Справа № 420/9268/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року, зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року, визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати належного розміру премії з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року, з урахуванням наказу ГУНП в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року, зобов'язання здійснити нарахування та виплату премії з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року, з урахуванням наказу ГУНП в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року, зобов'язання надати довідку про розмір грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 14.11.2016 року із зазначенням належних розмірів усіх складових грошового забезпечення, в тому числі індексації, премії та надбавки за вислугу років, з урахуванням наказу ГУНП в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року, визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення остаточного розрахунку при звільненні 14.11.2016 року, стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за 6 місяців.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачена індексація грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року та він відмовляється в добровільному порядку нарахувати та виплатити належний розмір премії з урахуванням надбавки за вислугу років передбаченої наказом відповідача №829 о/с від 19.12.2022 року. Позивач вважає, що остаточний розрахунок станом на 26.04.2023 року не здійснений з ним, внаслідок чого відповідно до статті 117 КЗпП України він має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки такого розрахунку.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає та вказує, що у період з листопада 2015 року і по березень 2016 року відсутня протиправна бездіяльність по нарахуванню і виплаті індексації, бо він не повинен був проводити індексацію за відсутності підстав для її проведення, а Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782 (набрала чинності 24.10.2017 року) внесено зміни до пункту 2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, та до об'єктів індексації віднесено грошове забезпечення поліцейських, тобто з моменту набрання чинності змін до даного нормативно-правового акту поліцейські мали право на індексацію грошового забезпечення. Відповідач стверджує, що наказ ГУНП в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року не є підставою для виплати премії, як того вимагає позивач, і є неналежним і не допустимим доказом для такої вимоги, оскільки стосується надбавки за вислугу років. Відповідач вважає, що у позовній вимозі про зобов'язання видати довідку, яка містить ту інформацію, що не створювалась, слід відмовити. Судовим рішенням по справі №420/24509/21 встановлено, що при переведенні позивача до ГУНП в Одеській області проведено остаточний розрахунок по день переведення та виплачено усі види грошового забезпечення, встановлені на момент переведення та вини відповідача у несвоєчасному розрахунку не встановлено.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 до 07.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 08.11.2015 року по 15.11.2016 року проходив публічну службу в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області, з 16.11.2016 року по 31.05.2018 року в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 14.12.2015 року №16 o/c позивачу у відповідності до вимог ст. 78 3акону України «Про Національну поліцію» для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки встановлений стаж служби в поліції - 14 років 06 місяців 25 днів.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незарахування до стажу служби в поліції служби в податковій міліції у період з 24 грудня 1996 року по 07 липня 2005 року відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року у справі №420/24509/21, крім іншого, визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу служби в поліції служби в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язано Головне управління Національної поліції в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу року в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005 року та з урахуванням цієї вислуги провести відповідний перерахунок і виплату надбавки за вислугу років за час служби в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року у справі №420/24509/21 набрало законної сили на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року.
02.02.2023 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про виконання рішення суду від 05.08.2022 року у справі №420/24509/21, яке набрало законної сили 29.11.2022 року, в тому числі витяги з наказів та довідку про нарахування та виплату надбавки, надати довідку про виплату ОСОБА_1 грошових коштів ГУНП в Миколаївській області з 29.11.2022 по теперішній час з надання відповідного детального розрахунку, надати довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 з 08.11.2015 року по 15.11.2016 року з зазначенням усіх складових, в тому числі індексації грошового забезпечення та надбавки визначеної рішенням суду від 05.08.2022 року у справі №420/24509/21.
У відповідь Головне управління Національної поліції в Миколаївській області листом від 06.02.2023 року повідомило представника позивача, що на виконання вищезазначених судових рішень наказом від 19.12.2022 року №829 о/с зараховано до вислуги років у поліції наявну у ОСОБА_1 на момент його переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років в податковій міліції у період з 24.12.1996 року по 07.07.2005. На підставі наказу від 19.12.2022 року №829 о/с на виконання вказаних судових рішень також було перераховано розмір надбавки за вислугу років, а платіжним дорученням від 11.01.2023 року №21 проведено виплату донарахованої суми надбавки за вислугу років у розмірі 9908,11 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 .
Крім того, у листі зазначено, що інформація про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.11.2015 року по 14.11.2016 року із включення до його складу надбавки, визначеної рішенням суду від 05.08.2022 року по справі №420/24509/21, відсутня, бо цим судовим рішенням не встановлювався обов'язок щодо перерахунку всього грошового забезпечення та інших його складових, крім надбавки за вислугу років.
Також, листом повідомлено, що за період служби ОСОБА_1 з 08.11.2015 року по 14.11.2016 року в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області індексація грошового забезпечення не проводилась, бо в цей період Закон України «Про індексацію грошових доходів» та «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, не відносили грошове забезпечення поліцейських до об'єкту індексації.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року, належного розміру премії з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року з урахуванням наказу №829 о/с від 19.12.2022 року, здійснення остаточного розрахунку при звільненні 14.11.2016 року, звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1, 2, 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Згідно положень ст. 1, 2, 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року №1078, згідно з п. 4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Згідно з абз. 8 п. 4 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
У п. 1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до п. 5, 6 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів з доходу їх платника. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Посилання відповідача в листі, що нарахування індексації грошового забезпечення позивачу здійснювалось з листопада 2017 року після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, якою включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки виплата індексації грошового забезпечення прямо передбачена положеннями ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду доказів здійснення позивачу нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 08.11.2015 року по 14.11.2016 року.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 08.11.2015 року по 14.11.2016 року.
Тобто, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 08.11.2015 року по 14.11.2016 року та зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 08.11.2015 року по 14.11.2016 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надається право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Відповідно до п. 12 Розділу 2 «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року №260, керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Позивач вважає, що належний розмір премії з урахуванням надбавки за вислугу років передбаченої наказом №829 о/с від 19.12.2022 року є більшим, ніж був фактично ним отриманий в період служби в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області з 08.11.2015 року по 14.11.2016 року.
Так, наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року виданий на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 року у справі №420/24509/21, та ним внесено зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 14.12.2015 року №16 о/с в частині встановлення стажу служби в поліції та визначено, що стаж служби в поліції позивача станом на 14.12.2015 року складає - 23 р. 01 міс. 07 д.
Згідно з п. 3 Розділу ІІ «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови №988.
Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи поліцейського та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції в разі призначення на посаду.
До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Поліцейським, яким відповідно до цих Порядку та умов передбачено підвищення посадового окладу, надбавка за стаж служби нараховується з нового посадового окладу в підвищеному розмірі та окладу за спеціальним званням.
Отже, наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року є підставою для проведення перерахунку та виплати надбавки за вислугу років, а не премії.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки УФЗБО Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №33/28/1-2023 від 03.02.2023 року на виконання судового рішення було здійснено перерахунок надбавки за стаж служби, яка з 30% розміру грошового забезпечення була змінена на 45% та становила в загальному за вказаний період у розмірі 9908,11 грн.
Відповідно до платіжного доручення від 11.01.2023 року №21 Головне управління Національної поліції в Миколаївській області перерахувало на рахунок ОСОБА_1 9908,11 грн. донарахованої надбавки за вислугу років на підставі рішення суду по справі №420/24509/21.
Посилання позивача, що нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), суд вважає в даному випадку безпідставними, оскільки вказані зміни до «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 року №260, були внесені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2020 року №539, а позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області з 08.11.2015 року по 15.11.2016 року.
З урахуванням зазначеного, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати належного розміру премії з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року з урахуванням наказу ГУНП в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року та зобов'язання здійснити нарахування та виплату премії з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року з урахуванням наказу ГУНП в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року є необґрунтованими та безпідставними, не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Згідно ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, позивач має право на отримання інформації щодо свого грошового забезпечення за період служби в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області з 01.01.2016 року по 14.11.2016 року.
При цьому, відповідач необґрунтовано та безпідставно у відповіді зазначив про відсутність такої інформації з посиланням на рішенням суду від 05.08.2022 року по справі №420/24509/21, яким не встановлювався обов'язок щодо перерахунку всього грошового забезпечення та інших його складових, крім надбавки за вислугу років.
Тобто, Головне управління Національної поліції в Миколаївській області допустило бездіяльність щодо надання позивачу довідки про розмір грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 14.11.2016 року з зазначенням належних розмірів усіх складових грошового забезпечення, в тому числі індексації, премії та надбавки за вислугу років з урахуванням наказу №829 о/с від 19.12.2022 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо надання позивачу довідки про розмір грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 14.11.2016 року з зазначенням належних розмірів усіх складових грошового забезпечення, в тому числі індексації, премії та надбавки за вислугу років з урахуванням наказу №829 о/с від 19.12.2022 року.
Також, з метою захисту порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача надати довідку про розмір грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 14.11.2016 року з зазначенням належних розмірів усіх складових грошового забезпечення, в тому числі індексації, премії та надбавки за вислугу років з урахуванням наказу №829 о/с від 19.12.2022 року.
Згідно положень ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до положень ст. 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Суд зазначає, що нормами спеціального законодавства не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейського зі служби, а тому до таких правовідносин необхідно застосовувати положення ст. 116-117 Кодексу законів про працю України, як таких, що є загальними та поширюються на всіх працівників.
З аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що умовами застосування ч. 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Враховуючи те, що відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, тобто з ним фактично не проведено остаточного розрахунку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення остаточного розрахунку при звільненні та стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року, зобов'язання здійснити нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року, визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати належного розміру премії з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року, з урахуванням наказу ГУНП в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року, зобов'язання здійснити нарахування та виплату премії з 07.11.2015 року по 14.11.2016 року, з урахуванням наказу ГУНП в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року, зобов'язання надати довідку про розмір грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 14.11.2016 року з зазначенням належних розмірів усіх складових грошового забезпечення, в тому числі індексації, премії та надбавки за вислугу років, з урахуванням наказу ГУНП в Миколаївській області №829 о/с від 19.12.2022 року, визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення остаточного розрахунку при звільненні 14.11.2016 року, стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за 6 місяців - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 08.11.2015 року по 14.11.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 08.11.2015 року по 14.11.2016 року.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо надання ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 14.11.2016 року з зазначенням належних розмірів усіх складових грошового забезпечення, в тому числі індексації, премії та надбавки за вислугу років з урахуванням наказу №829 о/с від 19.12.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Миколаївській області надати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 14.11.2016 року з зазначенням належних розмірів усіх складових грошового забезпечення, в тому числі індексації, премії та надбавки за вислугу років з урахуванням наказу №829 о/с від 19.12.2022 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА