ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 рокусправа № 380/10529/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Предметом спору є право позивача на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за віком, призначеної з 02 жовтня 2022 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV. Позивач звертався до відповідачів із заявою про нарахування та виплату на його користь грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, однак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовлено позивачу у призначенні такої допомоги з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу 35 років. Позивач вважає, що має право на отримання відповідної грошової допомоги, оскільки він досяг 60 років, має необхідний стаж роботи в установі державної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (від 29 років), має страховий стаж (для чоловіків - 35 років) на таких посадах для одержання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування».
Позиція відповідача 3 викладена у відзиві на позовну заяву, у якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що в період з 05.08.1983 по 08.08.1989 (курсант Військової медичної академії; в розпорядження ПрикВО) позивач взагалі не перебував у трудових відносинах із закладами охорони здоров'я. У інші періоди, згідно послужного списку, посада ОСОБА_1 не передбачена Переліком №385.
Позиція відповідача 2 викладена у відзиві на позовну заяву, у якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що згідно витягу з послужного списку про проходження військової служби, старшим лейтенантом ОСОБА_1 зазначена посада командир приймального сортувального взводу медичної роти за період з 19.03.1990 по 17.07.1990 та командир медичного взводу медичної роти за період з 17.07.1990 по 30.08.1991. Поскільки відповідні посади не значаться у Переліку №385, підстави для зарахування до пільгового стажу роботи вказаних періодів відсутні.
Позиція відповідача 1 викладена у відзиві на позовну заяву, у якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що згідно витягу з послужного списку про проходження військової служби, старшим лейтенантом ОСОБА_1 зазначена посада командир приймального сортувального взводу медичної роти за період з 19.03.1990 по 17.07.1990 та командир медичного взводу медичної роти за період з 17.07.1990 по 30.08.1991. У Переліку №385 вказані посади відсутні, а тому підстав для зарахування до пільгового стажу роботи вказаних періодів немає.
Ухвалою судді від 18.05.2023 в справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за віком, призначеної з 02 жовтня 2022 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній працював на наступних посадах:
- 13.08.1981 - 22.10.1981 - фельдшер-лаборант обласного бюро обласного бюро судмедекспертизи;
- 31.10.1981 - 30.08.1991 - служба в Радянській Армії;
- 20.09.1991 - 26.04.2006 - лікар-анестезіолог анестезійно-реанімаційного відділення Львівської обласної клінічної лікарні;
- 27.04.2006 - 12.06.2006 - т.в.о. завідуючого анестезіолого-реанімаційного відділення цієї ж лікарні;
- 13.06.2006 - 16.04.2013 - завідуючий анестезіолого-реанімаційного відділення № 1 цієї ж лікарні;
- 17.04.2013 - по даний час - лікар-анестезіолог анестезіолого-реанімаційного відділення № 1 (нова назва з 01.01.2020 - відділення анестезіології інтенсивної терапії №1) Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня».
Згідно витягу із послужного списку про проходження військової служби старшим лейтенантом ОСОБА_1 , позивач на військову службу призваний добровільно 31.10.1981 року через Радянський районний військовий комісаріат м. Львова.
Згідно цього ж витягу позивач:
- з 31.10.1981 по 05.08.1983 проходив військову службу як санітарний інструктор - дозиметрист санітарно-епідеміологічного взводу військова частина НОМЕР_2 ;
- з 05.08.1983 по 24.06.1989 - курсант військова медична академія імені Кірова;
- з 24.06.1989 по 08.08.1989 - в розпорядженні ПрикВО;
- з 08.08.1989 по 19.03.1990 - начальник медичного пункту 310 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії;
- з 19.03.1990 по 17.07.1990 - командир приймального сортувального взводу медичної роти 310 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії ПрикВО;
- з 17.07.1990 по 30.08.1991 - командир медичного взводу медичної роти 7 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії ПрикВО.
Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 04.01.2023 про допризначення у зв'язку із наданими додатковими документами одноразової допомоги в розмірі 10 пенсій.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №134650021359 від 09.01.2023 відмовлено в перерахунку пенсії. Вказане рішення мотивовано наступним: «Згідно пункту 7-1 «Прикінцевих положень» до Закону України загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також вони до цього не отримували пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Наказом Міністра оборони України від 20.05.2004р. № 162 затверджено Перелік закладів охорони здоров'я Збройних Сил України. Тому військовослужбовцям, які проходять військову службу в закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України на посадах лікарів та середнього медичного персоналу, тобто, на посадах, які передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. № 909, можна зарахувати період проходження військової служби до стажу роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років. Згідно витягу із послужного списку про проходження військової служби, старшим лейтенантом ОСОБА_1 , зазначена посада командир приймального сортувального взводу медичної роти за період з 19.03.1990р. по 17.07.1990р., та командир медичного взводу медичної роти за період з 17.07.1990р. по 30.08.1991р. Поскільки у Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 28.10.2002р. № 385 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 06.05.2021р. № 884), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002р. за № 893/7181, посада командир не значиться, підстави для зарахування до пільгового стажу роботи вказаних періодів роботи (служби) відсутні. Одночасно повідомляємо про відсутність необхідного (для чоловіків - 35 років) пільгового стажу роботи для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно пункту 7-1 «Прикінцевих положень» до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пільговий стаж гр. ОСОБА_1 , становить 32 роки 11 місяців 29 днів...».
Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 06.02.2023 про допризначення у зв'язку із наданими додатковими документами одноразової допомоги в розмірі 10 пенсій.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134650021359 від 08.02.2023 відмовлено в перерахунку пенсії. Вказане рішення мотивовано наступним: «Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону № 1058, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років та жінок - 30 років) на таких посадах, а також, якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, під час призначення пенсії за віком виплачують грошову допомогу у розмірі їх 10 місячних пенсій станом на день її призначення. Перелік закладів та установ освіти, охорони здоров'я то соціального захисту і посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909. Одночасно повідомляємо про відсутність необхідного (для чоловіків - 35 років) пільгового стажу роботи для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно пункту 7-1 «Прикінцевих положень» до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пільговий стаж гр. ОСОБА_1 , становить 31 рік 04 місяці 04 днів. Враховуючи вищезазначене, відмовити ОСОБА_1 в частині призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій згідно поданої заяви № 889 від 06.02.2023 року. Пільговий стаж гр. ОСОБА_1 , становить 31 рік 04 місяці 04 дні.».
31.01.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із зверненням щодо нарахування одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №3482-2482/М-52/8-1300/23 від 13.02.2023 позивача повідомлено, зокрема, те, що у зв'язку із тим, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж 35 років на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, підстави для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 відсутні.
Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними та таким, що порушують право позивача на належне соціальне забезпечення, останній звернулась до суду з метою їх скасування.
Вирішуючи спір суд керується таким.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Згідно частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частинами 2 і 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно статті пункту «е» 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженим Постановою Кабінет Міністрів України №1191 від 23.11.2011 року визначаються умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №1191).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Пунктом 5 і 6 Порядку №1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону (1058-15), працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12), і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), станом на день її призначення.
Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року було затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік).
У розділі 2 «Охорона здоров'я» вказаного Переліку передбачено, зокрема:
- найменування закладів і установ - лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри;
- найменування посад вказаних установ - лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).
Системне тлумачення вищенаведених правових норм дає підстави суду дійти висновку про те, що для отримання грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій повинні бути дотримані наступні умови:
1) наявність пенсійного віку, передбачений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
2) праця на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
3) страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
4) неотримання до звернення за вказаною грошовою допомогою будь-якої пенсії.
До аналогічних висновків також дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року у справі №310/8663/18.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що:
1) ОСОБА_1 станом на момент призначення йому пенсії за віком 02.10.2022 досяг пенсійного віку - 60 років;
2) останнім місцем праці з 17.04.2013 - по даний час є робота в ДЗ «Стрийська міська санітарно-епідеміологічна станція» на посаді лікаря-анестезіолога анестезіолого-реанімаційного відділення №1 (нова назва з 01.01.2020 - відділення анестезіології інтенсивної терапії №1) Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня».
3) до призначення пенсії за віком інших видів пенсій не отримував;
4) страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить: згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №134650021359 від 09.01.2023 - 32 роки 11 місяців 29 днів; згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №134650021359 від 08.02.2023 - 31 рік 04 місяці 04 дні.
Суд відзначає, що в межах даної адміністративної справи спірним є питанням зарахування до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (та водночас право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення) певних періодів його служби в Радянській армії.
При цьому, рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.01.2023 та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.02.2023 позивачу не зарахованого до такого стажу різні періоди служби.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.01.2023 №134650021359 позивачу не зарахованого до страхового стажу періоди його служби з 19.03.1990 по 17.07.1990 на посаді командира приймального сортувального взводу медичної роти та з 17.07.1990 по 30.08.1991 на посаді командира медичного взводу медичної роти, оскільки відповідні посади не значаться у Переліку №385. Визначено загальний страховий стаж - 32 роки 11 місяців 29 днів.
Водночас рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134650021359 від 08.02.2023 позивачу не зарахованого до відповідного страхового стажу всього періоду його служби в Радянській армії з 31.10.1981 по 30.08.1991 (відповідне підтверджується відзивом на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.06.2023). Визначено загальний страховий стаж - 31 рік 04 місяці 04 дні.
Позивач, обґрунтовуючи протиправність рішень пенсійного органу, вважає, що до його страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають зарахування періоди його служби: з 31.10.1981 по 05.08.1983 на посаді санітарного інструктора-дозиметриста санітарно-епідеміологічного взводу військової частини НОМЕР_2 ; з 08.08.1989 по 19.03.1990 на посаді начальника медичного пункту 310 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії; з 19.03.1990 по 17.07.1990 на посаді командира приймального сортувального взводу медичної роти 310 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії ПрикВО; з 17.07.1990 по 30.08.1991 на посаді медичного взводу медичної роти 7 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії ПрикВО.
Щодо зарахування вищевказаних періодів служби в Радянській армії до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає таке.
У примітці 3 до Переліку №909 визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
До 1 січня 1992 року питання пенсійного забезпечення було врегульовано Законом СРСР «Про державні пенсії», статтею 58 якого було визначено, що пенсії за вислугу років, встановлені постановами Уряду СРСР для окремих категорій спеціалістів (учителів, медичних працівників, та інших), призначених до введення в дію цього Закону, зберігаються. Раді Міністрів СРСР доручено визначити порядок подальшого призначення та виплати пенсій за вислугу років.
На виконання статті 58 вказаного Закону постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397 затверджено Положення про порядок обрахунку стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров'я.
Підпунктом «г» пункту 1 вказаного Положення передбачено, що служба в лавах Збройних Сил СРСР зараховується до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на призначення пенсій за вислугу років лікарям, працівникам охорони здоров'я.
Отже, вказані норми дають підстави для висновку, що період військової служби в армії СРСР до 1 січня 1992 року підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах працівників охорони здоров'я, який дає право на пенсію за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна правова позиція в цій категорії справ висловлена Верховним Судом у постановах 13.02.2018 у справі №738/1246/15-а, від 27.02.2018 у справі № 672/885/17, від 06.02.2019 у справі №577/2537/17, від 29.11.2019 у справі № 414/53/17 від 21.01.2021 у справі №310/8663/18.
Як вбачається з трудової книжки позивача, до проходження військової служби в Радянській армії, ОСОБА_1 в період з 13.08.1981 по 22.10.1981 працював фельдшером-лаборантом обласного бюро судмедекспертизи.
Відповідно до Переліку установ, організацій і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого вказаного Закону постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397, а саме згідно пункту 4 «Органи охорони здоров'я, лікарського контролю і лікарської експертизи» розділу ІІ «Лікарі та інші медичні працівники» було передбачено бюро судово-медичної експертизи як установу, організацію і посада фельдшера-лаборанта, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
З урахуванням викладеного, періоди служби позивача з 31.10.1981 по 05.08.1983 на посаді санітарного інструктора-дозиметриста санітарно-епідеміологічного взводу військової частини НОМЕР_2 ; з 08.08.1989 по 19.03.1990 на посаді начальника медичного пункту 310 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії; з 19.03.1990 по 17.07.1990 на посаді командира приймального сортувального взводу медичної роти 310 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії ПрикВО; з 17.07.1990 по 30.08.1991 на посаді медичного взводу медичної роти 7 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії ПрикВО підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Кількість страхового стажу за вказані періоди служби становить 3 роки 9 місяців 27 днів.
Таким чином, презюмуючи зарахування такої кількості страхового стажу до загальної кількості страхового стажу позивача, визначеного рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №134650021359 від 09.01.2023 (32 роки 11 місяців 29 днів) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134650021359 від 08.02.2023 (31 рік 04 місяці 04 дні) суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років (більше 35 років) для призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, що свідчить про протиправність вказаних рішень відповідача та необхідність їхнього скасування.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В свою чергу, частина 2 статті 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту та належного поновлення порушених прав позивача, слід:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до його страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди служби в Радянській армії: з 31.10.1981 по 05.08.1983 на посаді санітарного інструктора-дозиметриста санітарно-епідеміологічного взводу військової частини НОМЕР_2 ; з 08.08.1989 по 19.03.1990 на посаді начальника медичного пункту 310 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії; з 19.03.1990 по 17.07.1990 на посаді командира приймального сортувального взводу медичної роти 310 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії ПрикВО; з 17.07.1990 по 30.08.1991 на посаді медичного взводу медичної роти 7 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії ПрикВО;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплати йому грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, передбачену пунктом 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №134650021359 від 09.01.2023 про відмову у перерахунку пенсії.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134650021359 від 08.02.2023 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди його служби в Радянській армії: з 31.10.1981 по 05.08.1983 на посаді санітарного інструктора-дозиметриста санітарно-епідеміологічного взводу військової частини НОМЕР_2 ; з 08.08.1989 по 19.03.1990 на посаді начальника медичного пункту 310 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії; з 19.03.1990 по 17.07.1990 на посаді командира приймального сортувального взводу медичної роти 310 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії ПрикВО; з 17.07.1990 по 30.08.1991 на посаді медичного взводу медичної роти 7 мотострілецького полку 24 мотострілецької дивізії ПрикВО.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, передбачену пунктом 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 73 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063; місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, площа Народна, 4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 73 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403; місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 73 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.