Справа № 420/10247/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 30.11.2017 р. (включно), зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 30.11.2017 р. включно, визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невиплаті доплати за службу в нічний час у кількості 1568 годин у відповідності до пункту 11 Розділу II «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. №260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. №669/28799, зобов'язання нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час у кількості 1568 годин у відповідності до пункту 11 Розділу II «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. №260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. №669/28799, визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невиплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, визнання протиправною бездіяльності, що полягає у не нарахуванні та невиплаті компенсації за невикористані частини чергових та додаткових оплачуваних відпусток у кількості 95 діб за 2015, 2018-2020 роки, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані частини чергових та додаткових оплачуваних відпусток у кількості 95 діб за 2015, 2018-2020 роки, зобов'язання направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошовий атестат та довідку про грошове забезпечення за 24 місяці, що передували звільненню з урахуванням індексації грошового забезпечення, доплати за службу в нічний час, визнання протиправною бездіяльності, що полягає у нездійсненні остаточного розрахунку у день звільнення, зобов'язання нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 13.01.2023 р.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачена індексація грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року, не компенсовано 95 діб чергових та додаткових відпусток за 2015, 2018-2020 роки. Заборгованість відповідача перед позивачем за виконання службових обов'язків в нічний час складає 1568 год. та відповідач зобов'язаний був здійснювати доплату за службу у нічний час позивачу, водночас станом на час звернення до суду вказаних виплат проведено не було. Позивач вважає, що остаточний розрахунок не здійснений з ним, внаслідок чого відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України він має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого розрахунку при звільненні.
З відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив вбачається, що відповідач позов не визнає та вказує, що за увесь спірний період з 07.11.2015 р. по 29.09.2017 р. включно величина індексу споживчих цін тільки у квітні 2016 р. перевищувала встановлений законом поріг у 103%, однак в квітні 2016 р. позивач отримував щомісячний дохід, який майже у шість разів перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб який складав 1378 грн. Відповідач вважає, що з урахуванням непостійного характеру виплати індексації заробітної плати, такі виплати не мають бути включені до місячного грошового забезпечення позивача та, відповідно, взяті при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні. Частина 1 статті 24 Закону України «Про відпустки» передбачає, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи АІ групи. На думку відповідача, передбачена компенсація саме за додаткову відпустку працівника, який має дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи АІ групи, а виплата грошової компенсації за невикористані дні за іншими видами додаткових відпусток статтею 24 Закону України «Про відпустки» не передбачена. Грошова компенсація за невикористану відпустку за попередній 2015 рік, 2018-2020 роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року. Доплата за роботу в нічний час поліцейському проводиться виключно за відпрацьовані години служби в нічний час, тобто ця доплата до посадового окладу поліцейського не є постійною, а носить виключно компенсаційний характер, отже ці виплати не є щомісячними і не мають систематичного характеру, їх розмір не є фіксованим, а тому вони не є складовою грошового забезпечення поліцейського, з якого обчислюється пенсія. Службою в нічний час вважається період з 22.00 до 06.00 (8 годин), однак в нічний час надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин які в свою чергу не включаються в службовий час, тобто з наведеного слід зробити висновок, що у період з 22.00 до 06.00 службовий час складає - 6 годин (8 годин - 2 години перерви - 6 годин). Для визначення розміру середнього заробітку при звільненні мають враховуватись такі обставини, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника; обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати (наявність вини), дата фактичного розрахунку, що виключає можливість проведення такого розрахунку на час розгляду та вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 з 07.11.2015 року по 12.01.2023 року проходив публічну службу в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12.01.2023 року №27 о/с відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 з 14.01.2023 року звільнений зі служби в поліції, вислуга років на день звільнення складає повних 26 років для виплати одноразової грошової допомоги.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року, доплати за службу в нічний час у кількості 1568 годин, одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, компенсації за невикористані частини чергових та додаткових оплачуваних відпусток у кількості 95 діб за 2015, 2018-2020 роки, здійснення остаточного розрахунку при звільненні, звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1, 2, 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Згідно положень ст. 1, 2, 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року №1078, згідно з п. 4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Згідно з абз. 8 п. 4 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
У п. 1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до п. 5, 6 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів з доходу їх платника. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
«Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, доповнено пунктом 10-2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів №526 від 13.06.2012 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів №1013 від 09.12.2015 року, що застосовується з 01.12.2015 року.
Згідно з п. 10-2, 14 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 року №201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін. обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року».
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів №1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення, а саме якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття вказаної Постанови №1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування, базовий місяць визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
Посилання відповідача в спростування позову, що за увесь спірний період з 07.11.2015 р. по 29.09.2017 р. включно величина індексу споживчих цін тільки у квітні 2016 р. перевищувала встановлений законом поріг у 103% суд вважає безпідставними, оскільки зміни до «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, в частині визначення порогу індексації в розмірі 103% були внесені на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року №77, яка набула чинності 24.02.2016 року, а до цього поріг індексації було визначено на рівні 101%. При цьому, поріг індексації 101% було перевищено в листопаді 2015 року.
Крім того, посилання відповідача в спростування позову, що в квітні 2016 р. позивач отримував щомісячний дохід, який майже у шість разів перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб, який складав 1378 грн., є необґрунтованими.
Суд зазначає, що з 01 грудня 2015 року місяцем підвищення став місяць, у якому підвищена тарифна ставка (оклад) за посадою, і тому саме місяць підвищення посадового окладу є базовим для розрахунку індексації грошового забезпечення, а тому перевищення отриманого доходу в квітні 2016 року за прожитковий мінімум не є підставою для ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення.
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів здійснення позивачу нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в повному обсязі в період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року (включно).
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити.
Тобто, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року (включно) та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року (включно) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 1, пп. 3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, складається з посадового окладу. Грошове забезпечення Голови Національної поліції та його заступників визначається цією постановою.
Установлено виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до п. 11 Розділу II «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.
Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до книги нарядів, розстановки нарядів, журналів нарядів позивач в період з лютого 2020 року по грудень 2022 року 196 разів ніс службу в нічний час.
Тобто, позивач має право на отримання доплати у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, що становить в даному випадку 1568 годин (196 * 8 год.).
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів здійснення позивачу нарахування та виплати доплати за службу в нічний час за 1568 годин.
Посилання відповідача, що позивач робить невірний розрахунок, оскільки у період з 22.00 до 06.00 службовий час складає 6 годин (8 годин - 2 години перерви = 6 годин), суд вважає необґрунтованими та безпідставними, так як відповідач не надав до суду доказів використання позивачем перерви для відпочинку та харчування під час служби в нічний час, яка може тривати не більше двох годин, тобто її використання є правом а не обов'язком поліцейського.
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивач під час служби в нічний час використовував перерву для відпочинку та харчування тривалістю 2 години, яка б не включалася в службовий час.
Щодо посилань відповідача, що позивач залучався до несення служби як відповідальний по відділу, тобто він у нічний час перебував за місцем проживання, а керівником підрозділу не оформлювались довідки обліку несення ним служби в нічний час, що є підставою для нарахування доплати, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 3 Розділу 4 «Інструкції з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2017 року №440, відповідальний по територіальним (відокремленим) підрозділам після 21:00 з урахуванням оперативної обстановки, що склалася, та за погодженням із керівником територіального (відокремленого) підрозділу може перебувати за місцем проживання.
Відповідач не надав до суду жодного доказу перебування позивача за місцем проживання під час служби в нічний час.
Тобто, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати доплати за службу в нічний час за 1568 годин відповідно до п. 11 Розділу II «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, та зобов'язання нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час за 1568 годин відповідно до п. 11 Розділу II «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2, 6 Розділу VI «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Суд встановив, що згідно витягу з особової картки позивачу при звільненні була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у сумі 106476,83 грн. (16381,05 грн. * 25% * 26 років).
Розмір місячного грошового забезпечення у сумі 16381,05 грн., з якого визначалася одноразова грошова допомога, було розраховано з урахуванням посадового окладу 2700,00 грн., окладу за спеціальним званням 2200,00 грн., 50% надбавки за стаж служби в поліції 2450,00 грн., 55% надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції 4042,00 грн., 43,788% премії 4988,55 грн.
Суд зазначає, що одноразова грошова допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення, на яке має право поліцейський на день звільнення. Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні розраховується станом на момент звільнення за останньою посадою, яку займав поліцейський.
Оскільки індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності, тому вона є складовою місячного грошового забезпечення поліцейського і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Таким чином, позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги при звільнені з включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, індексації грошового забезпечення.
Посилання відповідача, що одноразова грошова допомога при звільнені позивачу нараховувалась з розрахунку місячного грошового забезпечення установленого на день звільнення (14.01.2023 року) з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, серед яких відсутня індексація, в даному випадку жодним чином не спростовує необхідність її включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки до суду не надано доказів відсутності права у позивача на отримання індексації його грошового забезпечення в січні 2023 року станом на день звільнення (14.01.2023 року).
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо необхідності врахування індексації, як складової грошового забезпечення військовослужбовців, при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, які мають однакову правову природу з поліцейськими, зокрема в постанові по справі №820/5286/17 від 19.03.2020 року.
Суд критично оцінює посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 16.11.2021 року по справі №280/6154/19 (з урахуванням непостійного характеру виплата індексації заробітної плати, а також матеріальної допомоги на оздоровлення, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що такі виплати не мають бути включені до місячного грошового забезпечення позивача та, відповідно, взяті при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні), оскільки з наданих витягів з особової картки вбачається, що позивачу щомісячно у 2020-2022 роках відповідачем нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, тобто вона мала постійний характер.
Тобто, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої з урахуванням індексації грошового забезпечення, та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, розраховану з урахуванням індексації грошового забезпечення (з урахуванням виплаченої суми допомоги), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 10 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію» за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Відповідно до п. 8 Розділу ІІІ «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Суд зазначає, що право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону України «Про Національну поліцію». Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Аналізуючи наведені норми законодавства, слід звернути увагу, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року та не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році, однак надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 року №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - Кодекс законів про працю України.
З огляду на відсутність правового врегулювання питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки положеннями Закону України «Про Національну поліцію» і «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», тому при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України і Закону України «Про відпустки».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» і ч. 1 ст. 83 Кодексу законів про працю України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки.
З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Тотожних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19.01.2021 року у справі №160/10875/19, від 30.11.2022 року у справі №640/85/20.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до листа від 15.02.2023 року №9/Б-249 Головне управління Національної поліції в Одеській області у відповідь на звернення про надання інформації повідомило ОСОБА_1 , що ним не використано 4 календарних дні щорічної основної оплачуваної відпустки за період служби з 07.11.2015 року по 31.12.2015 року, 11 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за 2018 рік, 35 календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2021 рік, 45 календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2022 рік.
Отже, позивач при звільненні зі служби в поліції мав право на отримання грошової компенсації за невикористані 95 календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток, проте відповідач протиправно її не виплатив.
Тобто, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати компенсації за невикористані 95 календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток, а також зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані 95 календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 2, 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку
Відповідно до п. 1, 3 Розділу VІІ «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, у разі переміщення по службі (переведення, відрядження, переходу), а також звільнення поліцейського зі служби в поліції орган поліції, ЗВО, орган, до якого був відряджений поліцейський, зобов'язаний виплатити йому належні види грошового забезпечення, про що зробити відповідні записи в грошовому атестаті за формою, визначеною у додатку 2 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, які звільняються з призначенням пенсії, грошовий атестат на руки не видається, а передається разом з іншими документами до підрозділу відповідного органу поліції, який здійснює підготовку та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів, за запитом такого підрозділу.
Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Відповідно до положень п. 1, 3, 4 Розділу ІІІ «Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.09.2018 року №760 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.10.2018 року за №1152/32604, уповноважені структурні підрозділи: 1) приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком. Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії; 2) здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії; 3) здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів; 4) у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу). Витребовувати документи, подання яких не передбачено Порядком, забороняється; 5) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи; 6) долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення.
Підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України: 1) обчислюють вислугу років та за потреби страховий стаж особи, яка набула право на пенсію, оформлюють розрахунок вислуги років для призначення пенсії (далі - розрахунок вислуги років) (додаток 3). До розрахунку вислуги років додаються такі документи: витяги з наказів про звільнення зі служби (роботи) та/або виключення з особового (облікового) складу у зв'язку зі смертю із зазначенням вислуги років; копія послужного списку (за потреби - додаткові відомості з особової справи) особи, яка набула право на пенсію (померлого годувальника); копія військового квитка або довідка військового комісаріату про період проходження військової служби (за наявності); копія трудової книжки та/або документи, які підтверджують страховий стаж (стаж роботи); 2) ознайомлюють особу, яка набула право на пенсію, із розрахунком вислуги років; 3) надають допомогу в оформленні документів для призначення пенсії особам, які набули право на пенсію. В 5-денний строк після отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії розрахунок вислуги років разом з іншими документами, зазначеними в підпункті 1 цього пункту, подається до уповноваженого структурного підрозділу.
Підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, готують: 1) грошовий атестат; 2) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - довідка про додаткові види грошового забезпечення) (додаток 4). В 5-денний строк після отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення подаються до уповноваженого структурного підрозділу.
З урахуванням зазначеного, на підставі судового рішення позивачу буде нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, доплату за службу в нічний час, одноразову грошову допомогу при звільненні розраховану з урахуванням індексації грошового забезпечення (з урахуванням виплаченої суми допомоги), компенсацію за невикористані календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток, які відповідач повинен був виплатити у день звільнення, тому такі зміни у грошовому забезпеченні (збільшений розмір) повинні бути відображені в тому числі у грошовому атестаті та у довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення.
Разом з цим, враховуючи те, що відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, доплати за службу в нічний час, одноразової грошової допомоги при звільненні розрахованої з урахуванням індексації грошового забезпечення, компенсації за невикористані календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток на виконання цього рішення суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошовий атестат та довідку про грошове забезпечення за 24 місяці, що передували звільненню з урахуванням індексації грошового забезпечення, доплати за службу в нічний час є передчасними та задоволенню не підлягають.
Згідно положень ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до положень ст. 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Суд зазначає, що нормами спеціального законодавства не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейського зі служби, а тому до таких правовідносин необхідно застосовувати положення ст. 116-117 Кодексу законів про працю України, як таких, що є загальними та поширюються на всіх працівників.
З аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що умовами застосування ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Враховуючи те, що відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, доплати за службу в нічний час, одноразової грошової допомоги при звільненні розрахованої з урахуванням індексації грошового забезпечення, компенсації за невикористані календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток, тобто з ним фактично не проведено остаточного розрахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності, що полягає у нездійсненні остаточного розрахунку у день звільнення та зобов'язання нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 13.01.2023 р. є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року (включно) та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року (включно), визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати доплати за службу в нічний час за 1568 годин відповідно до п. 11 Розділу II «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, та зобов'язання нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час за 1568 годин відповідно до п. 11 Розділу II «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої з урахуванням індексації грошового забезпечення, та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, розраховану з урахуванням індексації грошового забезпечення (з урахуванням виплаченої суми допомоги), визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати компенсації за невикористані 95 календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані 95 календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток.
При цьому, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошовий атестат та довідку про грошове забезпечення за 24 місяці, що передували звільненню з урахуванням індексації грошового забезпечення, доплати за службу в нічний час, визнання протиправною бездіяльності, що полягає у нездійсненні остаточного розрахунку у день звільнення та зобов'язання нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 13.01.2023 р. не обґрунтовані, не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Ак. Філатова, 15-А, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 30.11.2017 р. (включно), зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 р. по 30.11.2017 р. включно, визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невиплаті доплати за службу в нічний час у кількості 1568 годин у відповідності до пункту 11 Розділу II «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. №260 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. №669/28799, зобов'язання нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час у кількості 1568 годин у відповідності до пункту 11 Розділу II «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. №260 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. №669/28799, визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невиплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, визнання протиправною бездіяльності, що полягає у не нарахуванні та невиплаті компенсації за невикористані частини чергових та додаткових оплачуваних відпусток у кількості 95 діб за 2015, 2018-2020 роки, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані частини чергових та додаткових оплачуваних відпусток у кількості 95 діб за 2015, 2018-2020 роки, зобов'язання направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошовий атестат та довідку про грошове забезпечення за 24 місяці, що передували звільненню з урахуванням індексації грошового забезпечення, доплати за службу в нічний час, визнання протиправною бездіяльності, що полягає у нездійсненні остаточного розрахунку у день звільнення, зобов'язання нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 13.01.2023 р. - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року (включно).
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 30.11.2017 року (включно).
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за 1568 годин відповідно до п. 11 Розділу II «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за 1568 годин відповідно до п. 11 Розділу II «Порядку та умовам виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, розраховану з урахуванням індексації грошового забезпечення (з урахуванням виплаченої суми допомоги).
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані 95 календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 95 календарних днів основної та додаткової оплачуваних відпусток.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА