Україна
Донецький окружний адміністративний суд
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року Справа№200/3206/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі № 200/16946/21 пенсійним органом призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років. Проте призначення пенсії було здійснено з 18.04.2023 (дати набрання рішенням суду законної сили). Однак, на переконання позивача, в рішенні суду не зазначено, що призначення пенсії має відбуватися саме з 18.04.2023 або дати набрання рішення законної сили, оскільки предметом позову по справі було визнання протиправним рішення відповідача від 29 жовтня 2021 року № 645 про відмову у призначенні пенсії, яке було прийнято за результатами розгляду подання сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України від 21 жовтня 2021 року № 258/34/01-2021.
Крім того, позивач наголошує, що він має право на призначення пенсії саме з 18.10.2020 (за 12 місяців перед зверненням за пенсією, яке відбулось 18.10.2021) відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважаючи, що відповідачем невірно визначено дату, з якої позивачу має бути призначена пенсія, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не призначення та не виплати позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України та ч. 2 ст. 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за минулий час, а саме за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто з 18.10.2020;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплатити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 та ч. 2 ст. 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за минулий час, а саме за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто з 18.10.2020.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що позовна заява фактично спрямована на виконання іншого судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі № 200/16946/21, що не заперечується і самим позивачем, а тому не може бути розглянута в контексті даної справи. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі.
Ухвалою від 10 липня 2023 року Донецький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Ухвалою від 17 липня 2023 року суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі. Розгляд адміністративної справи суд визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
19 вересня 2023 року суд виніс ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання представниці відповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затверджених Законами України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX відповідно, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 год 30 хв 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, що ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 .
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 03 квітня 2020 року № 131 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Згідно з копією витягу вказаного наказу, станом на 06 квітня 2020 року календарна вислуга складає 19 років 09 місяців 19 днів, вислуга років у пільговому обчисленні складає 30 років 02 місяців 16 днів.
В рамках розгляду адміністративної справи № 200/6269/21 судом встановлено, що 19 березня 2021 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області документів для призначення пенсії за вислугу років.
Однак листом від 01 квітня 2021 року № М-31/05/34-2021 представник Головного управління Національної поліції в Донецькій області надав відповідь про відсутність законних підстав щодо оформлення документів та направлення їх до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років з підстави відсутності у позивача календарної вислуги для призначення пенсії за вислугу років. При цьому зазначили, що відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше. Такого права, на думку відповідача, позивач не отримав, оскільки станом на день звільнення, 06.04.2020 року, календарна вислуга складає 19 років 09 місяців 19 днів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі № 200/6269/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Донецькій області, яка оформлена листом від 01 квітня 2021 року № М-31/05/34-2021, у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугу років з урахуванням висновків суду. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі № 200/6269/21 Сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області документи для призначення пенсії за вислугу років.
Проте, рішенням від 29 жовтня 2021 року № 645 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), оскільки на день звільнення зі служби позивач не досяг 41-річного віку, що передбачений п. «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ та не має необхідної календарної вислуги років на день звільнення, передбачено п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
Позивач не погодився із зазначеним рішенням та оскаржив його до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково по справі № 200/16946/21. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29 жовтня 2021 року № 645 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити позивачу пенсію відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У іншій частині позовних вимог відмовлено.
18 квітня 2023 року вказане судове рішення набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до листа Пенсійного органу від 19 травня 2023 року в квітні 2023 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону 2262-XII. Враховуючи, що право на призначення пенсії встановлено рішенням суду та будь яких зобов'язань щодо дати призначення пенсії судом на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не покладено, пенсію призначено з дати набрання рішенням законної сили, тобто з 18.04.2023.
Позивач, вважаючи, що відповідач протиправно не призначив йому пенсію з 18 жовтня 2020 року, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон 2262-ХІІ. Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б-д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Статтею 48 Закону 2262-ХІІ визначено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією (частина третя статті 50 Закону № 2262-ХІІ).
Так, судом встановлено, що позивача звільнено зі служби в Головному управлінні Національної поліції у Донецькій області 06 квітня 2020 року. Із заявою до Головного управління Національної поліції у Донецькій області про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону 2262-ХІІ позивач звернувся лише 19 березня 2021 року. Отже, днем звернення позивача за призначенням пенсії є саме 19 березня 2021 року. Тобто, з урахуванням вимог статей 48 та 50 Закону № 2262-ХІІ позивач має право на призначення пенсії з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто в даному випадку саме з 07 квітня 2020 року.
Водночас, відповідачем призначено позивачу пенсію з дати набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у справі № 200/16946/21, яким було зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону 2262-ХІІ, а саме з 18.04.2023.
Враховуючи зазначене, відповідачем протиправно не призначено позивачу пенсію за вислугу років з виникнення законного права на це, тобто з 07 квітня 2020 року.
З огляду на вказане, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.
Втім, позивач помилково вважає, що він має право на пенсію з 18 жовтня 2020 року. На переконання суду, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії з виникнення законного права на це, тобто з 07 квітня 2020 року, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог на підставі ст. 9 КАС України.
Також позивач просить суд у своїх позовних вимогах застосувати ч. 2 ст. 50 Закону 2262-ХІІ, яка передбачає, що пенсія членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Втім, в даному випадку підлягає застосуванню ч. 3 ст. 50 Закону № 2262-ХІІ, у якій зазначено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, адже пенсія призначена саме позивачу, як особі, яка звільнена з військової служби.
Визначаючись щодо розподілу судовий витрат, суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору у розмірі 1 073, 60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Cоборна, 3) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не призначення та не виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 та ч. 3 ст. 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за минулий час, а саме за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто з 07 квітня 2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 та ч. 3 ст. 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за минулий час, а саме за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто з 07 квітня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1 073, 60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Повний текст рішення складено та підписано 20 вересня 2023 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб