39 копійки 3% річних; 1410 (одну тисячу чотириста десять) гривень 01 копійок пені та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.
3. Видати наказ.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання повного тексту рішення 21.09.2023 р.
Суддя А.В. Лопатін