ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2023Справа № 910/500/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І. при секретарі судового засідання Олексюк О.В. розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
про стягнення 198 510 961,39 грн.
за участю представників:
від позивача: Щербина В.М.
від відповідача: Гучок В.В.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК КРЕ», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 198 510 961,39 грн. за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0533-03041 від 18.06.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині своєчасної сплати вартості наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, внаслідок чого у ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» виникла заборгованість.
У позові ПрАТ «НЕК «Укренерго» просить стягнути з відповідача кошти за несвоєчасне виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 18.06.2019 № 0533-03041 у розмірі 198 510 961,40 грн, з яких: основна заборгованість за надану послугу в сумі 183 989 209, 79 грн, пеня в сумі 98 654, 26 грн, інфляційні втрати в сумі 11 874 479, 22 грн. та 3% річних в сумі 2 548 618, 12 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 за вказаним позовом було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, учасникам справи надана можливість реалізувати свої права та обов'язки.
Відповідач у надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що сума заборгованості за заявлений період не підтверджена належними доказами та не доведена позивачем, відтак, позов є необґрунтованим та передчасним, просив відмовити у його задоволенні.
Указаний відзив був наданий суду з порушенням строку, визначеного законом, у зв'язку з чим відповідач просив поновити йому цей процесуальний строк. Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі відзиву, відповідач зазначив, що у зв'язку з постійними сигналами систем оповіщення повітряної тривоги та відсутністю постійного електропостачання доступ персоналу відповідача до офісних приміщень (в тому числі канцелярії та приміщень для зберігання документів) було обмежене, мало місце порушення звичайної господарської діяльності підприємства та роботи персоналу, що вплинуло на своєчасну подачу відповідачем відзиву на позов.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розглянувши наведені відповідачем доводи, суд вважав поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення цього строку та прийняття відзиву до розгляду.
У підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про витребування від позивача доказів, а саме - обґрунтованого розрахунку заборгованості із зазначенням обсягу наданих послуг, періоду їх надання, строку оплати, тарифів на послуги, проведених оплат.
Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засіданні від 04.04.2023, відмовив у його задоволенні, виходячи з того, що разом з позовною заявою позивач вже надав розрахунок заборгованості відповідача, з якого можливо встановити суму заявленого до стягнення боргу.
У судовому засіданні, призначеному для розгляду справи по суті, представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, вказав, що на час вирішення спору сума основної заборгованості відповідачем сплачена. Також представник відповідача заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% від заявленої суми та про відстрочення виконання рішення суду.
Розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що в частині сплаченої заборгованості - провадження у справі слід закрити, а в іншій частині позову - вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Установлено, що 18.06.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке внаслідок реорганізації перетворено у Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"" (далі - оператор системи передачі, ОСП) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" (далі - користувач) був укладений договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0533-03041.
Умови вказаного договору неодноразово викладались сторонами у нових редакціях шляхом укладення додаткових угод від 18.06.2019, від 26.07.2019, від 23.09.2020, від 24.05.2021, від 17.09.2021, від 27.01.2022 та від 31.01.2022.
Відповідно до п. 1.1 договору (тут і далі - в остаточній редакції) цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим договором ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме - управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга).
Відповідно до п. 1.5 договору послуги надаються оператором системи передачі користувачу, що виступає на ринку оператором системи розподілу та/або виробником електричної енергії та/або споживачем, обладнання якого знаходиться в оперативному підпорядкуванні ОСП та/або електропостачальником та/або трейдером.
Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 2.1 договору ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором) відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті: https://ua.energv/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 2.5 договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:
до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;
до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги;
до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.
Пунктом п. 2.7 договору передбачено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Згідно з п. 2.9 договору за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди користувача.
Пунктом 3.2.1 договору визначено обов'язок користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.
У свою чергу, згідно з п. 3.3.2 договору ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу.
Відповідно до п. 10.1 договору планові обсяги послуги користувач зобов'язаний подавати виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає користувачу, у разі не погодження.
Згідно з п. 10.4, 10.5 договору акти надання послуг, акти звірки розрахунків, рахунки та будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі. Податкові накладні отримуються користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством.
Пунктом 10.6 договору передбачено, що будь-які документи, які створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування сервісу, про що виконавець зобов'язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
Відповідно до п. 10.7 договору рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "доставлено" у сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2022. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 12.1 договору).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Диспетчерським управлінням, згідно з пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", є - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Здійснивши аналіз змісту укладеного сторонами договору № 0533-03041 від 18.06.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що на виконання укладеного сторонами договору відповідачем щомісячно надавались до ПрАТ «НЕК «Укренерго» повідомлення про планові обсяги послуги на розрахунковий період, на підставі яких позивачем в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» формувались та направлялись відповідачу рахунки за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, акти надання послуги, а також акти коригування до них за період з березня 2022 року по листопад 2022 року, що підтверджується наявними у справі копіями вказаних документів, а також роздруківками з системи "АСКОД".
Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що станом на час подання позовної заяви до суду відповідач порушив свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг у наступних періодах:
- за березень 2022 згідно Акту надання послуги від 31.03.2022 на суму 32 705 158,88 грн. (основний борг сплачено з порушеннями термінів, передбачених договором);
- за квітень 2022 згідно Акту надання послуги від 30.04.2022 на суму 31 620 177,85 грн. (основний борг сплачено з порушеннями термінів, передбачених договором);
- за травень 2022 згідно Акту надання послуги від 31.05.2022 на суму 32 552 080,28 грн. (основний борг сплачено з порушеннями термінів, передбачених договором);
- за червень 2022 згідно Акту надання послуги від 30.06.2022 на суму 32 537 625,89 грн. (основний борг сплачено з порушеннями термінів, передбачених договором);
- за липень 2022 згідно Акту надання послуги від 31.07.2022 на суму 34 862 144,27 грн. (з урахуванням часткової оплати залишок основного боргу становить 28 794 178,44 грн);
- за серпень 2022 згідно Акту надання послуги від 31.08.2022 на суму 36 473 674,07 грн. (основний борг не сплачено);
- за вересень 2022 згідно Акту надання послуги від 30.09.2022 на суму 38 996 692,50 грн. (основний борг не сплачено);
- за жовтень 2022 згідно Акту надання послуги від 31.10.2022 на суму 41 998 956,37 грн. (основний борг не сплачено);
- за листопад 2022 згідно Акту надання послуги від 30.11.2022 на суму 37 725 708,41 грн. (основний борг не сплачено).
На підтвердження несвоєчасної сплати вартості наданих послуг позивач надав суду довідку ГУ АТ «Ощадбанк» від 20.12.2022 № 16/2-09/2584 про надходження коштів на рахунок НЕК «Укренерго» за період з 01.07.2019 по 16.12.2022.
Отже на підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що відповідач за фактично надані послуги розрахувався з позивачем несвоєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого у ПрАТ «ДТЕК КРЕ» утворилась заборгованість у розмірі 183 989 209,79 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Разом з тим судом встановлено, що грошове зобов'язання ПрАТ «ДТЕК КРЕ» в частині сплати вартості наданих послуг в сумі 183 989 209,79 грн. на час розгляду справи припинилось, оскільки відповідачем була сплачена заборгованість на зазначену суму, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями, а саме:
- № 2010573791 від 26.01.2023 на суму 23 112 420,89 грн.;
- № 2010614712 від 14.04.2023 на суму 21 998 617,70 грн.;
- № 2010606198 від 31.03.2023 на суму 16 852 370,61 грн.;
- № 2010614713 від 14.04.2023 на суму 5 903 458,49 грн.;
- № 2010585324 від 17.02.2023 на суму 2 894 283,12 грн.;
- № 2010621191 від 28.04.2023 на суму 28 379 301,21 грн.;
- № 2010606197 від 31.03.2023 на суму 26 300 576,43 грн.;
- № 2010588412 від 24.02.2023 на суму 10 000 000,00 грн.;
- № 2010628886 від 12.05.2023 на суму 7 598 033,69 грн.;
- № 2010628887 від 12.05.2023 на суму 13 566 080,97 грн.;
- № 2010636118 від 26.05.2023 на суму 24 043 853,48 грн.
Згідно з ч. 4 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
За таких обставин провадження за позовними вимогами ПрАТ «НЕК «Укренерго» на суму 183 989 209,79 грн. необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з пунктом 6.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує оператору системи передачі (ОСП), виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком.
Як вбачається із позову, за порушення зобов'язання ПрАТ «НЕК «Укренерго» нарахувало відповідачу пеню в сумі 98 654,26 грн.
Проте, суд погоджується з доводами відповідача про необхідність застосування в цій частині позову (щодо нарахування пені) положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 з огляду на таке.
Так, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України, а Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022 - продовжено строк його дії.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Судом встановлено, що 25.02.2022 НКРЕКП була прийнята постанова № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану".
А 26.04.2022 вказану постанову НКРЕКП було доповнено п. 16, яким передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.
У даному випадку, оскільки договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління був укладений сторонами відповідно до п. 10 ч. 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" для забезпечення функціонування ринку електричної енергії, тобто спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", то вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
При цьому суд враховує, що період нарахування пені позивачем здійснено саме на час дії воєнного стану.
За таких обставин, враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022, яка є спеціальним нормативним актом, що регулює спірні відносини, а значить - є обов'язковою для виконання, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені.
Отже вимога позивача про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим суд не розглядав клопотання ПрАТ «ДТЕК КРЕ» щодо зменшення розміру пені.
Крім пені, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 2 548 618, 12 грн. та інфляційні втрати у сумі 11 874 479,22 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Перевіривши розрахунок заявлених матеріальних втрат позивача, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 11 874 479,22 грн. та 3 % річних в сумі 2 548 618, 12 грн, як просив позивач.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення суми інфляційних втрат та 3 % річних суд зазначає наступне.
Мотивуючи вказане клопотання, відповідач просить суд врахувати специфіку відносин, що існують на ринку електричної енергії в Україні, і з метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін, беручи до уваги відсутність завданих збитків порушенням зобов'язання для позивача, зменшити розмір нарахованих позивачем матеріальних втрат на 90 %.
Із положень статей 230, 233 Господарського кодексу України та статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення лише штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час, як стягнення 3 % річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/3692/18, 27.04.2018 у справі № 908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі № 905/305/18.
Відтак у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат, а тому у заявленому відповідачем клопотанні суд відмовляє.
Суд також розглянув заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, в якій він просить у разі повного або часткового задоволення судом позовних вимог ПрАТ "НЕК "Укренерго" відстрочити виконання судового рішення у даній справі на 1 рік.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Указана заява ПрАТ «ДТЕК КРЕ» обґрунтована тим, що 24.02.2022 року на території України запроваджено військовий стан; починаючи з 24.02.2022 року, по території України здійснюються систематичні ракетні обстріли; на протязі осінньо-зимового періоду 2022-2023 років відбулись масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до вкрай тяжких наслідків. Ситуація в енергосистемі України критично погіршилася з жовтня 2022 року, коли держава-агресор розпочала цілеспрямовану та масштабну воєнну операцію зі знищення об'єктів критичної структури, що задіяні у виробництві, передачі та розподілі електричної енергії. Після кожного такого удару відновлення електропостачання споживачів вимушено відбувалося за тимчасовими схемами зі значним відхиленням від проектних схем нормального режиму, що спричиняло мережеві обмеження в обсягах передачі та розподілу електроенергії між електроустановками в об'єднаній енергетичній системі України, які діють до цього часу.
Також відповідач зазначає, що об'єкти ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" зазнали значних пошкоджень та підлягають відновленню, що потребує значних фінансових витрат. Враховуючи масовані ракетні удари по енергетичним об'єктам 31 жовтня та 23 листопада 2022 року, що причинили масштабний "блек аут", та наступного часткового відновлення, вся енергосистема України досягла стану, при якому мережеві та балансові обмеження в ОЕС України призвели до необхідності цілодобового та безперервного застосування заходів з регулювання споживання електроенергії Операторами системи розподілу.
Разом з тим першочерговим завданням ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення Київської області, а відтак, відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов'язань, кошти, які отримує відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватись, в першу чергу, на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду, який за очікуваннями буде не менш складним.
Крім того відповідач вказує, що згідно з інформацією, розміщеної на офіційному сайті позивача та підтвердженою постановою НКРЕКП від 21 грудня 2022 № 1789, ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" з 01.01.2023 року збільшило тарифи на послуги з передачі електричної енергії та відповідно - і тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Частиною 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову (ч. ч. 5-6 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Таким чином питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Суд приймає до уваги, що з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є стратегічним підприємством, що забезпечує електропостачання міста Києва, яке після початку збройної агресії неодноразово зазнавало масованих ракетних ударів по енергетичним об'єктам.
Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомість фактів військової агресії, критичне погіршення ситуації в енергосистемі України з жовтня 2022 року, ракетні обстріли об'єктів критичної інфраструктури є загальновідомими обставинами, що в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.
Таким чином, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" вимушено опинилось у тимчасовій надзвичайній ситуації, яка призводить до обмеження платоспроможності і ведення нормальної господарської діяльності.
За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, враховуючи, що відповідачем після відкриття провадження у даній справі сплачено суму основної заборгованості у повному обсязі, а цією заявою відповідач лише намагається забезпечити повне виконання рішення та погашення заборгованості перед стягувачем у майбутньому через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють.
Надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, на думку суду, сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов'язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже, належним чином виконати рішення суду у справі та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін та переслідуватиме мету недопущення значного погіршення економічної ситуації боржника.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про достатність підстав для застосування визначеної ст. 331 ГПК України процедури відстрочення виконання судового рішення та встановлює строк такого відстрочення до 12.09.2024, зважаючи на вимоги ч. 5 вказаної статті.
При цьому суд звертає увагу на те, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.
При вирішенні питання строку відстрочки суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду у даному випадку не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.
Тож за висновком суду заява ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у даній справі підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 939 400 грн. покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв'язку із частковим задоволенням позову та становить - 68 253,45 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Провадження за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 198 510 961,39 грн. в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості у сумі 183 989 209,79 грн. закрити.
Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 14 521 751,60 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1А, ідентифікаційний код 23243188) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) інфляційні втрати в сумі 11 874 479 (одинадцять мільйонів вісімсот сімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 22 коп., 3 % річних у сумі 2 548 618 (два мільйона п'ятсот сорок вісім тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 253 (шістдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 45 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі № 910/500/23 на 1 рік, а саме - до 12.09.2024 року.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 12 вересня 2023 року.
Повний текст рішення складений 22 вересня 2023 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.