СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року Справа № 480/6166/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6166/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області № 1178 від 05.09.2022, суму переплати 385 грн повернути позивачці;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.10.2022 № 183450009545;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області перевести позивачку до категорії непрацюючих пенсіонерів з 1 липня 2022 року.
В обґрунтування позову вказано, що позивачка є особою з інвалідністю 3 групи у зв'язку з цим перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію.
30.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою про переведення її в непрацюючі.
Однак, 06.10.2022 ГУ ПФУ в м. Києві винесено рішення № 183450009545 про відмову у переведенні її до категорії непрацюючих пенсіонерів. В рішенні зазначено, що згідно пункту 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.22.2005 у разі звільнення/припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на державне соціальне страхування, особа повідомляє орган, що призначає пенсію за місцем перебування на обліку як одержувач пенсії про дату звільнення, шляхом подання заяви. При цьому відповідно до пункту 2 частини другої ст.16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію документи, що засвідчують відповідні відомості. Відповідно до наданого договору № SМ-055 від 01.06.2022 про впровадження волонтерської діяльності, який набрав чинності з моменту його підписання. Сторонами з установленим терміном один рік та може бути продовжено на додатковий термін на підставі підписання додаткової угоди про таке впровадження.
Позивачка вказує, що вона не була працевлаштована, відповідно до договору між Сумською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України про провадження волонтерської діяльності від 01.06.2022 № SМ-055 ОСОБА_1 прийняла на себе зобов'язання за дорученням організації надавати волонтерську допомогу її отримувачам на безоплатній основі, а організація зобов'язалася забезпечити волонтеру можливості для здійснення волонтерської діяльності у порядку, встановленому Договором. На час складення договору позивачка мала і сьогодні має інвалідність 3-ї групи загального захворювання. Договір вважається укладеним і набрав чинності з моменту підписання його сторонами. Термін дії договору - один рік з моменту його підписання Сторонами. Договір може бути продовжено на додатковий термін, тільки за умови підписання сторонами додаткової угоди про таке продовження.
У зв'язку з тим, що до ГУПФУ в Сумській області надійшли індивідуальні відомості про перерахування страхувальником 4472,8 грн ОСОБА_1 , вона переведена в працюючі, виникла переплата пенсії, працівниками ГУПФУ винесено рішення № 1178 від 05.09.2022 проте що виникла переплата пенсії в сумі 385 грн, але це рішення позивачці не вручене своєчасно, а вручене тільки в червні місяці 2023 року, утримання проведене з пенсії за листопад місяць 2022 року, а пенсію за листопад місяць 2022 року позивачка отримала в грудні місяці 2022 року.
Крім того, суми зазначеної в формі ОК-5 Пенсійного фонду України, в графі "індивідуальні відомості про застраховану особу" про отримання в червні місяці 2022 року 4472,8 грн ОСОБА_1 не отримувала.
Позивачка вважає вказані рішення відповідачів протиправними, оскільки вона не вчиняла протиправні дії та зловживання щодо призначення пенсії або її перерахунку, а стягнення надмірно сплачених сум пенсій передбачено лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера. В зв'язку з цим, позивачка вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою від 23.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачі у встановлений судом строк відзивів на позов не надали, про причини неподання відзивів суд не повідомили, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктами владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Київ, відзивів на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи у зв'язку з цим перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію.
30.09.2022 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою про переведення її в непрацюючі.
06.10.2022 ГУ ПФУ в м. Києві винесено рішення № 183450009545 про відмову у переведенні її до категорії непрацюючих пенсіонерів. В рішенні зазначено, що згідно пункту 2.21. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 у разі звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на державне соціальне страхування), особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувач пенсій про дату звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) шляхом подання заяви. При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію Цивільно-правового договору). Відповідно до наданого договору № SM-055 від 01.06.2022 про впровадження волонтерської діяльності, який набрав чинності з моменту його підписання Сторонами з установленим терміном дії один рік та може бути продовжено на додатковий термін на підставі підписання додаткової угоди про таке впровадження. Згідно довідки № 2 від 29.09.2022 наданою Сумською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України (ЄДРПОУ 0240322) є запис про те, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з 27.06.2022, але оскільки згідно умов вищезазначеного договору додаткової угоди про розірвання трудових відносин між Сторонами не надано, а в довідці № 2 від 29.09.2022 не зазначено підставу видачі довідки. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 відмовлено у в переведенні до категорії непрацюючих пенсіонерів, оскільки відсутні данні про звільнення з вищезазначеної організації.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у п.5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
У преамбулі Закону № 1058-IV зазначено, що цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 50 Закону № 1058-IV передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
Отже, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише у зв'язку із зловживаннями з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, статтею 50 Закону № 1058-IV визначені виключні підстави за наявності яких, надміру виплачені кошти повинні бути повернуті пенсіонером. При цьому, будь-які інші підстави для утримання з пенсії пенсіонера надміру виплачених коштів не передбачено чинним законодавством.
Так, механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695 (далі - порядок).
Згідно з пунктом 3 вказаного порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Отже, статтею 50 Закону № 1058-IV та положеннями вказаного порядку прямо передбачені дві умови за наявності яких підлягає відрахуванню (утриманню) надміру виплачена сума пенсії, зокрема з підстав: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
У контексті наведеного, слід відмітити, що законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 25 жовтня 2021 року у справі № 554/4736/17.
Тож, з наведеного слідує, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Відтак, є протиправним рішення відповідача, оскільки обов'язковою умовою для ствердження про зловживання з боку пенсіонера є свідомі, активні та навмисні дії, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Згідно з абзацом 2 пункту 2.21 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у чинній редакції на час виникнення правовідносин і розгляду справи, далі - Порядок), у разі працевлаштування (початку діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи-підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.
Абзацом четвертим цього Порядку передбачено, що у разі звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком.
Відповідно до пункту 2.5 Порядку у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).
Згідно пункту 5.7 Договору про провадження волонтерської діяльності SM-055 від 01.06.2022 (а.с. 6-11), кожна із Сторін Договору вправі розірвати Договір в односторонньому порядку, про що повідомляє іншу Сторону в письмовій формі - Волонтер не менш як за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання Договору, а ОРганізація не менш як за один календарний день. Договір вважається розірваним за ініціативи Волонтера на 11 (одинадцятий) календарний день з дня отримання Організацією повідомлення про розірвання Договору, а за ініціативи Організації на другий календарний день.
Згідно пункту 6.1 вказаного Договору усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані з дійсністю, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків дійсності або порушення Договору, регулюються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України.
Аналіз наведеного вище дає підстави для висновку, що на пенсіонера покладається обов'язок подання відповідної заяви про дату працевлаштування до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Вимоги про обов'язковість укладання додаткової угоди про розірвання договору у випадках, визначених 5.7 Договору не передбачена, як і не передбачена законодавством необхідність подавати таку угоду до органу, що здійснює призначення і виплату пенсії.
Більш того, під час розгляду даної справи жодних зловживань з боку пенсіонера щодо подання недостовірних даних або подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому достовірно відомо чи подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, а також відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявності його вини чи зловживань при отриманні пенсії.
З огляду на що, суд вважає, що вказана у спірному рішенні від 05.09.2022 № 1178 сума не може бути стягнута з позивачки у примусовому порядку, таке утримання лише можливе у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких залежало від пенсіонера.
Згідно п. 3 даного Порядку передбачено, що повернення коштів надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону. Акт проведеної перевірки та матеріали справи не містять доказів, що свідчать про можливе зловживання з боку пенсіонера при наданні документів пенсійному органу.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Виходячи із аналізу п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за умови добросовісності виплати таких грошових сум юридичною особою; відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача.
Обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п. 1 ч. 1 вказаної статті Цивільного кодексу України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
Правильність здійснених ГУ ПФУ в Сумській області розрахунків, за якими була здійснена виплата пенсії позивачу, а також сумлінність поведінки одержувача презумуються, у зв'язку з чим, суд робить висновок, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем переплачених коштів, а тому вони не підлягають поверненню.
З огляду на те, що в оскаржуваному рішенні від 06.10.2022 обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при зверненні її із заявою про призначення пенсії не наведено та допустимими доказами не підтверджено обізнаність позивачки щодо недостовірності даних, зазначених у довідці № 2 від 29.09.2022 навпаки, у спірному рішенні зазначено, що вказана довідка була видана з вини організації, яка їх видала, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області № 1178 від 05.09.2022.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.10.2022 № 183450009545.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області перевести ОСОБА_1 до категорії непрацюючих пенсіонерів з 1 липня 2022 року.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал