ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
"20" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1257/23
Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,
розглянувши матеріали позовної заяви
Керівника Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чуднівської міської ради Житомирської області
до ОСОБА_1
про скасування державної реєстрації речових прав щодо земельної ділянки та повернення земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Керівник Чуднівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чуднівської міської ради Житомирської області звернувся до суду з позовом, згідно якого просить суд:
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (державному реєстрі прав) державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 1825880403:06:000:0808 площею 57,4965 га, (запис про право оренди індексний номер 65071887 від 17.10.2022), припинивши право оренди ОСОБА_2 на цю земельну ділянку;
- зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) повернути Чуднівськиій міській раді Житомирської області (вул. Героїв Майдану, буд. 104, м. Чуднів, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04344952) земельну ділянку з кадастровим номером 1825880403:06:000:0808 площею 57,4965 га для ведення фермерського господарства.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1ст.175 ГПК України, так як позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, виходячи з наступного.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
За ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), За приписами ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 ГПК України, визначено особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб'єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства (постанова ВП ВС від 03.04.2019 у справі №621/2501/18).
У даній справі Керівник Чуднівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до фізичної особи ( ОСОБА_1 ) про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (державному реєстрі прав) державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 1825880403:06:000:0808 площею 57,4965 га, (запис про право оренди індексний номер 65071887 від 17.10.2022), припинивши право оренди ОСОБА_2 на цю земельну ділянку та зобов'язання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) повернути Чуднівськиій міській раді Житомирської області (вул. Героїв Майдану, буд. 104, м. Чуднів, Житомирська обл., ЄДРПОУ 04344952) земельну ділянку з кадастровим номером 1825880403:06:000:0808 площею 57,4965 га для ведення фермерського господарства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказав, що 15.08.2012 між Чуднівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 57,4965 га, д л я в е д е н н я ф е р м е р с ь к о г о г о с п о д а р с т в а, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Чуднівському районі від 11.09.2012 за №182580004004309, строком на 25 років.
Пояснив, що в подальшому, рішенням Чуднівської міської ради від 24.12.2021 №1912 за згодою сторін вирішено припинити дію договору оренди сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства з гр. ОСОБА_1 , на виконання якого було укладено додаткову угоду про припинення договору оренди землі б/н від 15.08.2012. Відомості про припинення договору оренди землі б/н від 15.08.2012 внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.12.2021, індексний номер рішення 6214408.
В той же час, як вказав прокурор, на підставі заяви ОСОБА_2 , яка подана 03.10.2022 за №52604866 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесені відомості щодо права оренди земельної ділянки ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 65071887 від 07.10.2022. Документами, які подані для проведення державної реєстрації права оренди стали договір оренди землі від 15.08.2012, додаткова угода до договору оренди землі від 13.07.2020, які фактично припинені.
Пояснив, що відповідно інформації Чуднівської міської ради від 05.06.2023 за №04-19/650 та 24.07.2023 за №04-19/839 ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради щодо поновлення (продовження) договору оренди або укладення нового договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1825880403:06:000:0808 площею 57,4965 га для ведення фермерського господарства не звертався, будь які додаткові угоди з ним не укладались та відповідні рішення не приймались.
При цьому, як вказав прокурор, ОСОБА_1 було надано додаткову угоду про припинення договору оренди землі б/н від 15.08.2012 разом з актом приймання-передачі земельної ділянки з кадастровим номером 1825880403:06:000:0808 площею 57,4965 га для ведення фермерського господарства в 2 примірниках, які на адресу Чуднівської міської ради не повертались.
Оскільки спірна земельна ділянка була надана відповідачу для ведення фермерського господарства, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV "Про фермерське господарство" (далі - ЗУ № 973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 ЗУ № 973-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону № 973-IV).
Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Зі змісту положень ст. 12 ЗУ № 973-IVвбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
З аналізу положень статей 1, 5, 7, 8, 12 ЗУ № 973-IV слід дійти висновку про те, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, земельні спори, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, з фермерським господарством, підвідомчі господарським судам. Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 388/1103/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 691/1148/17 та від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц.
Разом з тим, Велика Палата Верховного суду у постанові від 11.12.2019 у справі №628/775/18 зробила висновок про те, що якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства. Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство н е з а р е є с т р о в а н е, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц та від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц).
Суд встановив, що позовні матеріали не містять відомостей щодо створення та реєстрації фермерського господарства відповідачем - фізичною особою ОСОБА_1 .
За вказаного, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1ст.175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Частиною 6 ст.175 ГПК України передбачено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи викладене, суд роз'яснює заявнику, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів у порядку цивільного судочинства.
Водночас суд звертає увагу, що у позовній заяві відповідачем визначено ОСОБА_1 , тоді як зазначений у позовній заяві ідентифікаційний номер належить ОСОБА_1 , про якого йдеться і у доданих до позовної заяви документах.
Керуючись ст.ст.175, 234 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. У відкритті провадження у справі відмовити.
Додаток на 58 аркушах, у тому числі платіжні інструкції про сплату судового збору №№191 від 11.09.2023 на суму 7135,00 грн та №1912 від 1169,00 грн.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 20.09.2023
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи
2,3 - прокуратурі (рек. з повід. )