ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
21 вересня 2023 року Справа № 160/1661/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої .І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) у місті Дніпрі питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/1661/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
31 січня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 в якій позивач просить:
- поновити позивачу - ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до адміністративного суду;
- визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зняття позивача майора ОСОБА_1 з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 , оформлене протоколом №16 від 15.10.2018 та затверджене командиром військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати відповідача - військову частину НОМЕР_1 поновити позивача - ОСОБА_1 у загальній черзі на отримання постійного житла зі збереженням дати первинної постановки 02 лютого 2001 року, у першочерговій черзі на отримання постійного житла зі збереженням дати первинної постановки 08 травня 2015 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачеві строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- доказів поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав.
На виконання вимог ухвали суду від 13.02.2023 року, позивачем 06.03.2023 року засобами електронного зв'язку, з наступним наданням 09.03.2023 року оригіналів до канцелярії суду, надано клопотання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року було поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1661/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 07.04.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду від 06.03.2023 року було витребувано у відповідача- військової частини НОМЕР_1 завірену належним чином копію облікової справи щодо знаходження ОСОБА_1 на обліку для поліпшення житлових умов.
28.03.2023 року до суду від представника позивача - адвоката Стрикуна А.С. надійшла заява.
05.04.2023 року до суду за допомогою засобів електронного зв'язку, з наступним наданням 24.04.2023 року оригіналів до канцелярії суду, від представника позивача адвоката Стрикуна А.С. надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції у справі №160/1661/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Стрикуна Андрія Сергійовича про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції у справі №160/1661/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року було витребувано у відповідача - військової частини НОМЕР_1 завірену належним чином копію облікової справи щодо знаходження ОСОБА_1 на обліку для поліпшення житлових умов.
31.05.2023 року на виконання вимог ухвали суду від 07.04.2023 року, представником відповідача надана до суду заява з долученням відповідних доказів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року було витребувано у відповідача - військової частини НОМЕР_1 наступні докази:
- витяг з книги обліку облікових справ військовослужбовців щодо видачі на руки ОСОБА_1 відповідного примірника облікової справи у зв'язку із зняттям з квартирного обліку згідно протоколу №16 від 15.10.2018 року;
- витяг з книги обліку облікових справ військовослужбовців щодо видачі на руки ОСОБА_1 відповідного примірника облікової справи у зв'язку із зняттям з квартирного обліку згідно протоколу №43 від 20.12.2020 року;
- копію наказу №372 від 27.11.2020 року про зняття ОСОБА_1 з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення житловими приміщеннями у військовій частині НОМЕР_1 ;
- копію наказу від 27 листопада 2020 року про переміщення ОСОБА_1 до іншого місця служби (військової частини НОМЕР_2 Криворізького гарнізону).
12.07.2023 року на виконання вимог ухвали суду від 07.06.2023 року, представником відповідача надана до суду клопотання з долученням відповідних доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, з огляду на таке.
Так суд повторно наголошує, що відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
При цьому, суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
У постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 суд Касаційної інстанції дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, а саме для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Так, оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Таким чином, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Із змісту позовної заяви слідує, що предметом спору у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зняття позивача з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 , оформлене протоколом №16 від 15.10.2018 та затверджене командиром військової частини НОМЕР_1 та, відповідно, зобов'зання військової частини НОМЕР_1 поновити позивача у загальній черзі на отримання постійного житла зі збереженням дати первинної постановки 02 лютого 2001 року, у першочерговій черзі на отримання постійного житла зі збереженням дати первинної постановки 08 травня 2015 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України. Відповідно п.п. “к” пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 09.08.2018р. №160 позивача звільнено у запас. В подальшому, наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.09.2018 року № 298 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.15.10.2018 року житловою комісією військової частини НОМЕР_1 позивача було знято з черги для поліпшення житлових умов та з першочергової черги на отримання житла, а також виключено його зі списків військовослужбовців, що потребують надання постійного житла у військовій частині НОМЕР_1 та Криворізькому гарнізоні. Надалі позивачем було укладено новий контракт про проходження військової служби та подано рапорт №1109 від 03.02.2020 року щодо зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання. Рішенням житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2020 року, позивача було зараховано на облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання з 10.02.2020 р. та внесено до списків загальної черги військовослужбовців, які користуються правом першочергового одержання житлового приміщення з 10.02.2020 р. Проте, позивач вважає, що спірне рішення житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2018, оформлене протоколом №16 позбавляє його можливості реалізувати законне право на житло зі збереженням попереднього періоду перебування на квартирній черзі, тобто істотно погіршує законні права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №16 було винесено 15.10.2018 року.
Крім того у вищевказаному рішенні також передбачено видати майору ОСОБА_1 перший примірник його облікової справи, перший та другий примірник Картки обліку, та довідки встановленої форми про перебування його на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 та незабезпеченість житлом від Міністерства оборони України.
Також у рапорті ОСОБА_1 №1109 від 03.02.2020 року щодо зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання міститься посилання на довідку №159/04/9 від 26.12.2018 року, видану квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро, де останній перебував в цей час на квартирному обліку у зв'язку із зняттям з квартирного обліку на підставі рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зняття позивача - майора ОСОБА_1 з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 , оформлене протоколом №16 від 15.10.2018 року.
Крім того, відповідно до витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №10 від 10 лютого 2020 року вбачається, зокрема, що в житлову комісію надійшов рапорт майора ОСОБА_1 від 03.02.2020 року №1109 щодо зарахування на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання. До рапорту він надав пакет документів, передбачених Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081, довідки Д-17, Д-22 з попереднього місця служби про незабезпеченість житлом від МО України та про перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Згідно довідок, виданих КЕВ Рахівського р-ну від 23.05.1997 року № 8204, Луцьким КЕВ р-ну від 19.11.2004 року № 278-ж, Шепетівської КЕВ р-ну від 19.10.2005 року №35. КЕВ м. Львів від 14.03.2007 року № 38, КЕВ м. Володимир-Волинський від. 28.11.2016 року. КЕВ м.Івано-Франківськ від 23.10.2017 року №15/37 та довідки з КЕВ м. Дніпро від 26.12.2018 року №159/ж/д майор ОСОБА_2 перебував на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов в загальній черзі з 02.01.2001 р. За час проходження служби житло від МО України не отримував. Враховуючи вищесказане, майора ОСОБА_1 визнати таким, що потребує поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
Проте, з даним позовом першочергово позивач звернувся до Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області лише 11 січні 2021 року, тобто, з порушенням місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
На зазначений факт, суд вже звертав свою увагу в ухвалі суду від 13 лютого 2023 року, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
У власному клопотанні про відкриття провадження у справі, яке надійшло до суду 06.03.2023 року засобами електронного зв'язку, з наступним наданням 09.03.2023 року оригіналів до канцелярії суду, позивач спирається, як на підставу пропуску строку звернення до суду з цим позовом на те, що до моменту звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з адміністративним позовом, він звертався до Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу, оскільки відповідно до положень законодавства, які діяли на дату звернення позивача до суду загальної юрисдикції із зазначеним позовом до того ж відповідача, даний спір мав розглядатися в порядку цивільного судочинства. Так вказану позовну заяву було підписано та направлено на адресу суду 30.12.2020 року. Ухвалою Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу від 12.01.2021 року було відкрито провадження у цивільній справі №216/105/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування рішення щодо зняття позивача з квартирного обліку, зобов'язання поновити позивача у загальній та першочерговій черзі на отримання постійного житла зі збереженням первинної дати постановки на квартирний облік та первинної дати включення до списків осіб, які користуються правом на першочергове отримання житла. Ухвалою Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу від 21.11.2021 року було закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення щодо зняття позивача з квартирного обліку, зобов'язання поновити позивача у загальній та першочерговій черзі на отримання постійного житла із збереженням первинної дати постановки на квартирний облік та первинної дати включення до списків осіб, які користуються правом на першочергове отримання житла на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалюючи рішення про закриття провадження у цивільній справі №216/105/21, суд враховував правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі № 362/643/21.
Ухвалу Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу суду від 21.11.2022 року у цивільній справі №216/105/21 отримано позивачем засобами поштового зв'язку 24.01.2023 року, про що свідчать дані трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта», які додаються до позовної заяви.
Однак, суд повторно наголошує, що факт отримання ухвали суду від 21.11.2022 року про закриття провадження у справі №216/105/21, жодним чином не підтверджує обставин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Таким чином, доводи, зазначені у клопотанні про відкриття провадження у справі, яке надійшло до суду 06.03.2023 року засобами електронного зв'язку, з наступним наданням 09.03.2023 року оригіналів до канцелярії суду, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про зняття позивача з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 , оформлене протоколом №16 від 15.10.2018 та затверджене командиром військової частини НОМЕР_1 , оскільки жодних перешкод щодо своєчасного з'ясування позивачем, що його право порушено ще з жовтня 2018 року, об'єктивно не існувало і позивачем це не спростовано, водночас, існування поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не доведено.
Водночас позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду у визначений КАС України строк.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, з урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України, обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
У даному випадку позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду, а матеріали позовної заяви не містять доказів неможливості звернення позивача із цими позовними вимогами до суду у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідно до інформаційної довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_3 №3200 від 13.05.2023 року останнім повідомлено, що майор ОСОБА_1 не перебуває на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень (службової житлової площі), а також у списках осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житла для постійного проживання в військовій частині НОМЕР_1 . Протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №43 від 20 грудня 2020 року майор ОСОБА_1 згідно пункту 17 розділу VI Наказу Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» та на підставі витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 27 листопада 2020 року №372 знятий з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення житловими приміщеннями і військовій частині НОМЕР_1 у зв'язку з переміщенням до нового місця служби з 27 листопада 2020 року зі складом сім'ї 1 (одна) особа: ОСОБА_1 - 1975 року народження. На даний час майор ОСОБА_1 перебуває на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов при житловій комісії (об'єднаній житловій комісії) військової частини НОМЕР_2 Криворізького гарнізону.
Також відповідачем було, зокрема, повідомлено, що при призначені на посаду начальником 17 гарнізонного будинку офіцерів (наказ №029 від 02.12.2020 р.) та наданні рапорту (вх. №467 від 09.02.2021 р.) до об'єднаної житлової комісії при військовій частині НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 протоколом засідання житлової комісії №13 від 16.02.2021 р. зарахований на квартирний облік, де перебуває до теперішнього часу. Перший примірник облікової справи майора ОСОБА_1 об'єднана житлова комісія при військовій частині НОМЕР_2 передала при зарахуванні на збереження до Криворізького підрозділу Дніпропетровського КЕУ, а другий екземпляр квартирної справи знаходиться у житловій комісії Військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до положень частини 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За змістом пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на наведене, суд доходить висновку залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 у справі №160/1661/23.
Керуючись ст.ст. 123, 240, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Тулянцева