Справа № 752/26388/21
Провадження №: 2/752/1663/23
УХВАЛА
06.09.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва,
у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
секретаря - Луценко А.В.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представник відповідача-2 - Синюк О.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника відповідача-2 - прокурора Синюк О.М. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Офіс Генерального прокурора про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури, в якому просить: стягнути з Держави Україна шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями рішеннями органів досудового слідства і прокуратури у розмірі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) мінімальних заробітних плат, що на дату подання цієї позовної заяви становить 8640000,00 (вісім мільйонів шістсот сорок тисяч) грн. 00 коп.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.11.2021 відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання о 10 год. 45 хв. 01.12.2021 в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2021 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення судової психологічної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури - задоволено. Призначено у справі № 752/26388/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури, судову психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.02.2022 клопотання директора Київського науково-дослідного інституту Олександра Рувіна про погодження більш розумного строку проведення експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури - задоволено. Погоджено фахівцям Київського науково-дослідного інституту судових експертиз строк понад 90 календарних днів для проведення судової психологічної експертизи у цивільній справі №752/26388/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури.
Протокольною ухвалою від 05.12.2022 відкладено розгляд справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2023 залучено в якості співвідповідача Офіс Генерального прокурора (код ЄДРПОУ: 00034051, місцезнаходження: м. Київ, вул. Різницька, 13/15) до участі у розгляді цивільної справи № 752/26388/21 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури.
У квітні 2023 представником відповідача-2 - прокурора Синюк О.М. подано до суду клопотання про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Офіс Генерального прокурора про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури. Клопотання обґрунтоване тим, що 17.09.2019 ОСОБА_4 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи Офісу Генерального прокурора, про стягнення моральної шкоди, спричиненої незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, а також незаконного арешту майна у кримінальному провадженні № 42014000000000838 від 14.08.2014, яке в подальшому було закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зазначає, що позивачем фактично вжито заходів спрямованих на подвійне стягнення з держави моральної шкоди шляхом повторного звернення до суду з позовом до іншого відповідача без залучення тих сторін, які приймали участь під час розгляду справи № 752/19260/19, обставини заподіяння органами слідства та прокуратури позивачу моральної шкоди досліджені судом у ході розгляду справу № 752/19260/19, та викладені в рішенні від 11.02.2020, яке набрало законної сили.
В судовому засіданні позивач та його представник зазначили, що просять відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача-2 - прокурора Синюк О.М. про закриття провадження у справі, оскільки вказане клопотання є безпідставним. Вказали, що дійсно справа № 752/19260/19 розглядалася, але було задоволено позовні вимоги в частині щодо стягнення коштів.
В судове засідання представник відповідача-1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.
В судовому засіданні представник відповідача-2 - прокурор Синюк О.М. просила задовольнити клопотання про закриття провадження, з викладених в ньому підстав.
Вислухавши позивача та його представника, представника відповідача-2, вивчивши матеріали справи, ознайомившись з клопотанням про закриття провадження по справі, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19 зазначив, що чи мала кількість справ, які є в провадженні суду/судів, ще не є достатньою підставою для того, щоб вважати ці справи типовими. У контексті цього звернення колегія суддів також звертає увагу на те, що поняття «аналогічні» вимоги і підстави позову не можна ототожнювати з поняттям «однакові» вимоги і підстави позову. Окрім цього, Верховний Суд в своїй постанові від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) зазначив, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2020 у справі № 752/19260/19 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, за участю третьої особи Офісу Генерального прокурора, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейства рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 217258 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 03.09.2020 залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2020 у справі № 752/19260/19. Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2020 в частині задоволення позовних вимог змінено та стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди 217258 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19 зазначив, що насамперед треба зазначити, що чимала кількість справ, які є в провадженні суду/судів, ще не є достатньою підставою для того, щоб вважати ці справи типовими. У контексті цього звернення колегія суддів також звертає увагу на те, що поняття «аналогічні» вимоги і підстави позову не можна ототожнювати з поняттям «однакові» вимоги і підстави позову. Окрім цього, Верховний Суд в своїй постанові від 22 серпня 2018 року по цивільній справі № 372/2230/17-ц (провадження № 61-31594св18) зазначив, що: закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Підстави для закриття провадження у справі є вичерпними та визначені ст. 205 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали). Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали), суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертається до суду із позовом до Держави України в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури, в якому просить: стягнути з Держави Україна шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями рішеннями органів досудового слідства і прокуратури у розмірі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) мінімальних заробітних плат, що на дату подання цієї позовної заяви становить 8640000,00 (вісім мільйонів шістсот сорок тисяч) грн. 00 коп. Позов обґрунтований тим, що позивач посилається на Висновок експертного дослідження за результатами проведення психологічного дослідження № 94 від 02.07.2019, згідно якого на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) складає 1440 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду справи судом. При цьому, зазначений Висновок експертного дослідження № 94 від 02.07.2019 не було враховано під час розгляду справи № 752/19260/19.
Крім того, під час розгляду справи ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2021 було призначено у справі № 752/26388/21, судову психологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 в даній цивільній справі звертається з позовом про стягнення різниці моральної шкоди, яка не була врахована під час розгляду справи № 752/19260/19.
Аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи вищезазначену позицію Верховного Суду та враховуючи, що позов ОСОБА_1 по цивільній справі №752/19260/19 очевидно не є тотожними даній справі, а також враховуючи положення п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦК України, на які посилається представник відповідача-2, суд прийшов до висновку, що клопотання представника відповідача-2 - прокурор Синюк О.М. про закриття провадження є безпідставним та не ґрунтується на нормі закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 255 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання представника відповідача-2 - прокурора Синюк О.М. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства юстиції України, Офіс Генерального прокурора про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів досудового слідства і прокуратури - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Ю. Мазур