Справа № 420/12799/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” військовослужбовцю Державної прикордонної служби ОСОБА_1 та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 видати наказ яким нарахувати та виплатити військовослужбовцю Державної прикордонної служби, ОСОБА_1 з 24.02.2022 року по 10.08.2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” в розмірі 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ухвалою суду від 23.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві вказав, що на виконання Указів Президента від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Відповідно до п.1 КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 установлено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Позивач, зазначивши, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Державної прикордонної служби який приймає безпосередню участь в бойових діях та посилаючись на норми діючого законодавства України, просить суд задовольнити позов у повному обсязі та, зокрема, зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ яким нарахувати та виплатити військовослужбовцю Державної прикордонної служби, ОСОБА_1 з 24.02.2022 року по 10.08.2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” в розмірі 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
28.06.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник вказав, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в спірний період в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. В свою чергу, архівна відомість (в матеріалах справи), на яку посилається позивач, лише підтверджує правильність виплати, та відповідність розмірів виплати часу взяття ним безпосередньої участі у бойових діях та інших заходах, як раз в період з лютого по грудень 2022 року, а додані до відзиву рапорти керівника позивача та накази командира 1 загону морської охорони та про виплату додаткової винагороди в спірний період уточнюють на яких підставах та пропорційність часу участі у бойових діях позивача. Враховуючи викладене та посилаючись на норми діючого законодавства відповідач зазначив, що позивачу в повному розмірі виплачена додаткова винагорода, яка була збільшена до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційної часу участі у таких діях та заходах, та просить суд відмовити у задоволенні позову позивача у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу в 1 загоні морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України №12/259 від 20.04.2023.
Як вбачається з архівної відомості за період січень 2022 року - грудень 2022 року, складеної Військовою частиною НОМЕР_2 (а.с.21) та наданих разом із відзивом наказів командира Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 нараховувались додаткова винагорода:
- за лютий, березень, квітень 2022 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №135-ОС від 05.05.2022, у розмірі 113629,12 грн;
- за травень 2022 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №163-ОС від 06.06.2022, у розмірі 70 000 грн;
- за червень 2022 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №193-ОС від 05.07.2022, у розмірі 70 000 грн;
- липень 2022 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №235-ОС від 03.08.2022, у розмірі 54 193,54 грн;
- липень 2022 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №235-ОС від 03.08.2022, у розмірі 54 193,54 грн.
Позивач, вважаючи, що Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено військовослужбовцю Державної прикордонної служби, ОСОБА_1 з 24.02.2022 року по 10.08.2022 року не у повному обсязі додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року в розмірі 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, звернувся до суду із цим позовом.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ст. 3 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”, інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова №168).
Приписами пункту 1 Постанови № 168 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 р. № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: "Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".
Згідно з пунктом 2 Постанови № 793 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 533 затверджено Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України (далі - Положення № 533).
Пунктом 1 Положення № 533 визначено, що Адміністрація Державної прикордонної служби України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Згідно пункту 9 Положення № 533 Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
З метою організації правильності застосування норм чинного законодавства, а саме пункту 2-1 Постанови № 168 та регулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям ДПСУ додаткової винагороди під час дії воєнного стану, Адміністрацією Державної прикордонної служби України були прийняті наказ № 164 від 31.03.2022 р. "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", положення якого застосовувались з 24.02.2022 р. до 01.08.2022 р. (далі - Наказ № 164), наказ № 392/0/81-22-АГ від 30.07.2022 р. "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", положення якого застосовувались з 01.08.2022 р. по 01.12.2022 р. (далі - Наказ № 392), та наказ № 628/0/81-22 від 09.12.2022 р. "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", положення якого застосовуються з 01.12.2022 р. (діла - Наказ № 628).
Відповідно до пунктів 1 наказу № 392 та наказу № 628 військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
З 24.02.2022 р. по 01.08.2022 р. для загонів морської охорони Наказом № 164 безпосередня участь у бойових діях визначалась як: "виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій)".
З 01.08.2022 р. по 01.12.2022 р. для загонів морської охорони Наказом № 392 безпосередня участь у бойових діях визначалась як: "виконання бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником".
З 01.12.2022 р. для загонів морської охорони Наказом № 628 безпосередня участь у бойових діях визначається як: "виконання бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів".
Наказами № 164, № 392 та № 628 визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 10 наказу № 392 передбачено, що облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проекту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покласти на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу (відповідна норма є ідентичною у Наказах № 164 та № 628).
В пункті 11 наказу № 392 зазначається, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (ця норма так само викладена у Наказі № 628).
Відповідно до пункту 12 Наказу № 392 виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
З 01.12.2022 р. згідно пункту 5 Наказу № 628 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.
Як встановлено судом і не заперечується сторонами, ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , у якій бере безпосередню участь у бойових діях.
Постановою № 168 визначено 2 види додаткових доплат до грошового забезпечення військовослужбовців під час дії воєнного стану:
до 30000 грн. військовослужбовцям, що обраховуються пропорційно, виходячи із календарного періоду проходження служби військовослужбовцем, тобто для отримання грошових коштів по даній категорії, військовослужбовцю за розрахунковий місячний період необхідно фактично нести службу;
до 70000 грн. (без урахування попередніх 30000) військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів протягом місяця.
Як вбачається з архівної відомості з архівної відомості за період січень 2022 року - грудень 2022 року, складеної Військовою частиною НОМЕР_2 (а.с.21) та наданих разом із відзивом наказів командира Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 нараховувались додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях та здійснення заходів з забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії:
- за лютий, березень, квітень 2022 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №135-ОС від 05.05.2022, у розмірі 113629,12 грн;
- за травень 2022 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №163-ОС від 06.06.2022, у розмірі 70 000 грн;
- за червень 2022 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №193-ОС від 05.07.2022, у розмірі 70 000 грн;
- липень 2022 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №235-ОС від 03.08.2022, у розмірі 54 193,54 грн;
- липень 2022 року, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 №235-ОС від 03.08.2022, у розмірі 54 193,54 грн.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях та здійснення заходів з забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії в інші періоди, аніж ті, за які йому виплачено додаткову винагороду та зазначено у вказаних наказах, суду не надано.
При цьому, під час прийняття рішення у справі, суд враховує, що постановою № 168 визначено розмір додаткової винагороди до 100000 грн, як максимально можливий розмір такої винагороди, а не гарантований.
За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправної бездіяльності відповідача, та відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” військовослужбовцю Державної прикордонної служби ОСОБА_1 та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 видати наказ яким нарахувати та виплатити військовослужбовцю Державної прикордонної служби, ОСОБА_1 з 24.02.2022 року по 10.08.2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” в розмірі 100000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.