Справа № 357/11344/23
Провадження № 2/357/3169/23
УХВАЛА
21.09.2023 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
15.09.2023 позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з даним позовом, в якому просить шлюб, зареєстрований 17.09.2005 виконавчим комітетом Трушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області, актовий запис №4, розірвати та після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 ».
18.09.2023 згідно із ч. 6 ст. 187 ЦПК України, отримано відповідь на запит з Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам встановленим ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Однак, в порушення вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено підстав звернення з даним позовом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України, враховуючи, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем не додано відомостей щодо зареєстрованого місця свого проживання та не додано належних і достатніх доказів того, що позивач та її малолітні діти - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом за адресою: АДРЕСА_2 і діти перебувають на утриманні матері, не додано відомостей щодо проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 та не додано домовленості подружжя про те, що справа має розглядатися за місцем перебування будь-кого з подружжя, а відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Крім того, слід зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Тому, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Отже, позивачу надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у зазначений вище строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Бондаренко