Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року Справа№200/4266/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, до призначеної пенсії, а також в обмеженні максимального розміру пенсії при перерахунку пенсії 01 квітня 2023 року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з 01 лютого 2022 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень, з виплатою виниклої заборгованості;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019, згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року у справі № 200/3355/22, без обмеження максимального розміру пенсії.
Ухвалою від 09 серпня 2023 року суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановив позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
21 серпня 2023 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 22 серпня 2023 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/4266/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Зазначеною ухвалою суд задовольнив заяву позивача, визнав поважними причини пропущення строку та поновив позивачу строк звернення до суду із даним позовом.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах. Після звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з виходом на пенсію з 2005 року позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за вислугу років. На момент виходу на пенсію позивач мав вислугу 37 років, на підставі чого ГУ ПФУ в Донецькій області було розраховано основний розмір пенсії 90 %, із розрахунку - 55 % за 20 років вислуги та 3% за кожні рік, понад 20 років вислуги. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 200/3355/22, яке набрало чинності, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області, стосовно зменшення основного розміру пенсії позивача з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.12.2019 року. На виконання рішення суду ГУ ПФУ в Донецькій області в березні 2023 року здійснило перерахунок пенсії позивача виходячи з 90% основного розміру пенсії, однак знову порушило права та законні інтереси позивач, обмеживши розмір його пенсії. Таким чином відповідачем вказане рішення суду виконано, з грубим порушенням законодавства України, а саме при перерахунку пенсії згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у справі № 200/3355/22, ГУ ПФУ в Донецькій області незаконно обмежило розмір пенсії до 20 930 гривень. Позивач вважає дії ГУ ПФУ в Донецькій області з приводу обмеження максимального розміру пенсії, незаконними. Крім того, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі № 200/8008/21 на підставі довідки від 25.05.2021 №33/25-976, виданої ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області», в лютому 2022 року ГУ ПФУ в Донецькій області здійснило позивачу перерахунок пенсії, однак з 01.02.2022 року припинило виплату позивачу гарантованої Державою та Урядом України щомісячну доплату до пенсії, згідно Постанови КМУ № 713 в сумі 2000 гривень. Зазначений перерахунок пенсії було здійснено ГУ ПФУ у Донецькій області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії. Позивач вважає, що такий перерахунок пенсії не є перерахунком пенсії в розумінні законодавства України, в зв'язку із чим він не втратив право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713. На письмове звернення позивача в березні 2023 року з вимогою відновити вказану доплату з лютого 2022 року, ГУ ПФУ відмовило. Позивач вважає дії ГУ ПФУ з припинення (скасування) щомісячної доплати у сумі 2000 грн. протиправним.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Щодо встановлення щомісячної доплати відповідач зазначив, що Позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 від 09 квітня 1992 року. Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Абзацом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 встановлено, що у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року по справі №200/8008/21 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії Позивачу з 01 грудня 2019 року. Перерахунок пенсії проведено в січні 2022 року. Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати збільшився на більш ніж 2000 гривень. Таким чином, розмір пенсії Позивача переглянуто після 01 березня 2018 року, підстави для встановлення надбавки відповідно до постанови КМУ № 713 відсутні. Враховуючи зазначене, виплату щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ №713 припинено з 01 лютого 2022 року. Крім того, абзацом 3 пункту 1 постанови КМУ № 713 не передбачено будь-яких обмежень щодо підстав перегляду пенсії після 01 березня 2018 року. Таким чином, такий перегляд може відбуватися, як на підставі заяви особи, так і на виконання рішення суду, та в будь - якому випадку розмір пенсійних виплат є переглянутим, що унеможливлює встановлення доплати відповідно до постанови КМУ №713.
Щодо виплати пенсії без обмеження граничного розміру відповідач зазначив, що частиною сьомою статті 43 Закону № 2262 встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року внесено зміни до статті 43 Закону №2262 та зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06 грудня 2016 року передбачено, що вказані обмеження застосовуються до осіб не залежно від дати призначення пенсії. Також, відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058- IV, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про державний бюджет», а саме абзацом 5 статті 7 Закону України «Про державний бюджет» №294-IХ від 14 листопада 2019 року встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2020 року - 1638 гривень, з 01 липня 2020 року - 1712 гривень, з 01 грудня 2020 року - 1769 гривень. Абзацом 5 статті 7 Закону України «Про державний бюджет» №1082- IХ від 15 грудня 2020 року встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2021 року - 1769 гривень, з 01 липня 2021 року - 1854 гривні, з 01 грудня 2021 року - 1934 гривні. Абзацом 8 статті 7 Закону України «Про державний бюджет» № 1928-IХ від 02 грудня 2021 року встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01 липня 2022 року - 2027 гривень, з 01 грудня 2022 року - 2093 гривні. Абзацом 8 статті 7 Закону України «Про державний бюджет» № 2710-IХ від 03 листопада 2022 року встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2023 року - 2093 гривні. Отже, на даний час розмір пенсії із урахуванням надбавок, […], індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідач зазначив, що вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 03 липня 2018 року по справі № 554/8998/16-а та в постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі № 553/3616/16-а.
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач у відзиві лише викладає норми законодавства, які зручні ГУ ПФУ в Донецькій області, як виправдовування підстав порушення прав пенсіонера, гарантованих Конституцією України та законодавством України в частині пенсійного забезпечення. Сторона позивача, позовні вимоги обґрунтувала законодавством України та правовою позицією викладеною в чисельних рішеннях судів України, які в свою чергу обґрунтовані рішеннями Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, а також багатьма рішеннями Верховного Суду, винесеними після визначення правової позиції Верховним Судом у зазначеній справі. Відзив відповідача на позовну заяву позивач вважає відпискою, та наполягає на позовних вимогах.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУУМВС України Донецької області 18 квітня 2002 року, РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою N/A - 31191 (МВС) від 01.01.2006 ОСОБА_1 призначено пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, 09.04.1992 з 01.01.2006 року довічно. Основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 37).
Як встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі № 200/8008/21, яке набрало законної сили 11 листопада 2021 року, Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області" виготовлено на направлено до ГУ ПФУ в Донецькій області довідку від 25 травня 2021 року №33/25-976 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу за листопад 2019 року. Відповідно до даної довідки розмір грошового забезпечення позивача складає 27 754,91 грн., у тому числі; посадовий оклад - 3400,00 грн., оклад за військовим званням - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції 50% - 2900,00 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби 74,57% - 6487,59 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15%- 510,00, премія 76,81% - 11057,32 грн.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років на підставі нової довідки.
Листом від 22 червня 2021 №0500-1609-8/22449 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивачу про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсій згідно з новою довідкою.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі № 200/8008/21, яке набрало законної сили 11.11.2021 року, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 25 травня 2021 №33/25-976. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 25 травня 2021 №33/25-976 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі № 200/8008/21, яке набрало законної сили 11 листопада 2021 року, Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в січні 2022 року був здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_1 , внаслідок чого відповідачем було припинено виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень, а також був зменшений основний розмір пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 200/3355/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 при перерахунку пенсії за вислугою років МВС з 01.12.2019, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021, основного розміру пенсії до 70 відсотків. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021, застосувати основний розмір пенсії 90 відсотків від грошового забезпечення, який було встановлено при виході на пенсію.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 200/3355/22 залишено без змін.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 200/3355/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в березні 2023 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року із застосуванням основного розміру пенсії 90 відсотків грошового забезпечення, при цьому, розмір пенсії позивача був обмежений максимальним розміром - 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується витягом з пенсійної справи N/A - 31191 (МВС) та протоколом за пенсійною справою N/A - 31191 (МВС) від 04.09.2023.
Листом від 10 березня 2023 року № 500-0203-8/19926 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на адвокатський запит повідомило представника позивача, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 200/3355/22, яке набрало законної сили 21.02.2023 року, в березні 2023 року проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року із застосуванням 90% сум грошового забезпечення. З квітня 2023 року загальний розмір пенсії складає 29976,54 грн. Відповідно до ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи, що будь-яких зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеженого розміру рішенням на Головне управління не покладено, виплата пенсії здійснюється з обмеженим розміром. Розмір пенсійної виплати складає 20930,00 грн.
Листом від 20.03.2023 року № 0500-0215-8/22571 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на адвокатський запит повідомило представника позивача, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі № 200/8008/21, яке набрало законної сили 11.11.2021 року, в січні 2022 року проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 25.05.2021 № 33/25-976. Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати склав 19340,00 грн. (до перерахунку складав 9210,32 грн.). Отже, розмір пенсійної виплати збільшився більше ніж на 2000,00 грн. Враховуючи зазначене, виплату щомісячної доплати по Постанові № 713 ОСОБА_1 припинено з 01.02.2022.
Отже, спірним питанням в розглядуваній справі є правомірність припинення відповідачем виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень та правомірність обмеження максимальним розміром пенсії позивача, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Щодо вимог позивача про нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень суд зазначає наступне.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.
Відповідно до положень статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, 14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 713.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі № 200/8008/21, яке постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року залишено без змін та набрало законної сили 11 листопада 2021 року, в січні 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 25.05.2021 року №33/25-976, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . При цьому, позивачу припинено виплату щомісячної доплати у сумі 2000 грн. з 01 лютого 2022 року, що також підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20 березня 2023 року № 0500-0215-8/22571, наданим представнику позивача на адвокатський запит.
Суд звертає увагу на те, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00 - 2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02.03.2023 в справі № 600/870/22-а, яку відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує під час застосування до спірних правовідносин.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а відтак, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є (згідно правової позиції Верховного Суду) перерахунком пенсії, у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
На думку суду, відповідач не довів, що припиняючи нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., він діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що нормами статті 8 Закону № 2262 передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (підпункти 20, 24 пункту 1 статті 116 Бюджетного кодексу України № 2456 - VI від 8 липня 2010 року).
З цього приводу суд зазначає, що Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
З приводу вимог позивача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.12.2019, згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року у справі № 200/3355/22, без обмеження максимальним розміром пенсії, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 200/3355/22, яке набрало законної сили 21 лютого 2023 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 при перерахунку пенсії за вислугою років МВС з 01.12.2019, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021, основного розміру пенсії до 70 відсотків. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.09.2021, застосувати основний розмір пенсії 90 відсотків від грошового забезпечення, який було встановлено при виході на пенсію.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у листі від 10 березня 2023 року № 500-0203-8/19926, який був наданий на адвокатський запит, зазначило, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 200/3355/22, яке набрало законної сили 21.02.2023 року, в березні 2023 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року із застосуванням 90% сум грошового забезпечення. З квітня 2023 року загальний розмір пенсії складає 29976,54 грн. Відповідно до ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи, що будь-яких зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеженого розміру рішенням на Головне управління не покладено, виплата пенсії здійснюється з обмеженим розміром. Розмір пенсійної виплати складає 20930,00 грн.
Суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, тобто, суперечать одна одній.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
При цьому, розвиваючи зазначені юридичні позиції викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, Конституційний Суд України (Другий сенат) у Рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 вказав, що зі змісту частин першої, другої, п'ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв'язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов'язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня. Встановлений частиною 5 статті 17 Основного Закону України обов'язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї.
Окрім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 звернув увагу на те, як витлумачено поняття юридичної визначеності в міжнародних актах та документах, згідно з якими, зокрема, «юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також, щоб їхньою метою було забезпечення передбачности ситуацій та правовідносин; юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна додержувати взятих на себе зобов'язань щодо людей або виконувати їм обіцяне [поняття «виправданого (леґітимного) очікування»]» [Доповідь про правовладдя, ухвалена Європейською Комісією «За демократію через право» (Венеційська Комісія) на її 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), перше речення § 46, § 48]; принцип правомірних (легітимних) очікувань, за тлумаченням Венеційської Комісії, виражає ідею, що «органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань» [спеціальне Дослідження Венеційської Комісії «Мірило правовладдя», CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61]. Отже, юридичну визначеність в аспекті поняття правомірних (легітимних) очікувань слід розуміти не лише як право особи розраховувати на розумну та передбачну стабільність приписів актів права, чітке розуміння юридичних наслідків застосування таких приписів, а також як право особи на розумні очікування щодо послідовності та цілісності законотворчої діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19,від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21, 30 серпня 2022 року у справі № 440/994/20.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом №1774-VІІІ до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17 та від 21.12.2021 №120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі №569/2950/17, від 08 листопада 2022 року у справі №580/6636/21, від 06 березня 2023 року у справі № 1340/6235/18.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, до призначеної пенсії; визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при перерахунку пенсії 01 квітня 2023 року та зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень, з виплатою виниклої заборгованості; зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року у справі № 200/3355/22, без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії.
З приводу тверджень відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що питання щодо поновлення позивачу пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом було вирішено ухвалою суду від 22 серпня 2023 року, визнано поважними причини пропуску строку та поновлено позивачу строк звернення до суду із даним позовом.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особу з інвалідністю ІІ групи.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 лютого 2022 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, до призначеної пенсії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) при перерахунку пенсії 01 квітня 2023 року
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області (адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 лютого 2022 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень, з виплатою виниклої заборгованості.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області (адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2022 року у справі № 200/3355/22, без обмеження пенсії максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 21 вересня 2023 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар