УХВАЛА
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 554/5596/21
провадження № 61-13071ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 липня 2022 року, додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави Міністерства оборони України про визнання права користування житловим приміщенням в будинку відомчого житлового фонду Міністерства оборони України на умовах житлового найму,
ВСТАНОВИВ:
29 серпня 2023 року Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави, засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 липня 2022 року, додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня
2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року
в указаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, виходячи з наступного.
Із тексту касаційної скарги вбачається, що заявник, серед іншого, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що
у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, він повинен зазначити норму права, щодо якої відсутній висновок
її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи, а також навести чіткі доводи висновкам судів попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає їх неправильність.
Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини.
Враховуючи, що скаржник не наводить обґрунтованої необхідності для формування висновку Верховного Суду щодо застосування наведених ним норми матеріального права у спірних правовідносинах, а суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так як такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, то Квартирно-експлуатаційному відділу м. Полтави необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги та її копії, відповідно до кількості учасників справи, з урахуванням вимог цієї ухвали.
Крім того, відповідно до пункту третього частини четвертої статті 389 ЦПК України
до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення пункту третього частини четвертої статті 389 ЦПК України
до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору,
яке обґрунтоване тим, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави
є бюджетною організацією, фінансування здійснюється з державного бюджету
та проводиться в установленому порядку, який потребує затрати певного часу.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір», частиною першою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, за певних умов та у порядку, передбаченому законом, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення.
У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані
з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України
та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору
чи відстрочення такої сплати.
Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений
у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження
№ 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
При цьому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Таким чином, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити, а тому заявник має сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на момент подання позовних заяв) судовий збір справляється
у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову
та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 270 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше
5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється
у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, судовий збір за подання касаційної скарги становить 1 816 грн
(2 270 х 0, 4) ? 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102,
код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно
до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити Квартирно-експлуатаційному відділу м. Полтави у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 липня 2022 року, додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2023 року
та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк