Справа № 420/15581/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа без самостійних вимог Головне управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №13879/15-32-07-06 від 14.06.2023 року Головного управління ДПС в Одеській області.
Ухвалою суду від 05 липня 2023 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити у письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 28.08.2023 року витребувано докази у Головного управління ДПС у Вінницькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем було протиправно прийнято оскаржуване ППР, оскільки акт перевірки складений працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області в м. Гайсин, в якому позивач ніколи не здійснював підприємницьку діяльність.
Вказує, що посадові особи ГУ ДПС у Вінницькій області під час проведення перевірки не впевнились стосовно суб'єкта підприємницької діяльності щодо якого була здійснена перевірка.
Представник Головного управління ДПС в Одеській області надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що після ознайомлення з наказами та направленнями, продавець кіоску «Тютюнові вироби» ОСОБА_2 відмовилась від підписання направлення на перевірку, про що складено відповідний акт, що є підставою для початку проведення фактичної перевірки відповідно до положень п. 81.1 ст. 81 ПК України.
За результатом перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 18.05.2023 року № 8577/07-32-07-05/ НОМЕР_1 та встановлено порушення, зокрема: п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 265).
Перевіркою встановлено факт реалізації одноразової електронної сигарети «Elfbar» 1500, з вмістом нікотину 5% по ціні 280,00 грн. без відповідного маркування, а саме без наявності марки акцизного податку встановленого зразка без застосування РРО/ПРРО, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано.
На місці проведення розрахунків виявлено готівкові кошти у сумі 45 748, 00 грн. без врахування суми контрольної розрахункової операції, які одержані від продажу тютюнових виробів без застосування РРО/ПРРО.
Встановлено здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, які не обліковані у встановленому порядку за місцем їх реалізації. Під час проведення перевірки не надано документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться в місці продажу на загальну суму 125 271,00 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.06.2023 року № 13879/15-32-07-06 на суму штрафних санкцій 194313,00 грн. (125271 + ((280+45 748) * 1,5)).
Стосовно основного посилання позивача щодо не здійснення діяльності по даній адресі відповідач надав відповідну інформацію з баз даних контролюючого органу стосовно об'єктів оподаткування, які належать ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із відповідним повідомленням про об'єкти оподаткування за формою № 20-ОПП та заявою про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265 визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі, зокрема, 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) у разі непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, вчинене вперше протягом календарного року та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення.
Щодо повторності відповідач надав акт попередньої фактичної перевірки, яким позивача вже було встановлено порушення позивачем п. 1, 2 ст.3 Закону № 265.
24.07.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій зауважує, що посилаючись на інформацію з баз даних стосовно об'єктів оподаткування, які належать ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із відповідним повідомленням про об'єкти оподаткування за формою №20-ОПП та заявою про реєстрацію ПРРО за формою №1-ПРРО, відповідач не пояснює яким чином вказані документи стосуються позивача.
Також позивач зазначив, що в поясненнях продавчині ОСОБА_2 відсутня будь-яка інформація стосовно того, що вона здійснювала торгівлю товаром, що належить ОСОБА_1 і в нього з нею були встановлені будь-які трудові відносини.
Крім того, позивач звернув увагу, що наданий в якості доказу Акт від 28.04.2018 р. стосується перевірки об'єкту торгівлі за адресою в м. Гнівань Вінницької області. Водночас цей об'єкт відсутній у переліку об'єктів оподаткування, на який посилається відповідач. Позивач вважає, що вказаний акт не свідчить про повторність правопорушення.
26.07.2023 представник ГУ ДПС у Вінницькій області подав письмові пояснення, в яких зазначив, що перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства України та просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Згідно даних ЄДРЮОФОПГФ, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 25.06.2023 року, номер запису 201035000000270688.
Основним видом економічної діяльності є 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.
Керуючись наказом ГУ ДПС у Вінницькій області від 17.05.2023 №1425к посадовими особами податкового органу було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 .
За результатом перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 18.05.2023 року № 8577/07-32-07-05/ НОМЕР_1 та встановлено порушення, зокрема: п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону № 265.
Продавець кіоску «Тютюнові вироби» ОСОБА_2 відмовилась від підпису у направленнях на проведення фактичної перевірки, про що складено акт від 17.05.2023 №621/02-32-07-05.
Також продавець ОСОБА_2 надала пояснення, де вказала, що 17.05.2023 продала «Эльф Бар» по ціні 280 грн., касовий чек не видала, оскільки кіоск не має касового апарату, будь-яких документів у кіоску немає, походження товару їй невідомо.
Перевіркою встановлено факт реалізації одноразової електронної сигарети «Elfbar» 1500, зі вмістом нікотину 5% по ціні 280,00 грн. без відповідного маркування, а саме без наявності марки акцизного податку встановленого зразка без застосування РРО/ПРРО, відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано.
На місці проведення розрахунків виявлено готівкові кошти у сумі 45 748, 00 грн. без врахування суми контрольної розрахункової операції, які одержані від продажу тютюнових виробів без застосування РРО/ПРРО.
Встановлено здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, які не обліковані у встановленому порядку за місцем їх реалізації. Під час проведення перевірки не надано документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться в місці продажу на загальну суму 125 271,00 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.06.2023 року № 13879/15-32-07-06 на суму штрафних санкцій 194 313,00 грн. (125 271 + ((280+45 748) * 1,5)).
Вважаючи зазначене ППР протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп. 15.1-15.2 ст. 15 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України - контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1.1. ст. 75 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. -
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється місцем фактичного за провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядком проведення фактичної перевірки, згідно зі ст. 80 ПК України, передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав згідно з п. 80.2 ст. 80 Кодексу.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 ПК України, не повинні перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно того, що останнім не здійснювалась підприємницька діяльність у АДРЕСА_1 , оскільки з повідомлення про об'єкти оподаткування за формою № 20-ОПП вбачається, що серед об'єктів оподаткування ФОП ОСОБА_1 належить зокрема кіоск за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.46)
Крім того, заявою від 10.03.2023 про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО достеменно підтверджується здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності за вищевказаною адресою (а.с.47)
Окрім цього, суд звертає увагу, що актом фактичної перевірки від 18.05.2023 року № 8577/07-32-07-05/ НОМЕР_1 , зокрема підпунктом 6 п.3.1 встановлено порушення позивачем ст.21, 24 КЗпПУ, що свідчить про те, що трудові відносини між ФОП ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_2 не оформлені належним чином у відповідності до трудового законодавства України (а.с.34)
Водночас факт здійснення продавцем ОСОБА_2 торгівлі товаром, що належить ФОП ОСОБА_1 підтверджується поясненнями ОСОБА_2 , де вказано, що кіоск «Тютюнові вироби», в якому вона працює, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.38)
Між тим, стосовно доводів учасників справи про наявність повторного вчинення правопорушення, суд зазначає, що факт повторного вчинення правопорушення підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, а саме ППР від 25.05.2023 №1138/15-32-07-06, яке прийнято на підставі акту перевірки від 28.04.2023 №7430/02-32-07-05/ НОМЕР_1 .
Крім того, згідно відомостей податкового органу, ППР від 25.05.2023 №1138/15-32-07-06 має статус «сплачено». Доказів його оскарження матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу, що обидва ППР, а саме від 25.05.2023 №1138/15-32-07-06 та від 14.06.2023 року №13879/15-32-07-06 прийнято внаслідок порушення позивачем п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону № 265, що є підтвердженням того, що вказане правопорушення позивач вчинив повторно.
Таким чином, розмір фінансових санкцій згідно оскаржуваного ППР №13879/15-32-07-06 від 14.06.2023 року позивач не спростував, чим фактично не заперечив розрахунок фінансових санкцій, застосований контролюючим органом, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного ППР №13879/15-32-07-06 від 14.06.2023 року.
З огляду на викладене, з урахуванням встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа без самостійних вимог Головне управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса
.